Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Лізи Чайкіної 65, м. Запоріжжя, 69106
тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/3047/22
Провадження №: 1-кп/332/89/23
20 березня 2023 р. м. Запоріжжя
Заводський районий суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080010000145 від 05.09.2022 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пологи Запорізької області, громадянина України, не одруженого, старшого бойового медика 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- за вчинення суспільно небезпечних дій, які формально підпадають під ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
30.11.2022 року в провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення суспільно небезпечних дій, які формально підпадають під ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 86 від 19.06.2022 солдата ОСОБА_4 було призначено на посаду старшого бойового медика 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , яка базувалась у Пологівському районі Запорізької області.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 21 квітня 2022 року №2212- IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статуту внутрішньої служби ЗС України) старший бойовий медик 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.
Так, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, 03 серпня 2022 року, приблизно о 18 годині, діючи з умовах воєнного стану усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , реалізуючи свій умисел, самовільно залишив місце служби, а саме: розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась в АДРЕСА_2 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не приймав до 04.10.2022.
Таким чином, 03 серпня 2022 року старший бойовий медик 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, в порушення вимог ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в умовах воєнного стану, діючи з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме: розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась в АДРЕСА_2 та в період часу з 03.08.2022 до 04.10.2022 був відсутній в місці несення військової служби.
Дії ОСОБА_4 підпадають під кваліфікацію за ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 та законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
ОСОБА_4 у судовому засідання зазначив, що у нього не було іншого вибору, ніж так вчинити, тому покинув військову частину. Погоджується із необхідністю задоволення клопотання прокурора.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він є відповідальним виконавцем групи персоналу штабу ВЧ НОМЕР_1 . Він виконує обов'язки юриста і в даному випадку складав документи, пов'язані зі службовим розслідуванням по факту самовільного залишення ВЧ НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 . Підтвердив факт самовільного залишення з 04.10.2022 військової частини НОМЕР_1 , що розташована у АДРЕСА_3 , солдатом ОСОБА_4 .
Аналогічні покази надав свідок ОСОБА_8 , який є офіцером групи цивільного військового співробітництва пункту ВЧ НОМЕР_1 .
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він є фельдшером медичного пункту ВЧ НОМЕР_1 з місцем розташування у АДРЕСА_4. Так, ОСОБА_10 відрядили до їх розташування військової частини із Запорізької області. Під час проходження служби він часто повідомляв про підозри, що за ним хтось слідкує, що його усі хочуть покарати. Підтвердив факт самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 , а також те, що він мав повернутися до розташування ВЧ у Запорізькій області.
Аналогічні покази надав свідок ОСОБА_11 , який є начальником медичного пункту ВЧ НОМЕР_1 , і який додатково пояснив, що про зникнення ОСОБА_4 він повідомив командуванню частини.
Необхідність застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, факт вчинення ОСОБА_4 , суспільно небезпечного діяння, яке має ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується показами свідків та поясненнями ОСОБА_4 , а також зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2022 № 86 про призначення солдата ОСОБА_4 на посаду старшого бойового медика 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , яка базувалась у АДРЕСА_1 ;
-рапортом начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 від 05.08.2022 про зникнення солдата ОСОБА_4 , а саме 04.08.2022 близько 15 години 30 хвилин;
-поясненнями начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 від 10.08.2022;
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 № 208 про призначення службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_4 ;
-актом службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 від 26.08.2022;
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.08.2022 № 138 про підсумки службового розслідування відносно солдата ОСОБА_4 ;
-довідкою, яка адресована керівнику першого слідчого відділу ТУ ДБР, від 09.09.2022 № 2607 щодо самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 з 04.08.2022 старшим бойовим медиком 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 ;
-з'явленням із зізнанням ОСОБА_4 від 04.10.2022.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 20 від 02.11.2022 ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованих йому дій виявляв ознаки психічного розладу у вигляді органічного маячного розладу. Тому він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час виявляє ознаки психічного розладу у вигляді органічного маячного розладу. На теперішній час він також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги зі звичайним спостереженням.
Згідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
В силу ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно із ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Згідно ч.3 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.
Суд, при визначенні виду і міри медичного характеру, враховує не тільки характер захворювання ОСОБА_4 та рекомендації експертів, але також і його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, те що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
Заслухавши думку прокурора, який вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад зі звичайним режимом спостереження, думку захисника, який підтримав думку прокурора, законного представника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що, оскільки в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 5 ст.407, що підтверджується дослідженими у суді доказами, зазначені дії вчинені ним у стані неосудності, оскільки на період вчинення суспільно-небезпечних діянь він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, внаслідок психічного захворювання, та на даний час не видужав і до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації в психіатричний заклад зі звичайним наглядом.
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що суспільно небезпечне діяння, яке має ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, мало місце, його вчинив ОСОБА_4 у стані неосудності, яка виключає можливість застосування покарання та останній за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах звичайного нагляду.
Цивільні позови по справі не заявлялися.
Речові доказі відсутні.
Керуючись ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.93,94 КК України, ст.ст. ч.2 ст. 292, 503, 512, 513 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080010000145 від 05.09.2022 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення суспільно небезпечних дій, які формально підпадають під ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричної установи зі звичайним режимом КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпровської обласної ради.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня її проголошення.
Копію ухвали після її проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1