Справа № 202/2056/23
Провадження № 6/202/67/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
21 березня 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Ісаєвої Д.А.,
за участю секретаря Разнатовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, стягувач: Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", заінтересована особа: Донецький відділ державної служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Адміністрація Державної прикордонної служби України, -
ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
В обґрунтування заяви зазначає, що 27.05.2022 року заявник прямувала в Польщу до своєї доньки та онуки, однак під час перетину державного кордону України заявниці було відмовлено у виїзді. Підставою відмови у виїзді зазначено, що на виконанні в Державній прикордонній службі України перебуває ухвала Петровського районного суду м. Донецька від 19.11.2012 року по справі № 0540/5740/2012, якою відносно заявниці встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Зазначені обставини підтверджуються Рішенням про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 27.05.2022 року.
Зі змісту ухвали Петровського районного суду м. Донецька від 19.11.2012 року по справі № 0540/5740/2012 вбачається, що дане судове рішення винесено за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку по виконавчому провадженню з примусового виконання судового наказу № 2-н-548, виданого 22.06.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального комерційного підприємства "Донецькміськтепломережа" боргу у сумі 8819,44 грн.
Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження № 42220766 завершено. Вказаний борг був нею погашений через касу, квитанції у зв'язку з багаторазовими переміщеннями не збереглися, з 2014 року ніякі утримання з пенсії не здійснювалися, претензії щодо погашення боргу не надходили.
Заявник у судове засідання не з'явилась, в прохальній частині заяви просила розглянути дану справу без її участі.
Представник Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав письмові пояснення в яких зазначив, що у їх відділі на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 42220766 з примусового виконання судового наказу від 22.06.2012 року за № 2-н-548 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ККП "Донецькміськтепломережа" у розмірі 8819,44 грн. Надав заяву пор розгляд справи без його участі.
Представник ККП "Донецькміськтепломережа" у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник Адміністрації Державної прикордонної служби України завчасно надав заяву про розгляд даної справи без його участі.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Петровського районного суду м. Донецька від 19.12.2012 року у справі № 0540/5740/2012 подання державного виконавця ВДВС Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 2-н-548 від 22.06.2012 року про стягнення боргу в сумі 8819,44 грн. на користь ККП "Донецькміськтепломережа".
Згідно даних в АСВП від 19.01.2023 року виконавче провадження № 42220766 знаходиться в стані завершення.
Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що обмеження у праві виїзду за межі України є тимчасовим заходом, спрямованим на обмеження фізичної особи - боржника у праві вільного перетинання державного кордону України, що має на меті забезпечення виконання зобов'язань, покладених на таку особу відповідним рішенням суду.
При цьому, як застосування такого заходу до фізичної особи - боржника, так і його скасування відноситься до компетенції суду.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, втручання у право фізичної особи - боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на ст.441 ЦПК України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
При цьому, саме по собі невиконання рішення суду не є належною підставою для застосування до боржника - фізичної особи обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки має бути доведено саме ухилення такої особи від його виконання, тобто вчинення умисних дій.
Суд зауважує, що будь-яке тимчасове обмеження у гарантованих Конституцією України прав особи, яке в момент його застосування мало легітимну мету, не може тривати постійно.
З наведеного слід дійти висновку, що обмеження, накладені у зв'язку з непогашеною заборгованістю, є виправданими тільки в тому випадку, якщо вони спрямовані на досягнення цілі у вигляді стягнення такої заборгованості. Дія таких обмежень не може бути продовжена протягом тривалого періоду без періодичного перегляду їх обґрунтованості. (п.122 і 124 рішення ЄСПЛ у справі «Рінер проти Болгарії»).
Згідно матеріалів справи наведені вище обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України було застосовано за поданням державного виконавця у межах виконавчого провадження, яке було завершено.
Отже, на даний час відсутні будь-які законні підстави для обмеження права громадянина України ОСОБА_1 на тимчасовий виїзд з України.
Частиною 5 статті 441 ЦПК України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, стягувач: Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", заінтересована особа: Донецький відділ державної служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Адміністрація Державної прикордонної служби України - задовольнити.
Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , встановленого ухвалою Петровського районного суду м. Донецька від 19.11.2012 року у справі № 0540/5740/2012.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Д.А. Ісаєва