06.04.2023 Справа № 908/1040/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення грошових коштів
До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі» з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 22359,61 грн, які складаються з: 20091,24 грн заборгованість, 1673,10 грн інфляційні втрати та 595,27 грн 3% річних..
В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду позивач зазначив невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з постачання теплової енергії на об'єкт (нежитлове приміщення підвального поверху (літ. А-5) за адресою АДРЕСА_2 за період з листопада 2020 по квітень 2021 (включно), внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 20091,24 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач, враховуючи положення ст. 625 ЦК України, нарахував до стягнення 3% річних у розмірі 595,27 грн та інфляційні втрати у розмірі 1673,10 грн.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1040/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, зокрема, позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Виходячи з положень наведених статей, до позовної заяви мають бути додані докази, які підтверджують певні юридичні факти з викладенням їх суті. Зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У позовній заяві має міститися обґрунтований розрахунок суми, що стягується, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо.
В тексті позову позивач зазначав про надання у період з листопада 2020 по квітень 2021 відповідачу послуг з централізованого опалення приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
До позовних матеріалів додано копію договору оренди нежитлового приміщення №788/13 від 21.05.2004, строк дії якого до 21 травня 2009 року.
Однак, позивачем не надано належних доказів на підтвердження оренди відповідачем вказаного приміщення. Отримання наданих позивачем послуг з теплопостачання у спірний період, суду не надано.
Суд враховує, що позивачем у позові не зазначено про неможливість подання цих доказів. Крім того, документально не підтверджена наявність поєднання системи опалення у даному приміщені з загальнобудинковою системою опалення.
Суд, звертає увагу позивача на те, що до позовної заяви надано реєстри відправлення актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків за спірний період на адресу відповідача, які оформлені підприємством , а не установою поштового зв'язку.
Позовні матеріали не містять належних доказів направлення (надсилання) відповідачу актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків за спірний період. Надані реєстри відправки рахунків та актів не є належним доказом, оскільки не містять штампів установ поштового зв'язку, а лише печатки та штампи концерну.
Суд зауважує, що ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 4 наведеної статті унормовано, що у разі якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
З урахуванням вищевикладеного, слідує, що подана позовна заява не відповідає положенням ст. 162, ст. 164 ГПК України.
Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вих. № б/н від 20.03.2023) Концерну «Міські теплові мережі» залишити без руху.
2. Надати Концерну «Міські теплові мережі» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме:
1) докази на підтвердження факту оренди відповідачем вказаного нежитлового приміщення у спірний період;
2) докази приєднання системи опалення в нежитловому приміщенні з загальнобудинковою системою;
3) письмові пояснення присвоєння особового рахунку споживачу у разі відсутності договірних відносин;
4) належні докази направлення відповідачу копії рахунків та актів за спірний період;
5) надати докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення документів (доказів) на виконання зазначеної ухвали суду.
3. Роз'яснити Концерну «Міські теплові мережі», що в разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і буде повернута заявнику згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 06.04.2023 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ярешко