Справа № 521/21/23
Провадження № 2/521/1560/23
03 квітня 2023 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кусяк О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду звернулося ТОВ «Будинок Комфорту» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 136 867,69 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилався на те, що між 21.12.2020 року між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та відповідачем в режимі он-лайн шляхом заповнення відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача, був укладений Договір № 1144201221044 оренди майна з правом викупу. 21.12.2020 року орендодавцем направлено орендарю у його особистий кабінет підтвердження укладання Договору. Пунктом 3 Договору сторони погодили, що сплата орендної плати здійснюється орендарем до 21-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладання Договору протягом строку оренди, який становить 12 місяців, де днем внесення останнього платежу є 21.12.2021 року. Представник позивача стверджує, що ТОВ «Будинок Комфорту» свої зобов'язання виконав, передав вказане майно у тимчасове користування відповідачу. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконував, орендні платежі починаючи з дати укладання Договору та отримання товару жодного разу не сплачував, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість по оплаті вартості об'єкту оренди та штрафним санкціям у загальному розмірі 136 867,69 грн. Оскільки заборгованість по Договору № 1144201221044 оренди майна з правом викупу від 21.12.2020 року відповідачем не сплачена, а об'єкт оренди не був повернутий, відповідні обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 12.01.2023 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, однак надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, повідомлявся заздалегідь належним чином, причини неявки не повідомляв, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні учасниками справи не подавалися.
Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ТОВ «Будинок Комфорту» є юридичною особою за законодавством України, та зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи: 43170476.
Основним видом діяльності ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» є роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах, а також надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Наказом директора ТОВ «Будинок Комфорту» затвердженні Правила надання майна у оренду, які розміщені на офіційному веб-сайті товариства: https://domcomfort.ua/ru/about_us/pravila/
Відповідно до п. 1.2. Правил, дані правила регулюють надання майна у оренду, порядок сплати орендних платежів, викупу майна або його повернення, регулюють застосування відповідальності у разі порушення умов даних правил або договорів оренди майна з правом викупу, визначають права та обов'язки сторін.
Пунктом 3.1. Правил визначено, що Договір оренди майна з правом викупу укладається у письмовому вигляді у магазинах Орендодавця, поза торгівельними або офісними приміщеннями, а також на відстані, в тому числі і у електронній формі через особистий кабінет на сайті орендодавця, що знаходиться за посиланням: https://domcomfort.ua/ru/about_us/pravila/.
Відповідно до п. 3.3. Правил, під час оформлення замовлення для наступного укладання Договору оренди майна з правом викупу на сайті орендодавця, орендарем надається повна інформація щодо свого імені, реквізитів документа, що посвідчує особу, номеру телефону та інших даних, необхідних для встановлення особи та оформлення Договору, після чого ним приймається пропозиція, сформована відповідно до пунктів 4, 5 Закону України «Про електронну комерцію». відповідь про повне прийняття пропозиції надається орендарем у електронній формі через сайт орендодавця шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається орендарю в СМС-повідомленні на номер телефону, вказаний під час оформлення замовлення, що вважається підписом відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після прийняття орендарем пропозиції, орендодавець направляє орендарю у його особистий кабінет підтвердження укладання Договору оренди майна з правом викупу у електронній формі відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Судом встановлено, що 21.12.2020 року між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та відповідачем в режимі он-лайн шляхом заповнення відповідачем в електронній формі анкети-згоди клієнта на сайті позивача, був укладений Договір № 1144201221044 оренди майна з правом викупу, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне володіння та користування майно, що визначене в п. 2 цього Договору, з наступним переходом права власності на такий об'єкт оренди від орендодавця до орендаря на умовах передбачених Правилами надання майна в оренду, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Орендар зобов'язується прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом у власність, на визначених умовах, а також сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Відповідно до п. 2. Договору - дані щодо об'єкта оренди, його вартість, строк оренди, розмір помісячного платежу погоджено Сторонами.
Судом встановлено, що 21.12.2020 року орендодавцем направлено орендарю у його особистий кабінет підтвердження укладання Договору.
Пунктом 3 Договору сторони погодили, що сплата орендної плати у розмірі 5629 грн. здійснюється Орендарем до 21-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладання Договору протягом строку оренди, який становить 12 місяців, де днем внесення останнього платежу є 21.12.2021 року.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання Йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним 3 моменту його нотаріального посвідчення.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних
В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина перша стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як зазначалось вище, між сторонами було досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
У відповідності до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що узгоджується з нормою статті 764 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства
Відповідно до п. 3.4 Правил орендодавець зобов'язується передати орендарю об'єкт оренди протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання Договору оренди майна з правом викупу.
Пунктом 3.5. Правил визначено, що передача об'єкта оренди орендодавцем та прийняття його орендарем здійснюється за Актом приймання-передачі, за Товарно-транспортною накладною, в тому числі за електронною або паперовою Товарно-транспортною накладною оператора поштового зв'язку «Нова пошта», або іншим документом, що підтверджує факт передачі об'єкта оренди у користування.
Судом встановлено, що ТОВ «Будинок Комфорту» свої зобов'язання виконав, передав вказане майно у тимчасове користування відповідачу, підтверджується Експрес-накладною «Нова пошта» № 20450323794680 від 23.12.2020 року. Факт вручення (отримання) відповідачу відправлення за Експрес-накладною, також підтверджується листом ТОВ «Нова пошта» за вих. № 00114 від 12.01.2022р.
В свою чергу, судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконував, орендні платежі починаючи з дати укладання Договору та отримання товару жодного разу не сплачував, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість по оплаті вартості об'єкту оренди у розмірі - 67 548 грн.
Відповідно до п. 6.4.6. Правил, у разі припинення Договору оренди майна з правом викупу, в тому числі і в разі одностороннього його розірвання за ініціативи орендодавця, орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю об'єкт оренди у стані, у якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу. Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення об'єкта оренди, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення, а також штраф у розмірі, визначеному в пункті 8.5 даних правил, та сплати вартості об'єкту оренди за вирахуванням суми вже внесених на момент припинення Договору оренди майна з правом викупу орендних платежів.
Відповідно до п. 8.5 Правил, у разі не здійснення оплати орендарем орендної плати протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту останнього платежу або укладення Договору (залежно від того, що настало раніше), орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір оренди майна з правом викупу, повідомивши орендаря за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до фактичної дати такого розірвання. У такому разі орендар зобов'язується сплатити вже нараховану орендну плату, додатково сплатити штраф у розмірі 50% від загальної суми прострочення орендних платежів за Договором оренди майна з правом викупу, та викупити об'єкт оренди за ціною, визначеною у Договорі оренди майна з правом викупу за вирахуванням суми вже внесених на момент припинення Договору оренди майна з правом викупу орендних платежів, або повернути об'єкт оренди.
Окрім того судом встановлено, що 01.11.2021 року позивач скористався правом, наданим п. 6.4.6. та 8.5. Правил надання майна в оренду ТОВ «Будинок Комфорту»,затверджених наказом директора ТОВ «Будинок Комфорту» №235 від 01.07.2020р., надіславши на адресу відповідача повідомлення про припинення договору з 22.11.2021 року та про необхідність сплатити загальну вартість об'єкту оренди.
Відповідно до п. 8.4 Правил, за прострочення орендних платежів орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця штраф у розмірі 75 грн. за кожен факт прострочення оплати орендних платежів, а також пеню в розмірі 3% (трьох відсотків) від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, починаючи з другого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених орендних платежів за Договором оренди майна з правом викупу.
Суд зазначає, що оскільки заборгованість по Договору № 1144201221044 оренди майна з правом викупу від 21.12.2020 року відповідачем не сплачена, а об'єкт оренди не був повернутий, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по Договору, розмір, з урахуванням штрафних санкцій визначених Договором, складає - 136 867,69 грн., із яких: 67 548 грн. - сума боргу (орендна плата); 33774 грн. - штраф 50% від загальної суми прострочення; 33774 грн. - пеня; 1288,68 грн. - інфляційні витрати; 483,01 грн. - 3% річних.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором розмірі 136 867,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до змісту ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2481 грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідача (а. с. 1).
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 141, 280, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ТОВ «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (код в ЄДРПОУ: 43170476, адреса: м. Київ, бул.Лесі Українки,34 під'їзд 3 каб.503) заборгованість у розмірі - 136 867 (сто тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (код в ЄДРПОУ: 43170476, адреса: м. Київ, бул.Лесі Українки,34 під'їзд 3 каб.503) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2023 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А. МАЗУН