05 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/36/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу позивача (вх. № 345 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.02.23 у справі № 922/36/23 (постановлену суддею Присяжнюк О.О. у приміщенні господарського суду Харківської області, повний текст складено 07.02.23)
за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк", м. Київ,
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", м. Харків
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ", м. Харків
про застосування наслідків нікчемності правочинів,-
Акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЯ", 2-ого відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЬБАО КОМПАНІ", в якій просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 62424230 від 20.12.2021, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “БІЛЬБАО КОМПАНІ” та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТЕЯ” і проведенням державної реєстрації набутого права власності за АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “МЕГАБАНК” на нерухоме майно - нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1а. 1б. 1в. 1г, 2, 2а, 2б, 2в. 3, 3а. 3б, 3в, 4, 4а, 4б, 6, 6а, 7, 7а, 7б, загальною площею 1 158.30 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Донця - Захаржевського, 6/8.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.01.2023 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито за нею провадження у справі № 922/36/23.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі № 922/36/23 клопотання першого відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю “Тея” про зупинення провадження у справі задоволено.
Провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішення по справі № 640/12723/22.
В обґрунтування ухвали від 07.02.2023 суд послався на наявність передбачених п. 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для обов'язкового зупинення провадження у даній справі № 922/36/21 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №640/12723/22, враховуючи, що в рамках зазначеної адміністративної справи вирішується питання законності прийняття Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022р. № 261-рш/БТ щодо віднесення позивача у даній справі - Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних, наявністю якого обґрунтовано позовні вимоги, що є підставою позову у даній справі, а тому рішення у зазначеній адміністративній справі може прямо вплинути на задоволення або незадоволення вимог позивача у справі №922/36/23.
Позивач із ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2023 у справі № 922/36/23 не погодився та подав на неї до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при її постановленні норм процесуального права, просить її скасувати і направити справу на розгляд господарського суду Харківської області.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, зокрема, те, що суд першої інстанції при вирішенні питання про зупинення провадження у даній справі до вирішення адміністративної справи №640/12723/22 в порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України не з'ясував обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у судовому процесі в рамках розгляду даної справи і мають значення для її вирішення та є предметом дослідження зазначеної адміністративної справи, не навівши в оскаржуваній ухвалі обґрунтування неможливості розгляду даної справи до вирішення адміністративної справи №640/12723/22, а послався лише на вирішення в межах вказаної адміністративної справи питання законності прийняття Рішення НБУ щодо віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, яким позивач у даній справі обґрунтовує свої позовні вимоги, але яке не впливає на розгляд даної справи.
При цьому скаржник зазначив, що за змістом положень чинного законодавства України, зокрема, пунктів 4, 5 статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» статей 76, 77 Закону України «Про банки та банківську діяльність , частини 9 статті 266-1 Кодексу адміністративного судочинства України, навіть скасування рішення НБУ про віднесення АТ “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних не може бути підставою для зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих вчинених або допущенних у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема застосування наслідків нікчемності правочинів, які є предметом розгляду справи №922/36/23, в якій серед іншого, предметом дослідження є визнання нікчемними правочинів, укладених між АТ “Мегабанк” та відповідачами у справі ТОВ “БІЛЬБАО КОМПАНІ” та ТОВ «ТЕЯ» у процедурі ліквідації Банку.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 922/36/23 між суддями від 23.02.23 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача -Акціонерного товариства "Мегабанк"(вх. № 345 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.02.23 у справі № 922/36/23 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.
Встановлено відповідачам та 3-й особі строк до 24.03.23 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання скаржникові.
Встановлено учасникам справи строк до 31.03.23 для подання заяв, клопотань, тощо.
28.03.23 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив від 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому останній заявив клопотання про поновлення строку для подання відзиву з посиланням на те, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.02.23 № 30 запроваджено дистанційну форму роботи його працівників, що значно ускладнило доступ до приміщень Фонду та матеріалів, що стосуються розгляду даної справи та, як наслідок, унеможливило подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, у зв'язку з пропущенням такого строку з поважних причин, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, враховуючи наведені в заяві обставини щодо продовження процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також з метою забезпечення встановленого п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року права на ефективний доступ до суду та гарантій, щодо належності перегляду судової справи, встановлення і дослідження обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та поновлення останньому процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві, зокрема, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просив прийняти відзив на апеляційну скаргу АТ “МЕГАБАНК” у справі № 922/36/22 та врахувати під час прийняття рішення по справі; апеляційну скаргу АТ “МЕГАБАНК” на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.02.23 у справі № 922/36/22 задовольнити у повному обсязі.
Так, зокрема, Фонд зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано, що відповідно до ч. 9 ст. 2661 КАС України визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною 1 цієї статті, або окремих його положень:
1) не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;
2) не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку.
У спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Згідно з ч.6 ст.54 Закону визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень (індивідуальних актів), визначених частиною третьою цієї статті, не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку та відновлення прав акціонерів на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення банку з ринку та ліквідації; не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.
Отже, як вважає Фонд, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України задоволення позовних вимог у справі 640/12723/22 про скасування рішення Національного банку України про віднесення АТ “МЕГАБАНК” до категорії неплатоспроможних не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку, зокрема, і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 383 від 02.06.2022 “Про запровадження в АТ “МЕГАБАНК” тимчасової адміністрації та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №506 від 21.07.2022 “Про початок процедури ліквідації АТ “МЕГАБАНК” та делегування повноважень ліквідатора банку”, а також рішення стосовно проведення перевірки на предмет виявлення нікчемних правочинів та застосування наслідків нікчемності правочинів, які є предметом розгляду справи № 922/36/23.
Відзив розглянутий судом апеляційної інстанції та долучений до матеріалів справи.
Відповідачі не скористалися передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відсутність якого відповідно до ч. 3 цієї статті не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.
Як зазначено вище, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених п. 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для обов'язкового зупинення провадження у даній справі № 922/36/23 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 640/12723/22, враховуючи, що предметом розгляду вказаної адміністративної справи є питання щодо законності прийняття Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022р. № 261-рш/БТ, наявністю якого обґрунтовано підстави позову в даній справі, а отже, до вирішення вказаного питання в судовому порядку в межах зазначеної адміністративної справи розгляд позовних вимог у даній справі,є неможливим.
Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Таким чином, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
У вирішені питання наявності/відсутності підстав для зупинення провадження у справі не слід обмежуватися лише аналізом та співставленням змісту заявлених вимог та обставин справ, а й необхідно враховувати предмет судового розгляду у справах (питання, які розглядаються судом) та у разі оскарження судових рішень - також зважати на об'єкт оскарження (судові рішення, що оскаржуються). Лише детальний аналіз наведених елементів надає можливість вирішити питання про зупинення провадження у справі.
Враховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17,від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19,від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19,від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20.
В клопотанні про зупинення провадження у справі 1-й відповідач звертав увагу на те, що в позовній заяві позивач зазначав, що 02.06.2022 Правлінням Національного банку України прийнято Рішення № 261-рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних”.
На підставі цього Рішення НБУ від 02.06.2022 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №383 “Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ “Мегабанк” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”, згідно з яким в АТ “Мегабанк” запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ “Мегабанк”, визначені статтями Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
В подальшому, Правління Національного банку прийняло Рішення № 362-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “Мегабанк”, на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.07.2022 № 506 “Про початок процедури ліквідації АТ “Мегабанк” та делегування повноважень ліквідатора банку”, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ “Мегабанк” з 22.07.2022 по 21.07.2025 та призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора АТ “Мегабанк”.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.
За твердженнями відповідача, посилаючись на норми Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та проведену тимчасовою адміністрацією АТ “Мегабанк” перевіркою ознак нікчемності правочинів, позивач заявляє наявність ознак нікчемності в укладених банком з відповідачами:
- кредитного договору № 20-61/2021/ГД-07/2021 від 20.12 2021;
- договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.01.2021;
- іпотечного договору №20-61/2021 /ГД-07/2021-з від 20.12.2021.
При цьому, як стверджував відповідач, позивач приходить до наступного висновку: “Фактично відчуження майна банку за договором купівлі-продажу призвело до ще більшого зменшення обсягу високоліквідних активів банку, порушення внаслідок цього нормативів діяльності банку, встановлених Національним банком України, до повної неплатоспроможності банку та як наслідок - до прийняття Правлінням Національного Банку України 02.06.2022 рішення № 261-рш/БТ “Про віднесення АТ “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних”, про що зазначено в позовній заяві.
За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову по цій справі є застосування наслідків нікчемності правочинів.
Обставинами, якими позивач обґрунтовує позов першочергово є Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022р. № 261-рш/БТ “Про віднесення АТ “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних”, а далі Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були прийняті на підставі Рішення НБУ та відповідно дії Фонду, що базуються на Законі України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, які не могли бути вчиненими без Рішення НБУ щодо неплатоспроможності Банку.
Відповідач повідомив суд першої інстанції, що Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалася справа № 640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Акціонерне товариство “Мегабанк” про визнання протиправним та скасування індивідуального акту суб'єкта владних повноважень, а саме: Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022р. № 261- рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних” 10 листопада 2022 року по справі № 640/12723/22, за наслідками розгляду ухвалено рішення про визнання протиправним та скасування Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022р. № 261-рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “Мегабанк” до категорії неплатоспроможних”.
Тобто, в іншому судовому процесі в межах адміністративної справи вирішується питання законності прийняття Рішення НБУ щодо віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, рішення, яким в цій справі позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, що є підставою позову.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що невід'ємно пов'язаним із підставами цього позову є встановлення обставин щодо законності/незаконності Рішення Правлінням Національного банку України від 02.06.2022 № 261-рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “Магабанк” до категорії неплатоспроможних”, що є предметом розгляду в адміністративній справі №640/12723/22, оскільки рішення у зазначеній адміністративній справі може прямо вплинути на задоволення або не задоволення вимог позивача у справі №922/36/23.
Тобто обставини, які не можна встановити у цьому процесі, але є предметом розгляду у адміністративній справі №640/12723/22, місцевий суд визначив як такі, що мають значення для справи.
Відтак, проаналізувавши доводи та заперечення обох сторін, в обґрунтування наведених ними правових позицій, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені в справі №640/12723/22, можуть вплинути на оцінку доказів у справі №922/36/23, оскільки саме Рішення НБУ щодо віднесення банку до категорії неплатоспроможних, рішення, яким в цій справі позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, є підставою цього позову.
З наведеного вбачається наявність передбачених пунктом 5 ч. 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для обов'язкового зупинення провадження у даній справі до вирішення адміністративної справи 640/12723/22, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з чого вбачається відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 129, 269, 271, п. 1 ч.1 статті 275, статтею 276, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.02.23 у справі № 922/36/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль