13.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1804/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання Бурчак А.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Машкіна Вікторія Миколаївна (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Сіроштан Олена Олександрівна (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі №904/1804/22 (суддя Манько Г.В., повне рішення складено 26.09.2022)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-ГРУП", м.Черкаси
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД", с.Олександрівка, Покровський район, Дніпропетровська область
про стягнення 615 701 грн. 42 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АПФ-ГРУП» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та надало заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд» 430 000 грн. сума боргу, 95458 грн. 87 коп. інфляційні втрати, 12 095 грн. 18 коп. 3% річних., 102 659 грн. 93 коп. пені та судові витрати у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі №904/1804/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-ГРУП", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.08.2022, задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбуд" на користь позивача 430 000 грн. суму боргу, 95458 грн. 87 коп. інфляційних витрат, 12 095 грн. 18 коп. 3% річних., 102 659 грн. 93 коп. пеню, судовий збір в сумі 9 603 грн. 21 коп.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що вартість отриманого товару відповідач сплатив частково у сумі 48380 грн. 41 коп. згідно платіжного доручення від 02.06.2022р.
Наявними у справі доказами у повному обсязі підтверджено позовні вимоги позивача, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись у рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- специфікація, видаткова накладна, акт приймання-передачі, акт звіряння взаєморозрахунків, оформлені з порушенням норм чинного законодавства не є доказом волевиявлення повноважної особи Відповідача, а саме - директора, на підписання документів, а тому відсутні підстави вважати, що зобов'язання, які взяв на себе Позивач згідно Договору були надані своєчасно та в повному обсязі та прийняті. Відповідачем.
- Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували передачу Позивачем товару згідно Договору, а саме - як видаткова накладна, так і інші первинні документи не були скріплені власноручним підписом уповноваженої особи Відповідача чи у спосіб, встановлений законодавством про електронні документи та електронний документообіг, а отже, такий товар не підлягає оплаті Відповідачем.
- відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа; в акті звірки відображені дані за період жовтень 2021 року - листопад 2021 року, а отже, не можуть підтверджувати стан взаєморозрахунків між сторонами на момент винесення оскаржуваного Рішення.
- Відповідачем було проведено розрахунок з позивачем в межах Договору в сумі 516 877,40 грн.. що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наданими до суду першої інстанції.
- судом першої інстанції були допущені й інші порушення - Відповідач належним чином не повідомлявся про дату, час та місце проведення підготовчих засідань, що позбавило його можливості вчинити достатні дії для захисту своїх прав та інтересів. Єдину ухвалу, яку Відповідач отримав в межах даної справи засобами електронного зв'язку, - про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
З метою вчинення процесуальних дій, які можливо вчинити на стадії підготовчого провадження, Відповідачем після отримання вказаної ухвали було подано клопотання про повернення справи до стадії підготовчого провадження. Таке клопотання судом проігнороване, будь-якого процесуального рішення по цьому питанню не приймалося.
- суд першої інстанції не дослідив в повній мірі наявні в матеріалах справі докази, проігнорував доводи та докази, подані Відповідачем, не надав їм належної правової оцінки, що призвело до порушення прав Відповідача. Крім того, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального в права: не розглянув та не прийняв процесуальних рішень щодо клопотань, заявлених Відповідачем, що позбавило останнього можливості реалізувати свої процесуальні права; ні Відповідача, ані його представника не було належним чином повідомлено про дату та час проведення підготовчих судових засідань.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Товариством з обмеженою відповідальністю "АПФ-ГРУП" не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у даній справі апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок оформлення її з порушенням вимог, встановлених ст.258 Господарського процесуального кодексу України.
Такі порушення полягали у ненаданні скаржником доказів сплати судового збору у сумі 14404,81грн. та доказів направлення копії апеляційної скарги на належну адресу позивача.
На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на підтвердження сплати судового збору у вказаній вище сумі додана електронна копія квитанції, а також опис вкладення як доказ направлення копії скарги на адресу позивача.
Ухвалою суду від 12.12.2022 у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі №904/1804/22. Розгляд апеляційної скарги призначити в судовому засіданні на 23.01.2023 о 10:45год.
У зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Білецької Л.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду №73/23 від 09.01.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Березкіну О.В.
Від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 16.01.2023 прийнято справу №904/1804/22 до свого провадження зазначеною колегією суддів. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.02.2023 на 12:40 годин. Судові засідання у справі №904/1804/22 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
Ухвалою суду від 06.02.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі №904/1804/22 відкладено на 13.03.2023 на 12:00 год. Судові засідання у справі №904/1804/22 в вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
13.03.2023 у судовому засіданні, за участю представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Товариством з обмеженою відповідальністю «АПФ-ГРУП» та товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд» підписано договір купівлі продажу №АПФ-23 від 28.08.21р.
В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити паливо пічне, синтетичне рідке паливо, паливо котельне, паливо нафтове згідно специфікацій (надалі іменується "товар") (п. 1.1 Договору).
Кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються Сторонами у видатковій накладній (п. 1.2 Договору).
Ціна Товару встановлюється в національній валюті України, Ціна вказується у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).
Загальна вартість Договору складається з загальної суми усіх виписаних та підписаних видаткових накладних до цього Договору (п. 2.3 Договору).
Передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження товару) за цим Договором здійснюється в строк, та визначені згідно Специфікацій (п. 3.1 Договору).
Продавець має право на дострокове передання товару Покупцеві за умови попереднього письмового погодження цього із Покупцем (п. 3.4 Договору).
Датою передання товару вважається дата його отримання покупцем, що підтверджується видатковою накладною (п. 3.5 Договору).
Право власності на товар зберігається за Продавцем до визначеної у п. 3.5 цього Договору дати передання товару Покупцеві (п. 9.1 Договору).
Розрахунки здійснюються шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок Продавця, який визначений у цьому Договорі (п. 10.1 Договору).
Якщо інше не застережене цим Договором або не узгоджено Сторонами у додатковій угоді або заявці до цього Договору, розрахунки за товар здійснюються у формі оплати в розмірі 100% від суми, визначеної у рахунку-фактурі на протязі одного банківського дня з дати поставки товару. Рахунок-фактура на товар передається Продавцем Покупцю засобами зв'язку (факс) (п. 10.2 Договору).
Покупець за порушення обов'язку, визначеного у п.п. 10.1.,10.2. цього Договору, за вимогою Продавця зобов'язаний сплатити останньому штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. У разі необгрунтованої відмови Покупця від отримання товару, Покупець зобов'язується відшкодувати витрати, понесені Продавцем на транспортування товару на адресу Покупця та сплатити штраф у розмірі 10 % від вартості товару (п. 11.3 Договору).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 14.1 цього Договору, та закінчується 31 грудня 2021 р. (п. 14.2 Договору).
Якщо ніхто із сторін не виявить бажання розірвати даний Договір за 10 календарних днів до дати закінчення його дії, то Договір вважається автоматично пролонгованим на 1 рік (п. 14.3 Договору).
Позивачем долучено до матеріалів справи специфікацію від 01.10.2021р. до Договору поставки №АПФ-23 від 28 серпня 2021р., якою визначено, що сума поставки по цій Специфікації: 478 380,41 грн. Також зазначено, що строк оплати: по факту прийняття Покупцем Товару протягом одного банківського дня. В специфікації визначено найменування робіт, послуг - Паливо котельне коксохімічне сумішне альтернативне ТУ У 20.1-00190443-042:2015
Згідно видаткової накладної №210 від 01.10.2021р. позивачем поставлено відповідачу паливо котельне косохімічне сумішне альтернативне ТУ У 20.1-00190443-42:2015 в кількості 20,1 т. на загальну суму 478 380 грн. 41 коп.
Позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі №210-Т від 01.10.2021р. палива котельного косохімічного сумішного альтернативного ТУ У 20.1-00190443-42:2015 в кількості 20,1 т.
Позивачем виставлено позивачу рахунок на оплату №188 від 01.10.2021р. на суму 478 380 грн. 41 коп.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків по стану за період жовтень 2021р. по листопад 2021р. за договором купівлі продажу №АПФ-23 від 28.08.21р. за відповідачем станом на 30.11.2021р. рахувалась заборгованість в сумі 478 380 грн. 41 коп.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів у відповідності до вимог частини 1 статті 269 Господаського процесуального кодексу України не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин укладання 28.08.2021р. між товариством з обмеженою відповідальністю «АПФ-ГРУП» та товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхбуд» підписано договір купівлі продажу №АПФ-23.
За змістом статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі.
Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.
Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Статтею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Тобто поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв'язку.
У Керівництві «Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі», ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019, зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів. Дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп'ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони). Електронні повідомлення (електронна пошта) є типовим прикладом електронних доказів, оскільки вони походять з електронного пристрою (комп'ютера або пристрою, схожого на комп'ютер) і містять відповідні метадані.
Важливим є дотримання принципу недискримінації при дослідженні електронних доказів, що означає, що суди не повинні відмовляти в прийнятті електронних доказів і не повинні заперечувати їх юридичну силу лише тому, що вони зібрані та / або подані в електронній формі. Суди не повинні заперечувати юридичну силу електронних доказів лише через відсутність вдосконаленого, кваліфікованого або подібного захищеного електронного підпису. Сторонам має бути дозволено подавати електронні докази в оригінальному електронному форматі без необхідності надання роздруківок (пункти 6, 7, 9 Керівництва).
Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом.
Електронні докази повинні оцінюватися так само, як і інші види доказів, зокрема, щодо їх прийнятності, автентичності, точності та цілісності. Обробка електронних доказів не повинна бути невигідною для сторін або надавати несправедливу вигоду одній із них (преамбула «базові принципи» Керівництва).
У межах, прийнятних відповідно до національного законодавства та на розсуд суду електронні дані повинні прийматися як автентичний доказ, допоки інша сторона не наведе відповідні обґрунтовані доводи на спростування цього. Достовірність електронних доказів презюмується до тих пір, поки немає розумних сумнівів у протилежному (пункти 21, 22 Керівництва).
Кожен електронний доказ (оригінал) зазвичай містить таку приховану інформацію як метадані. Метадані - це відомості про інші дані, і іноді їх називають «цифровим відбитком» електронних доказів. Він може включати важливі доказові дані, такі як дата й час створення чи модифікації файлу чи документа, або автор, а також дата й час, коли дані були надіслані. Безпосередній доступ до метаданих зазвичай недоступний.
В постанові КГС ВС від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21Верховний Суд звертав увагу на презумпцію цілісності (достовірності) електронних доказів, що означає, що доказ вважається цілісним (достовірним), поки інша сторона цього не спростує.
Відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації. Це відомий у світі принцип самоідентифікації автора.
У постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 Верховний Суд вказав, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Аналогічний висновок зроблений у постанові від 23.09.2021 у справі №910/17662/19.
Колегією суддів роздруковано подані позивачем електронні докази і не встановлено підстав для сумнівів в їх автентичності.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що «… додані Позивачем до позовної заяви копії первинних документів, на які посилається останній як на підтвердження належного виконання ним своїх зобов'язань, Відповідач абсолютно впевнений, що вказані документи з боку Відповідача скріплені за допомогою механічного засобу факсимільного відтворення підпису.
Попри це, Договір не містить письмової згоди сторін договору щодо факсимільного відтворення їх підпису із зразками аналога власноручного підпису, дана умова не була врегульована й будь-який інший спосіб, як це передбачено ч. З ст. 207 ЦК України - використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами…
…Таким чином, специфікація, видаткова накладна, акт приймання-передачі, акт звіряння взаєморозрахунків, оформлені з порушенням норм чинного законодавства не є доказом волевиявлення повноважної особи Відповідача, а саме - директора, на підписання документів, а тому відсутні підстави вважати, що зобов'язання, які взяв на себе Позивач згідно Договору були надані своєчасно та в повному обсязі та прийняті. Відповідачем…
… Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували передачу Позивачем товару згідно Договору, а саме - як видаткова накладна, так і інші первинні документи не були скріплені власноручним підписом уповноваженої особи Відповідача чи у спосіб, встановлений законодавством про електронні документи та електронний документообіг, а отже, такий товар не підлягає оплаті Відповідачем.
Позивачем додано до позовної заяви акт звірки взаєморозрахунків за період жовтень 2021 року - листопад 2021 року. Звертаємо увагу суду, що Акт з боку Відповідача також скріплений за допомогою факсимільного відтворення підпису…
… відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа; в акті звірки відображені дані за період жовтень 2021 року - листопад 2021 року, а отже, не можуть підтверджувати стан взаєморозрахунків між сторонами на момент винесення оскаржуваного Рішення.
Особливо зауважуємо, що попри вищезазначене, Відповідачем було проведено розрахунок з позивачем в межах Договору в сумі 516 877,40 грн.. що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наданими до суду першої інстанції.
З огляду на відсутність належним чином оформлених первинних документів, дана оплата вважається авансовим платежем…» відхиляються як такі, що побудовані на концепції «негативного доказу».
Відповідно, надані на підтвердження заявлених позовних вимог видаткова накладна №210 від 01.10.2021р., акт приймання-передачі №210-Т від 01.10.2021р. палива котельного косохімічного сумішного альтернативного ТУ У 20.1-00190443-42:2015 в кількості 20,1 т, акт звірки взаєморозрахунків по стану за період жовтень 2021р. по листопад 2021р. за договором купівлі продажу №АПФ-23 від 28.08.21р. за відповідачем станом на 30.11.2021р. рахувалась заборгованість в сумі 478 380 грн. 41 коп визнаються належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вартість отриманого товару відповідач сплатив частково у сумі 48380 грн. 41 коп. згідно платіжного доручення від 02.06.2022р.
Відповідно, висновок суду першої інстанції в частині того, що наявними у справі доказами у повному обсязі підтверджено позовні вимоги позивача, що є підставою для задоволення позовних вимог, визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалою Господаського суду Дніпропетровської області від 30.08.22р. у даній справі закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 20.09.2022 о 11:10год.
Відповідно до рукописного напису, виконаного від імені представника відповідача Яковлєва В.О. на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи: « 05.09.22 Яковлєв В.О. фотокопії зробив з матеріалами справи ознайомився» (а.с. 50).
Відповідні доводи апеляційної скарги про необізнанність відповідача про час і місце розгляду справи відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі №904/1804/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 14 404,81 грн. (а.с. 121) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі №904/1804/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі №904/1804/22 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору у сумі 14 404,81 грн. покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХБУД" (53600, Дніпропетровська область, Покровський р-н, село Олександрівка, вул. Степова, буд. 4, код ЄДРПОУ 03579868).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 06.04.2023
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна