Справа № 204/1419/23
Провадження № 2/204/1346/23
30 березня 2023 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Воронько А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання повернути грошові кошти,-
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила зобов'язати ОСОБА_2 повернути їй грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн., а також стягнути судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 19 грудня 2018 року вона у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 4 000 грн. в якості завдатку з метою здійснення купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 . Про це нею була написана розписка у двох примірниках, один з яких вона передала відповідачу. Вони з відповідачем дійшли усної згоди про те, що залишок суми у розмірі 21 000 грн. вона зобов'язується виплатити відповідачу через 1 рік, під час укладення основних договорів купівлі-продажу вищевказаних будинків. Оскільки відповідач не отримала всю суму грошей відразу, то розписку вона не написала. Таким чином, після спливу 19 грудня 2019 року вони з відповідачем мали укласти договори купівлі-продажу вищевказаних будинків. Вона звернулася до відповідача з усною пропозицією укласти договори купівлі-продажу цих будинків, але вона послалася на те, що у неї нема наразі коштів для підготовки документів для продажу цих будинків та пообіцяла при цьому, що до 31 грудня 2019 року вони все ж таки укладуть відповідні договори купівлі-продажу. Але, і після 31 грудня 2019 року відповідач вказала, що у неї немає грошових коштів для укладення вищевказаних договорів і запевнила, що протягом 3- х років договори все ж таки будуть укладені та все владнається. Після спливу 31 грудня 2022 року відповідач також не вчинила жодних дій, спрямованих на укладення договорів купівлі-продажу будинків. Передані позивачем грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн. відповідач позивачу також так і не повернула. 06 січня 2023 року вона звернулась до відповідача з письмовою пропозицією надання згоди на укладення договорів купівлі-продажу будинків, ця пропозиція була отримана позивачем 10 січня 2023 року, але відповіді позивач від відповідача так і не отримала. Підстава, на якій відповідач набула 4 000,00 грн. позивача, згодом відпала, оскільки відповідач фактично відмовилась від укладення договорів купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 та будинку АДРЕСА_3 , а тому позивач, посилаючись на статтю 1212 ЦК України вважає, що відповідач зобов'язана повернути позивачу отримані від неї 4 000,00 грн. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилась, у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що 19 грудня 2018 року позивачем ОСОБА_1 було написано та підписано розписку про те, що вона передала завдаток за будинок АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ОСОБА_2 в сумі 4 000,00 грн. при свідках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишок суми зобов'язується сплатити через рік (а.с. 5). Вказана розписка також підписана від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Факт передання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 4 000,00 грн. ОСОБА_2 підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28 січня 2023 року, в яких зазначено, що вона підтверджує те, що ОСОБА_1 передала гроші ОСОБА_4 в сумі 4 000,00 грн. за будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , а решту суми виплатить при угоді купівлі-продажу - 21 000,00 грн. (а.с. 10).
Однак, договори купівлі продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладені так і не були.
06 січня 2023 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку направила на адресу ОСОБА_2 пропозицію від 06 січня 2023 року, в якій пропонувала укласти договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , про згоду на укладення договору просила повідомити її протягом 3-денного строку з дня отримання даної пропозиції (а.с. 11). Вказану Пропозицію відповідач ОСОБА_2 отримала 10 січня 2023 року.
Однак, відповіді на свою Пропозицію від 06 січня 2023 року позивач від відповідача так і не отримала, тобто відповідач фактично відмовилась від укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
Оскільки відповідач фактично відмовилась від укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, то відпала і правова підстава, згідно з якою відповідач набула майно позивача - 4 000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 1 ст. 1213 ЦК України визначено, що особа, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до змісту статті 177 ЦК України гроші є об'єктами цивільних прав.
Оскільки договори купівлі-продажу нерухомого майна між позивачем та відповідачем так і не укладені та відповідач фактично відмовилась від укладення таких договорів, то суд приходить до висновку, що на теперішній час фактично відпала правова підстава, на якій відповідачем ОСОБА_2 було набуто майно позивача ОСОБА_1 - 4 000,00 грн., а тому у ОСОБА_2 виник обов'язок повернути вказані кошти.
За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, оцінюючи всі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
На підставі ст.ст. 15, 16, 177, 1212, 1213 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання повернути грошові кошти - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень, 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні, 60 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Л. Черкез