03.04.2023 року м.Дніпро Справа № 904/8324/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Кощеєва І.М.
при секретарі судового засідання Бурчак А.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Корольова Д.В. (в залі суду)
від відповідача: Скороход Альбіна Олександрівна (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 (суддя Мельниченко І.Ф., повне рішення складено 18.02.2022)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях, м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ
про стягнення заборгованості у сумі 284 197, 33 грн та виселення
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Укртелеком" на свою користь заборгованості в сумі 1 756,58 грн, пені в сумі 705,79 грн, неустойки в сумі 281 734,96 грн; виселення Приватне акціонерне товариство "Укртелеком" з нежитлового вбудованого приміщення площею 126,57 кв.м., розміщеного за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Туполева,1 на першому поверсі триповерхового будинку, що перебуває на балансі Криворізького коледжу національного авіаційного університету «Краусс».
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання зі своєчасної сплати орендної плати та повернення орендованого відповідно до договору №12/02-3933-ОД від 29.03.2010р. майна, у зв'язку з чим останній просить виселити відповідача та стягнути неустойку відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України за період з 26.03.2019 по 31.08.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Додатковою угодою від 9 квітня 2016 до договору оренди нерухомого майна від 20 березня 2010 № 12/02-3966-ОД, сторонами пролонговано термін дії договору з 27.03.2016 по 25.03.2019 включно.
Матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем та отримання відповідачем листів №11-02-00352 від 18.01.2019 та №11-02-02483 від 12.04.201 адресатами яких вказано - ПАТ «Укртелеком» та Криворзький національний університет «Краусс», які містять інформацію про припинення з 26.03.2019 договору оренди державного майна № 12/02-3966-ОД від 20.03.2010 і наказу Регіонального відділення від 15.04.2019 №12/02-083-/1 про припинення терміну дії договору оренди з ПАТ «Укртелеком» від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД, в зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів, які б свідчили, що на дату закінчення строку договору і протягом місяця після закінчення цього строку Орендодавець висловив свої заперечення відносно поновлення дії договору та тих самих умовах і на такий самий строк, який раніше був встановлений, позивачем надано не було. Відповідно, спірний договір був поновленим до 25.03.2022.
Проте, як вбачається із наданих відповідачем доказів, 28.07.2021 між Балансоутримувачем на Орендарем підписано акт повернення державного майна із оренди, який свідчить про те, що АТ «Укртелеком» вже повернуло нежитлове вбудоване приміщення, яке останнім використовувалося за спірним договором, а отже, спірний договір з цієї дати припинив свою дію за погодженням сторін.
Матеріали також свідчать про виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати орендних платежів після 25.03.2019 і до моменту повернення майна за спірним договором Балансоутримувачу.
При викладених обставинах, слід прийти до висновку про те, що відповідач правомірно, на підставі діючого договору, в період з 26.03.2019 по 27.07.2021, використовував орендоване майно та сплачував за таке користування орендну плату.
З огляду на викладене у суду відсутні підстави як для стягнення неустойки, передбаченої статтею 785 Цивільного кодексу України, за період з 26.03.2019 по 31.08.2021, так і для стягнення орендної плати, нарахованої позивачем в сумі 1756,58 грн. за серпень 2021 року.
Вимоги щодо стягнення пені в сумі 371 грн., що нарахована за загальний період з 16.05.2017 по 16.04.2019 задоволенню не підлягають, з огляду на те, що розрахунок пені не містить даних про суми орендної плати, які були внесені з простроченням, що позбавляє суд можливості визначитись з провомітністю здійсненого нарахування пені (у повному обсязі, частково) та відповідно визначити відносно якої суми було пропущено строк позовної давності. Тобто, позивачем не доведено, факт та розмір заявленої до стягнення пені.
Крім того, слід зазначити про те, що сума 450, 90 грн. в наданому розрахунку складає суму інфляції грошових коштів, яка не є складовою заявлених до стягнення позовних вимог, а отже, розрахунок в цій частині, судом не аналізувався.
Безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню є і вимоги позивача щодо виселення відповідача зі спірного приміщення, оскільки до матеріалів справи залучено акт повернення державного майна із оренди від 28.07.2021 підписаний між Балансоутримувачем на Орендарем із якого вбачається, що АТ «Укртелеком» повернуло нежитлове вбудоване приміщення площею 126,57 кв.м., яке останнім використовувалося за договором від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД (арк.спр. 47). Доказів, які б спростовували зазначені вище обставини, позивачем надано не було.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях повторно звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- договір оренди неодноразово продовжувався, в останнє - згідно додаткової угоди від 09.04.2016 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД - по 25.03.2019 включно.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, наказом від 15.04.2019 № 12/02-083-ПО Регіонального відділення, договір оренди нерухомого майна від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням ФДМУ по Дніпропетровській області та ПАТ «Укртелеком», припинено з 26.03.2019.
- висновки суду суперечать фактичним обставинам справи та доказам, які надавались Позивачем до суду при розгляді справи.
Так, листом від 18.01.2019 № 11-02-00352 Регіональне відділення звернулось до ПАТ «Укртелеком» та Криворізького коледжу національного авіаційного університету «Краусс» (Ьалансоутримувача) та повідомив, що відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди державного майна від 29.03.2010 № 12/02-3966-РД буде припинений з 26.03.2019.
У відповідності до вимог п.10.1 Договору, ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», норм статті 764 Цивільного кодексу України, листом від 12.04.2019 № 11-02-02483 - протягом місяця після закінчення строку чинності Договору оренди. Регіональне відділення вдруге звернулось до Відповідача та Балансоутримувача щодо припинення договору оренди від 29.03.2010№ 12/02-3966-ОД, зазначивши, що договір припинений з 26.03.2019
- Регіональним відділенням виконано вимоги Договору оренди, ст.ст. 18, 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.764 Цивільного кодексу України, а отже Договір оренди державного майна від 29.03.2010№ 12/02-3966-ОД припинено за терміном дії та не може бути продовжено на той самий строк, на тих самих умовах до 25.03.2022, як зазначено Господарським судом Дніпропетровської області в оскаржуваному рішенні.
Щодо позиції суду першої інстанції відносно того, що матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачу наказу Регіонального відділення від 15.04.2019 № 12/02-083-ПО про припинення терміну дії договору оренди з ПАТ «Укртелеком», необхідно зазначити, що такий наказ є документом виключно внутрішнього користування, згідно якого начальником Регіонального відділення відповідним структурним підрозділам відділення надаються доручення на вчинення відповідних дій у зв'язку із припиненням дії договору оренди згідно визначених службових обов'язків і повноважень, у зв'язку з чим не підлягає розповсюдженню.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство "Укртелеком" вказує, що:
- AT «Укртелеком» не був належним чином повідомлений про припинення Договору і вважав, відповідно до вимог чинного законодавства, що договір пролонгований на наступний період, тобто до 26.03.2022.
- в позові Регіональне відділення зазначає, що існує заборгованість з орендної плати за цим Договором в сумі 1 756,58 грн. Із наданого розрахунку заборгованості встановлено, що ця заборгованість утворилась за вересень 2021 року.
З цим боргом відповідач не погоджується і зазначає наступне:
28.07.2021 між Відокремленим структурним підрозділом «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» (Балансоутримувач) та AT «Укртелеком» (Орендар) було підписано Акт повернення державного майна з оренди (копія надається), яким підтверджено, що AT «Укртелеком» повернув нежитлове вбудоване приміщення на підставі договору оренди нерухомого майна. Станом на 15.08.2021 у відповідача мається переплата в сумі 847,45 грн. ( це видно в розрахунку позивача). Таким чином проведені нарахування позивачем з 15.08.2021 по 15.09.2021 суперечать чинному законодавству.
- в розрахунку заборгованості з орендної плати до державного бюджету за договором оренди позивача відсутня сплата орендної плати за 15.05.2021 . З цим відповідач не погоджується і зазначає, що відповідно до платіжних доручень була сплачена орендна плата за травень 2021, а саме:
платіжне доручення № 9871 від 30.06.2021 сплачено 3115,55 грн. платіжне доручення № 9872 від 30.06.2021 сплачено 2596,29 грн. платіжне доручення № 9873 від 30.06.2021 сплачено 519,26 грн.
З метою доказування, що договір укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та AT «Укртелеком» 29.03.2010 р. укладено договір оренди № 12/02-3966-ОД державного майна- нежитлового приміщення загальною площею 126,57 кв.м., розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Туполєва,1, що перебуває на балансі Криворізького коледжу національного авіаційного університету «Краусс» пролонгований до 26.03.2022 до суду першої інстанції були долучені рахунки за цим договором надані Балансоутримувачем
- платіжні доручення, акти здачі-прийомки виконаних робіт свідчать що договірні відносини не припинялись, рахунки систематично виставлялись балансоутримувачем з посиланням на договір 12/02-3966-ОД від 29.03.2010. А відповідач їх вчасно сплачував. Позивач також щомісяця отримував орендну плату за цим договором і жодного разу не направив на адресу відповідача, заперечення стосовно отримання орендної плати, за договір, який вони вважають припиненим.
- до позову надано розрахунок заборгованості з пені в сумі 371,86 грн. та втрат від інфляції на суму 450,90 грн. AT «Укртелеком» вважає, що він є необгрунтованим та безпідставним, що не підлягає сплаті.
- Регіональне відділення нарахувало неустойку у розмірі 281734,96 грн. за період з 15.04.2019 по 15.09.2021.
Однак, AT «Укртелеком» вже сплатив за цей період орендну плату у повному обсязі (ще й с переплатою!), та, заявляючи до стягнення неустойку у розмірі подвійної орендної плати, фактично Орендодавець намагається стягнути з Орендаря орендну плату у потрійному розмірі.
Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку договору оренди не звільняє орендаря від обов язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (п. 3.12 договору). При цьому, відповідальності орендаря за несвоєчасне повернення майна з оренди у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення не передбачено.
- одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням AT «Укртелеком» до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України.
- позивач просить суд виселити відповідача з орендованого нерухомого майна.
Ця вимога не підлягає задоволенню, так як відповідач 28.07.2021 вже звільнив орендоване приміщення загальною площею 126,57 кв.м., розташового за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Туполєва Д, що перебуває на балансі Криворізького коледжу національного авіаційного університету «Краусс».
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу пердачі справи раніше визначеному складу суду 05.12.2022 для розгляду справи № 904/8324/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Дармін М.О., судді: Антонік С.Г., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу №904/8324/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях до Акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості у сумі 284 197, 33 грн та виселення; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/8324/21.
09.12.2022 справа №904/8324/21 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 14.12.2022 задоволено клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.01.2023 о 12:00 годин.
Представником відповідача в відзиві на апеляційну скаргу було заявлено клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 09.01.2023 судові засідання у справі №904/8324/21 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
Ухвалою суду від 18.01.2023 розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 відкладено на 20.02.2023 на 12:00 год. Надано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях можливість подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо визначеного питання. Судові засідання у справі №904/8324/21 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
Ухвалою суду від 20.02.2023 розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 відкладено на 27.03.2023 на 12:40 год. Надано позивачу та відповідачу можливість подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо визначених питань. Судові засідання у справі №904/8324/21 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
Ухвалою суду від 27.03.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.04.2023 на 12:40 год.
03.04.2023 у судовому засіданні, за участю представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
29.03.2010 між Регіональним відділенням фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого відповідно до наказу Фонду державного майна України № 39 від 17.01.2019 є Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі позивач, орендодавець), та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство "Укртелеком" (далі відповідач, орендар), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3966-ОД (далі договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення (далі - майно), площею 126,57кв.м, розміщене за адресою: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Туполева,1 на першому поверсі триповерхового будинку, що перебуває на балансі Криворіжського коледжу національного авіаційного університету (далі -балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 01.12.2009 і становить за незалежною оцінкою 149087, 00 грн.
Майно передається в оренду з метою - 124,57 кв.м. для розміщення автоматичної телефонної станції; 2,00 м.кв. - для розміщення обладнання Інтернет.
Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (пункт 1.2 договору).
Відповідно до умов пунктів 2.1, 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Передача орендованого майна у суборенду забороняється (пункт 2.3, договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2010 - 2124 грн.
Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
50% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 1062,29 грн;
50% - балансоутримувачу у розмірі 1062,29грн. щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 3.12 договору встановлено, що уразі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Відповідно до пункту 10.1 договору, його укладено строком на 1 рік , що діє з 29 березня 2010 по 29 березня 2011 включно.
Пунктом 10.11 договору сторони узгодили, що уразі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря (п. 10.12. договору).
Пунктом 10.13 договору передбачено, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Відповідно до акту приймання-передачі від 29.03.2010 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення (далі - майно) площею 126,57 кв.м
Додатковою угодою №1 від 21.02.2011 сторони внесли зміни до договору оренди нерухомого майна від 29.03.2010 №12/02-3966-ОД.
У вказаній вище додатковій угоді сторонами доповнено п.10.1 договору розділу 10 наступним реченням:
«Цей договір вважається пролонгованим з 29.03.2011 по 28.03.2013 включно».
11.07.2012 сторонами укладена додаткова угода до договору оренди нерухомого майна від 20 березня 2010 № 12/02-3966-ОД, в які й були внесені зміни до пункту 3.1 договору та викладено його в наступній редакції: "орендна плата у розмірі 2349,46 грн. (базова за серпень місяць 2011) без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з вересня, розрахована відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Пункт 3.6. договору - викладено в наступній редакції: - орендна плата згідно розрахунку (додаток 1) перераховується таким чином:
50% - до державного бюджету по місцю реєстрації Орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 1174,73 грн. грн.;
50% - Балансоутримувачу у розмірі 1174,73 грн.
Додатковою угодою до спірного договору від 29 травня 2013, дія спірного договору пролонгована з 29.03.13 по 26.03.2016 включно.
Пункт 3.1.договору викладено в наступній редакції:
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2013 року - 2001,34 грн. Орендна плата на наступний місяць оренди - травень 2013 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2013.
Пункт 3.6. договору - викладено в наступній редакції: - орендна плата згідно розрахунку перераховується до державного бюджету на Балансоутримувачу у співвідношенні:
50% - до державного бюджету по місцю реєстрації Орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 1000,67 грн.
50% - Балансоутримувачу у розмірі 1000,67 грн.
Додатковою угодою від 9 квітня 2016 до договору оренди нерухомого майна від 20 березня 2010 № 12/02-3966-ОД, сторонами пролонговано термін дії договору з 27.03.2016 по 25.03.2019 включно.
Абзац 3 п. 10.1 договору викладено в наступній редакції: « У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору, або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди».
Позивачем до матеріалів справи залучено листи №11-02-00352 від 18.01.2019 та №11-02-02483 від 12.04.2019. адресатами яких вказано - ПАТ «Укртелеком» та Криворзький національний університет «Краусс».
Вказані листи містять інформацію про припинення з 26.03.2019 договору оренди державного майна № 12/02-3966-ОД від 20.03.2010.
Також позивачем до матеріалів справи надано заяву від 01.03.2019 ПАТ «Укртелеком» №962-ВИХ-DP-12Е300-2019 про продовження дії договору строком на два роки 11 місяців.
В листі від 12.03.2019 №07-02-0164301.03.2019, який також позивачем залучено до матеріалів справи, Регіональне відділення, звертається до Міністерства освіти і науки України, та посилаючись на заяву Орендаря про продовження дії договору, просить орган управління повідомити чи направлялось на адресу Орендаря письмове попередження про намір використовувати спірне майно для власних потреб.
Позивачем також до матеріалів справи залучено наказ Регіонального відділення, від 15.04.2019 №12/02-083-/1 про припинення терміну дії договору оренди з ПАТ «Укртелеком» від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги колегіє суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що Додатковою угодою від 9 квітня 2016 до договору оренди нерухомого майна від 20 березня 2010 № 12/02-3966-ОД, сторонами пролонговано термін дії договору з 27.03.2016 по 25.03.2019 включно.
Відповідно до листа № 11-02-00352 від 18.01.2019р., адресованого - ПАТ «Укртелеком» та Криворзький національний університет «Краусс»:
«… Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди державного майна від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД буде припинений з 26.03.2019.
Просимо своєчасно, у відповідності до умов договору оренди державного майна від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД, повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані Балансоутримувачу, та надати один примірник акту Орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендаря…» (т.1 а.с. 22)
В списку № 10 листів рекомендаваних форма 103 за №6 значиться ПАТ «Укртелеком» бульвар Шевченко, будинок 18, м.Київ, Київська обл, 01601 номер відправлення 11-03-00352. До списку додано фіскальний чек, датований 28.02.2019. (т. 1 а.с. 66).
Аналогічно в списку № 5777 сгрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих до ВП3 Дніпро Відправник: «Фонд держ майн укр», який за твердженням апелянта виготовлено представником поштового відділення на підставі списку № 10, за №6 значиться ПАТ «Укртелеком» бульвар Шевченко, будинок 18, м.Київ, Київська обл, 01601 номер відправлення 4900069319349 (т. 1 з.с. 66).
Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-083 ПО від 15.04.2019 року « Про припинення терміну дії договору оренди з ПАТ "УКРТЕЛЕКОМ" від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД» визнано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ПАТ "УКРТЕЛЕКОМ", припиненим з 26.03.2019 (т. 1 а.с. 26).
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції, чинній на час винекнення спірних правовідносин, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до листа №11-02-02483 від 12.04.2019р., адресованого - ПАТ «Укртелеком» та Криворзький національний університет «Краусс» :
« … Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди державного майна від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД припинений з 26.03.2019.
Просимо своєчасно, у відповідності до умов договору оренди державного майна від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД, повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані Балансоутримувачу, та надати один примірник акту Орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендаря…» (т.1 а.с. 25)
В списку № 16 листів рекомендаваних форма 103 за №4 значиться ПАТ «Укртелеком» бульвар Шевченко, будинок 18, м.Київ, Київська обл, 01601 номер відправлення 11-02-02483 (т.1 а.с. 67). До списку додано фіскальний чек, датований 23.04.2019. (т. 1 з.с. 67).
Аналогічно в списку № 5551 сгрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих до ВП3 Дніпро Відправник : «Фонд держ майн укр», який за твердженням апелянта виготовлено представником поштового відділення на підставі списку № 10, за №6 значиться ПАТ «Укртелеком» бульвар Шевченко, будинок 18, м.Київ, Київська обл, 01601 номер відправлення 4900072129798 (т. 1 з.с. 68).
Відповідно до правового висновку, викладенного в постанові Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 916/2110/20 :
Відповідно до пункту 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З наведеного убачається, що звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов'язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення . Саме зазначення такого номеру є обов'язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та документів іншій стороні…
… Верховний Суд зауважує, що оскільки позивачем додано опис вкладення у цінний лист, який не відповідає вимогам пункту 61 Правил, суди попередніх інстанцій вірно вказали на те, що він не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу. Тобто, без виконання усіх вимог щодо порядку надсилання позовної заяви, Господарський суд Одеської області був позбавлений можливості визнати належним надіслання відповідної копії заяви відповідачу.
Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, на що вірно звернув увагу апеляційний господарський суд, викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16.
З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів констатує, що надані позивачем на підтвердження його доводів про надсилання відповідачу листів №11-02-00352 від 18.01.2019 та №11-02-02483 від 12.04.2019р., які містять інформацію про припинення з 26.03.2019 договору оренди державного майна № 12/02-3966-ОД від 20.03.2010р., описи сгрупованих відправлень форми 103 за номерами 5777 в якому міститься інформація про номер рекомендованого відправлення 4900069319349 щодо листа№11-02-00352 від 18.01.2019 (т. 1 а.с. 66) та № 5551 в якому , відповідно, міститься інформація про номер рекомендованого відправлення 4900072129798 щодо листа №11-02-02483 від 12.04.2019р (т. 1 а.с. 68), є належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господаського процесуального кодексу України доказами на підвердження доводів позивача про дотримання ним вимог частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо спрямування протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору заяви йро припинення .
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2022р. надано відповідачу можливість подати до суду апеляційної інстанції власні пояснення щодо наступного питання:
1. Якщо не поштові відправлення № 4900069319349 (т.1 а.с. 66) та 4900072129798 (т.1 а.с. 68), то яка саме кореспонденція була отримана Вами у зазначений період ?
На виконання вищезазначенної ухвали, відповідач у письмових поясненнях повідомив наступне :
«… АТ «Укртелеком» не отримував поштові відправлення № 4900069319349 (т.1 а.с. 66) та 4900072129798 (т.1 а.с. 68).
З метою перевірки направлення та отримання поштових відправлень № 4900069319349 (т.1 а.с. 66) та 4900072129798 (т.1 а.с. 68) представник відповідача на сайті Національної поштової служби України «Укрпошта» перевірив ці поштові відправлення. Станом на 05.03.2023 за вказаними номерами відправлень нічого не знайдено (скрінніоти пошуку додаються).
У зазначений період АТ «Укртелеком» від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях не отримував поштову кореспонденцію…»
Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18.
З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів доходить висновку, що докази надані позивачем на підтвердження його тверджень про дотримання ним вимог частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» про спрямування на адресу відповідача заяви про припинення умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору є більш вірогідними, ніж твердження відповідача про протилежне.
Відповідно, договір оредни від 29.03.2010 № 12/02-3966-ОД є припиненим з 25.03.2019р.
Пунктом 10.11 договору сторони узгодили, що уразі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря (п. 10.12. договору).
Відповідно до Акту про повернення державного майна з оренди від 28.07.2021р. за підписами уповноважних представників Відпокремленного структурного підрозділу «Криворізський фаховий коледж національного авіаційного університету» (Балансоутримувач) та АТ «УКРТЕЛЕКОМ» (Ореднар) склали цей акт про повернення державного нерухомого майна за адреою м.Кривий Ріг вул.Туполєва 1.
З урахуванням вищевикладенного, обов'язок з повернення майна з оренди виконано відповідачем 28.07.2021р.
Предметом позову в даній справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди №12/02-3966-ОД від 29.03.2010 у сумі 1 756,58 грн., 705,79грн. - пені, 281 734,96грн. - неустойки, нарахованої на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України та виселення відповідача з нежитлового вбудованого приміщення, площею 126,57 кв.м., розміщеного за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Туполева,1 на першому поверсі триповерхового будинку, що перебуває на балансі Криворізького коледжу національного авіаційного університету «Краусс».
В судовому засіданні сторони в порядку частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визнали як таку, що не потребуває доказуванню обставину звільнення відповідачем орендованого приміщення після підписання Акту про повернення державного майна з оренди від 28.07.2021р., що дає підстави для висновку про відсудність підстав для задоволення відповідної частини позовних вимог.
Щодо позовних вимог по стягненню заборгованості з орендної плати за договором оренди №12/02-3966-ОД від 29.03.2010 у сумі 1 756,58 грн., позивач в судовому засіданні 03.04.2023р. визнав відсутність з його боку відповідних вимог.
Як зазначалося вище, пунктом 10.11 договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.
Відповідно до частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі зі спливом яого пов'язана дія чи подія, яка має юридичну силу.
Відповідно до частини 1 статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день стоку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначається відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
За частиною першою статті 773 ЦК України на наймача покладений обов'язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).
Виняток з наведеного правила передбачено частиною першою статті 764 ЦК України, відповідно до якої в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Аналогічні положення містив Закон України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII (далі - Закон про оренду) до втрати ним чинності з 01.02.2020 (у зв'язку з введенням в дію з 01.02.2020 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна"). Закон про оренду регламентував умови та порядок використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду. Положення цього Закону застосовуються до спірних правовідносин з огляду на встановлені судами обставини припинення Договору та повернення 25.03.2019 Відповідачем Позивачу з оренди Майна, що належить до державної власності.
Частиною першою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини першої статті 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За змістом наведених норм, Договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії Договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами Договору; а припинення Договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в Договорі.
Користування майном за Договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного Договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами Договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за Договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії Договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що користування майном після припинення Договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами Договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за Договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Отже, положення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (стаття 6 ЦК України).
Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії Договору не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин вочевидь не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Аналогічний правовий висновок є сталим в судовій практиці, зокрема в постанові Верховного Суду від 19.04.2021р. у справі № 910/11131/19 і підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у відповідності до вимог частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди №12/02-3966-ОД від 29.03.2010 у сумі 1 756,58 грн у позадоговірних період відхиляються як безпідставні.
Пунктом 10.13 договору передбачено, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
З урахуванням дати припинення договору оренди 25.03.2019р. і календаря робочих днів на 2019 рік, обов'язок відповідача щодо повернення ним балансоутримувачу майна мав бути виконаним до 28.03.2019р.
Відповідно, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення з 28.03.2019року по 28.07.2021р.
За розрахунком позивача, який додано до позовної заяви, обрахунок вівся за період з 15.04.2019року по 15.09.2021р. і становить 281 734,96 грн (т.1 а.с. 31).
Згідно тексту позовної заяви :
«… Позивачем нарахована неустойка за період з 26.03.2019 по 31.08.2021 в розмірі 281 734 гри. 96 коп…».
З урахуванням відсутності з боку позивача інших розрахунків, колегія суддів вважає встановленим, що розрахунок неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення, доданий до позовної заяви (т.1 а.с. 31) є саме тим розрахунком, яким позивач обгрунтовує заявлені позовні вимоги.
З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів враховує дані щодо розмірів нарахування, наведені в розрахунку неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення, доданий до позовної заяви (т.1 а.с. 31) в межах вищевстановленного періоду з 28.03.2019року по 28.07.2021р., а саме з 15.04.2019р. по 28.07.2021р., виключаючи з наведенного розрахунку період з 29.07.2021р. по 15.09.2021р. .
Таким чином не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення за період з 15.08.2021р. по 15.09.2021р. у розмірі 20 853,08 із розрахунку 10 436,98грн + 10 416,10 грн.
Щодо періоду з 15.07.2021р. по 28.07.2021р. колегія суддів враховує дані відповідного періоду з 15.07.2021р. по 15.08.2021р. у розмірі 10 426,56 і встановлює, що не підлягає задоволенню 6 390,47грн із розрахунку ( 10 426,56 - (10 426,56х12/31)).
Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відзив на позовну заяву не містив зауважень відповідача щодо правильності розрахунків неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення, доданий до позовної заяви (т.1 а.с. 31), колегія суддів вважає, що позивачем обгрунтовано визначено, що розмір неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення за період 15.04.2019р. по 28.07.2021р. становить 264 917,97грн із розрахунку : 260 881, 88 (за період з 15.04.2019р. по 14.07.2021) + 4 036,09 грн (за період з 15.07.2021р. по 28.07.2021р.
Відповідно до інформаційної довідки по Криворізькому Коледжу національного університету «КРАУСС» за еріод 26.03.2019р. по 28.07.2021р. відповідач перерахував загальну суму 148 452,14 грн (т. 1 а.с. 110) на підтвердження чого були надані відповідні платіжні доручення (т.1 а.с. 118-152, 156-210, 214-219).
Позивачем не оспорюється отримання вищезазначених сум.
Крім цього, у сторін відсутній спір щодо неповернення відповідачу забезпечувального платежу у розмірі 6361,74 грн.
Колегією суддів відповідні обставини визнаються як такі, що не потребують доказування у відповідності до приписів частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів визнає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягенння неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення з 15.04.2019р. по 28.07.2021р. у розмірі 110 104,09 грн із розрахунку 264 917,97 грн - 148 452,14 грн - 6361,74 грн.
Позовні вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення за період з 28.03.2019р. 15.04.2021р. не підлягають задоволенню як такі, щодо яких не надано розрахунок.
Щодо заявлених позовних вимог по стягненню пені за період з 705,79 грн колегія суддів виходить з наступного :
Пунктом 3.8. Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
За несвоєчасну сплату орендної плати в період з 16.05.2017 року по 16.04.2019 року за договором оренди від 29.03.2010 № 12/02- 3966-ОД Позивачем нарахована пеня у розмірі 705 грн. 79 коп.
Відповідачем не оспоюється фактичні обставини щодо несвоєчасного внесення орендних платежів у зазначений період в зв'язку із чим відповідні позовні вимоги заявлено обгрунтовано.
В пункті 2.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 10 « Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву міститься заява про сплив позовної давності щодо стягення пені за період з 16.05.2017року по 16.04.2019року, в зв'язку із тим, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів відмовляє в задоволені позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 705 грн за період з 16.05.2017 року по 16.04.2019 року в зв'язку із пропуском строків позовної давності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Стаття 277. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення
1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
Нез'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, у відповідності до пунтків 1,3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставами для скасування судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 повністю та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, згідно з вищенаведеними висновками, а апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях на нього, відповіднопідлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 9 798,58 грн. (т.2 а.с. 61) та позовної заяви у сумі 6 532,39 грн. (т.1 а.с. 32) підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8324/21 -скасувати.
Ухвалити нове рішення:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченко, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 42767945) до Державного Бюджету України неустойку в розмірі 110 104,09 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Здійснити розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до задоволених позовних вимог.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видачу наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 06.04.2023
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Суддя І.М. Кощеєв