Справа № 495/664/23
№ провадження 1-кс/495/543/2023
13 березня 2023 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпро, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,-
13.03.2023 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023162240000002 від 06.01.2023 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
1 - Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
Слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за 06.01.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023162240000002 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 06.02.№58/2023 постановлено: на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, та Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 11.10.2001 за № 655-ХХІІІ створено КП «Білгород-Дністровськводоканал», яке є комунальною власністю Білгород-Дністровської територіальної громади, ідентифікаційний код юридичної особи: 20937068, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 67700, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, провулок Водопровідний, будинок 1, де основними видами економічної діяльності: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний) 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.
Рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 11.02.2022 за № 48 затверджено статут КП «Білгород-Дністровськводоканал» (нова редакції), де розділом IV цього Статуту встановлено, що КП «Білгород-Дністровськводоканал» є комерційним унітарним комунальним підприємством із статусом юридичної особи. Права та обов'язки юридичної особи КП «Білгород-Дністровськводоканал» набуває з дня його державної реєстрації.
Розділом VI цього Статуту встановлено, що органами управління КП «Білгород-Дністровськводоканал» є: Засновник; Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради; Департамент житлово-комунального господарства та капітального будівництва Білгород-Дністровської міської ради; Керівник КП «Білгород-Дністровськводоканал».
Керівник КП «Білгород-Дністровськводоканал» очолює та здійснює поточне (оперативне) управління Підприємством, який призначається та звільняється з посади розпорядженням міського голови Білгород-Дністровської міської ради. Призначення керівника КП «Білгород-Дністровськводоканал» супроводжується укладанням контракту з ним та міським головою Білгород-Дністровської міської ради. Керівник КП «Білгород-Дністровськводоканал» самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені цим Статутом до компетенції інших органів управління.Керівник є підзвітний Засновнику КП «Білгород-Дністровськводоканал» і організовує виконання його рішень, несе персональну відповідальність за діяльність Підприємства згідно з чинним законодавством.
Повноваження керівника КП «Білгород-Дністровськводоканал»: керує поточною діяльністю Підприємства; під час реалізації своїх прав і виконання обов'язків повинен діяти в інтересах Підприємства; діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його інтереси в судах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях незалежно від форм власності, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами; має право першого підпису на фінансових документах Підприємства; видає в межах своєї компетенції накази та доручення, які є обов'язковими для виконання працівниками Підприємства; організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність Підприємства відповідно до мети та основних напрямів його діяльності; затверджує інструкції, положення, які регламентують діяльність Підприємства; у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників Підприємства; Розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до цього Статуту та чинного законодавства; укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахункові та інші рахунки; забезпечує ефективне використання та збереження майна, переданого Підприємству; виконує умови укладеного з Засновником контракту; несе персональну відповідальність за стан і діяльність Підприємства, за організацію роботи по охороні праці на Підприємстві, за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом та контрактом, за формування та виконання фінансових планів Підприємства, додержання договірної, трудової, фінансової дисципліни, вимог законодавства, організацію та стан бухгалтерського обліку підприємства, складання звітів, балансів, за збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна Підприємства.
На підставі укладеного контракту із Білгород-Дністровським міським головою, з 10 лютого 2021 року на посаду керівника КП «Білгород-Дністровськводоканал» призначено ОСОБА_4 , на якого покладено обов'язки та повноваження відповідно до умов контракту та Статуту.
Згідно з наказу керівника КП «Білгород-Дністровськводоканал» від 06.05.2020 за № 4Н/ПР, ОСОБА_7 , призначено на посаду менеджера із закупівель.
Відповідно до пункту 2.2 посадової інструкції менеджера з закупівель ОСОБА_7 , затвердженої керівником КП «Білгород-Дністровськводоканал» та погодженої на засіданні профспілкового комітету (протокол від 25.06.2021 № 17), до посадових обов'язків менеджера з закупівель входить проведення маркетингового дослідження щодо постачальників, дистриб'юторів, закупівель продукції та матеріалів, цін та умов постачання відповідно до встановленого завдання та асортименту.
Згідно з пунктом 1 наказу керівника «Білгород-Дністровськводоканал» від 31.12.2021 № 96 «Про призначення уповноваженої особи з питань публічних закупівель» (далі - Наказ № 96) ОСОБА_7 призначено уповноваженою особою з процедур закупівель, замовником яких виступає КП «Білгород-Дністровськводоканал».
Відповідно до пункту 2.9 Положення уповноваженої особи (осіб), затвердженого наказом начальника комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал» від 31.12.2021 року № 96 (далі - Положення) уповноважена особа мас право проводити саме процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 6.6.2 Статуту КП «Білгород-Дністровськводоканал», затвердженого рішенням Білгород-Дністровської міської ради №68-VIII від 28.01.2021 року внесено зміни до штатного розпису КП «Білгород-Дністровськводоканал», яке діє з 01.06.2022 року, а саме: замість посади «Менеджер з закупівель», введено посаду «Фахівець з публічних закупівель»
Згідно з пунктом 2 наказу начальника КП «Білгород-Дністровськводоканал» від 26.10.2022 № 66 «Про здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану та визначення відповідної особи» (далі - Наказ № 66) призначено ОСОБА_7 фахівця з публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) процедури закупівель - це відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог і, як виняток, переговорна процедура закупівлі (частина 2 статті 13 Закону).
Відповідно до пункту 6.12.13 Статуту комунального підприємства «Білгород-Дністровськводоканал», затвердженого рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 04.10.2022 (далі - Статут) право прийняття рішення щодо укладення договорів належить до повноважень керівника підприємства.
Встановлено, що в межах Цільової програми «Питна вода міста Білгорода - Дністровського на 2021-2023 роки» (нова редакція), затвердженої рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 03.11.2022 за № 427 «Про внесення змін та доповнень до цільової програми «Питна вода міста Білгорода - Дністровського на 2021-2023 роки» (далі - Цільова програма), затверджено виділення коштів на придбання спеціалізованої машини для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною (далі - Товар), у сумі 2 491 750 гривень (пункт 7 заходу 3 «Забезпечення умов очищення стоків» Цільової програми).
Зазначений пункт Цільової програми містить інформацію, що закупівля Товару здійснюється на умовах співфінансування, у тому чисті і за рахунок коштів інвестиційної програми КП «Білгород-Дністровськводоканал» у розмірі 450 000 гривень, яка погоджена рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 20.07.2022 за № 247 «Про погодження інвестиційної програми КП «Білгород-Дністровськводоканал» на 2022 рік».
На виконання абзацу 3 частини 1 статті 4 Закону КП «Білгород-Дністровськводоканал», 24 червня 2022 року опубліковано річний план закупівель на 2022 рік щодо проведення процедури закупівлі - відкриті торги за предметом: ДК 021:2015 - 42990000-2: Машини спеціального призначення різні («Спеціалізована машина для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною») (інформація розміщена за номером: UA-P-2022-06-24-000723-c) очікуваною вартістю 2 100 000 гривень (далі - Річний план).
При цьому, в порушення вимог пункту 4 частини 2 статті 4 Закону у Річному плані не зазначено код економічної класифікації видатків бюджету, а Замовником зазначаючи предмет закупівлі у річному плані не вказано, що Товар, який було заплановано до придбання не новий.
Відповідно до даних веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель «ProZorro», 24 червня 2022 року КП «Білгород-Дністровськводоканал» оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: ДК 021:2015-42990000-2: Машини спеціального призначення різні («Спеціалізована машина для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною») (інформація розміщена за номером UA-2022-06-24-006492-a) очікуваною вартістю 2 100 000 гривень з ПДВ та тендерну документацію за цією закупівлею, затверджену рішенням уповноваженої особи від 24 червня 2022 року.
Згідно з додатком 1 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до тендерної документації Замовник закуповує за цією процедурою Товар, який був у використанні, про що свідчить вимога встановлена у цьому додатку щодо шасі Товару: «MAN 6x4 або 6x2, бувший у використанні, рік виготовлення від 2010».
В цей час, у керівника КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_4 , спільно із фахівцем з публічних закупівель КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_7 , виник спільний злочинний намір на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, на користь фізичної особою-підприємця ОСОБА_8 , індивідуальний код платника податків: НОМЕР_1 , а саме розтрати грошових коштів асигнованих на закупівлю спеціалізованої машини для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною марки «MAN», модель: 19.403 FLS/N, на шасі: НОМЕР_2 , 1997 року випуску, шляхом завищення очікуваної вартості предмету закупівлі та навмисного заниження технічних вимог і характеристик предмету закупівлі.
З метою реалізації прямого умислу на розтрату чужого майна, керівник КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_4 , вступивши у злочину змову із фахівцем з публічних закупівель КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_7 , у відповідності до частини 2 статті 24 Закону та рішення КП «Білгород-Дністровськводоканал» від 30 червня 2022 року, проведено зміни до тендерної документації за цією закупівлею, при цьому в процедурі закупівлі не подано жодної тендерної пропозиції, внаслідок чого, відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 2 статті 32 Закону, 10 липня 2022 року тендер автоматично відмінено електронною системою закупівель.
Після відміни вищевказаної процедури закупівлі, керівник КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_4 спільно із фахівцем з публічних закупівель КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_7 , 12 липня 2022 року повторно, згідно з абзацем 3 частини 1 статті 4 Закону, опублікували річний план закупівель на 2022 рік щодо проведення процедури закупівлі - відкриті торги за предметом: ДК 021:2015 - 42990000-2: Машини спеціального призначення різні («Спеціалізована машина для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною») (інформація розміщена за номером UA-P-2022-07-12-000094-a), очікуваною вартістю 2 100 000 гривень, який містить аналогічні невідповідності, які вказані вище, щодо Річного плану, опублікованого за номером: UA-P-2022-06-24-000723-с, при цьому протокольне рішення щодо затвердження Річного плану не було прийнято.
Відповідно до даних веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель «ProZorro», 12 липня 2022 року керівником КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_4 спільно із фахівцем з піблічних закупівель КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_7 , оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі: ДК 021:2015 - 42990000-2: Машини спеціального призначення різні («Спеціалізована машина для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною») (інформація розміщена за номером UA-2022-07-12-003943-a), очікуваною вартістю 2 100 000 гривень з ПДВ та тендерну документацію за цією закупівлею. Вимоги тендерної документації за цією закупівлею аналогічні вимогам тендерної документації за попередньою закупівлею опублікованої за номером: UA-2022-06-24-006492-a.
Оскільки, до участі у цій процедурі закупівлі також не подано жодної тендерної пропозиції, внаслідок чого, відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 2 статті 32 Закону, 28 липня 2022 року тендер автоматично відмінено електронною системою закупівель.
Після відміни вказаних процедур закупівель, керівник КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_4 спільно із фахівцем з публічних закупівель КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_7 , згідно з абзацем 3 частини 1 статті 4 Закону, 23 грудня 2022 року опублікували Річний план закупівель на 2022 рік щодо здійснення закупівлі без використання електронної системи за предметом: ДК 021:2015 - 42990000-2: Машини спеціального призначення різні («Спеціалізована машина для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною») (інформація розміщена за номером: UA-P-2022-12-23-006401-b), очікуваною вартістю 2 800 000 гривень.
В подальшому, з метою реалізації прямого умислу на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, керівник КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_4 спільно із фахівцем з публічних закупівель КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_7 , на підставі підпункту 12 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості), знаючи, що фахівець з публічних закупівель КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_7 , не наділена відповідними повноваженнями, так і на розміщення інформації на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель щодо здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, 22.12.2022 прийнято рішення, оформлене протоколом від 22.12.2022 за № 53 щодо укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель за предметом закупівлі: ДК 021:2015 - 42990000-2: Машини спеціального призначення різні («Спеціалізована машина для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною») з фізичною особою-підприємця ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що технічні характеристики Товару, які вказані у пункті 11 Річного плану, значно відрізняються від технічних характеристик Товару, який вони планували придбати, так як машина марки «MAN», модель: 19.403 FLS/N, на шасі: НОМЕР_2 , 1997 року випуску, в той час, коли за процедурами відкритих торгів аналогічний Товар, планувалось придбати від 2010 року виготовлення, а обладнання, яке мало бути встановлено на ньому - взагалі нове та з заводською гарантією.
Крім того, з 14.07.2022 почав діяти пункт 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону щодо встановлення ступеня локалізації певних товарів, де відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-І розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Згідно з пунктом 29.1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - це показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості гонору, що є предметом закупівлі. Ступень локалізації застосовується незалежно від того новий товар чи такий, що був у використанні та незалежно від того проводиться процедура закупівлі чи здійснюється закупівля без використання електронної системи (укладається прямий договір).
За пунктом 6-1 розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону замовники зобов'язані враховувати порядок визначення локалізації виробництва, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 року № 861 «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що с предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва» (далі - Постанова 861).
Таким чином, керівник КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_4 спільно із фахівцем з публічних закупівель КП «Білгород-Дністровськводоканал» ОСОБА_7 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи, що зобов'язаний здійснювати закупівлю товарів визначених у переліку підпункту 2 пункту 6-1 розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону виключно, якщо ступінь локалізації виробництва дорівнює або перевищує, зокрема у 2022 році 10 відсотків, за виключеннями передбаченими пунктом 3 Постанови 861, без використання електронної системи не отримавши від контрагента - фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 , за договором інформацію про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, в порушення вимог пункту 6-1 розділу X «Прикінцевих та перехідних положень» Закону та абзацу 3 пункту 3 Особливостей, 22 грудня 2022 року уклавши із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 договір № 22/12-2 щодо закупівлі спеціалізованої машини для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною марки «MAN», модель: 19.403 FLS/N, на шасі: НОМЕР_2 , 1997 року випуску, вартістю 2 800 000 гривень, здійснили розтрату, на користь останнього грошових коштів на загальну суму 924 282 гривень, так як ринкова вартість машини марки «MAN», модель: 19.403 FLS/N, на шасі: НОМЕР_2 , 1997 року випуску, на момент укладання договору, становила 2 250 861 гривень (ПДВ - 347194, 28 гривень), що більш ніж 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинив інтересам держави шкоду у особливо великих розмірах.
Після укладання договору від 22.12.2022 за № 22/12-2, на підставі акту приймання-передачі від 23 грудня 2022 року та видаткової накладної від 23.12.2022 № 1144, КП «Білгород-Дністровськводоканал» отримав спеціалізовану машину для гідродинамічної промивки та очистки каналізаційних колекторів у поєднанні з асенізаційною машиною марки «MAN», модель: 19.403 FLS/N, на шасі: НОМЕР_2 , 1997 року випуску, 29.12.2022 провівши оплату фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 , згідно з платіжною інструкцією № 42259433, коштів на загальну суму 2 491 750 гривень (кошти місцевого бюджету за цільовою програмою) та платіжного доручення за № 8321 на суму 308 250 гривень (кошти інвестиційної програми КП «Білгород-Дністровськводоканал»).
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що кваліфікується, як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах.
Встановивши наявність достатніх доказів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Дніпро, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам:
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 , вагомість доказів, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Із врахуванням характеру злочину у якому підозрюється ОСОБА_4 , розмір матеріальних збитків завданих державі у розмірі 924 200 грн, вчинення вказаного кримінального правопорушення із використанням службового становища та в умовах воєнного стану в нашій державі, вважаємо за доцільне орієнтувати суд на призначення застави у розмірі 345 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2023 рік становить 925980 грн.
2 - Позиції сторін.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив, що ризики належним чином не обґрунтовані.
Адвокатом зазначено, що клопотання про застосування запобіжного заходу не містить належного обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не містить обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного конкретних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. Окрім того, наголошено, що особа має міцні соціальні та сімейні зв'язки, у його власності відсутнє нерухоме та рухоме майно, він проживає разом з батьками дружини, середньомісячний дохід не перевищує 23 210,71 грн.
Також адвокатом в судовому засіданні надано наступні документи: довідку №150 КП «ЖЕО №1», відповідно до якої ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; службову характеристику на ОСОБА_4 ; довідка про доходи від 13.03.2023; Довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №038241 відповідно до якої ОСОБА_9 є особою з групою інвалідності «І-Б»; свідоцтво про народження дружини ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 (батько- ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 );копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 та копія свідоцтва про народження дитини ОСОБА_12 серії НОМЕР_5 .
3 - Мотивація суду.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.
В рамках кримінального провадження №42023162240000002 13.03.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпро, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчинене в особливо великих розмірах обґрунтовується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом огляду від 24.01.2023;висновком експерти №659 судової економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №42023162240000002 від 06.03.20234 наказом № 66 від 26.10.2022 про здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану та визначення відповідальної особи; протоколом огляду інформації, яка міститься в глобальній мережі Інтернет; висновком експерта № 23-191 за результатом проведення транспортно-товарознавчої експертизи КТЗ MAN 19.403 FLS/N р.н. НОМЕР_6 та іншими зібраними по справі документами.
Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.
Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_4 протиправних дій, що кваліфікуються за ч.5 ст.191 КК України.
3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так слідчим у клопотанні було зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 може:
1 - переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_4 , підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від суду та органів досудового розслідування.
Окрім того, Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого продовжено відповідними Указами Президента України. Вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз'яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, щодо оцінки ризиків, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, рекомендовано як відповідний ризик ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду у підозрюваного.
2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже досудове розслідування ще тримає, і органами досудового розслідування вживаються заходи з метою відшукання та збереження речей чи документів, які ще не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, про які ймовірно відомо підозрюваному чи іншим особам причетним до скоєння злочину.
3 - незаконно впливати на свідків, потерпілу юридичну особу, оскільки ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та місця проживання, та не всіх із яких на теперішній час допитано на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань. Тим паче, відповідно до ст. 93 КПК України суд сприймає покази осіб безпосередньо під час судового розгляду, а покази надані особами на стадії досудового розслідування мають преюдиціальне значення.
При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
4 - вчинити інше кримінальне правопорушення у якому підозрюється, наприклад з метою впливу на свідків, інших підозрюваних, потерпілу юридичну особу, інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Оцінюючи питання про ризик втечі ЄСПЛ зазначає,що він має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім'ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).
Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України»
(Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, зважаючи на наявність ризику переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, ризику незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає, що до підозрюваної особи слід застосувати запобіжний захід.
3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У клопотанні слідчим зазначено, а прокурором в судовому засіданні підтверджено, що при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слід врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає характеру вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
На думку органа досудового розслідування обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, так як підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
Прокурором зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також те, що перебуває у середньому віці, а також той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведені ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, а отже доведена необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики є достатніми та відповідними.
Вирішуючи питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.197 КПК України, зазначає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.
3.4 - Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину становить від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 14 березня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 гривень.
Частиною четвертою ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Дослідивши довідку про доходи ОСОБА_4 , відповідно до якої підозрюваний до виплати у вересні 2022 року отримав 21063,70 грн., у жовтні - 23210,71 грн., у листопаді - 20887,08 грн., у грудні - 20813,90грн., у січні - 20717,96 грн., у лютому - 23085,82 грн., та зважаючи на відсутність рухомого та нерухомого майна у ОСОБА_4 слідчий суддя приходить до висновку про надмірність покладення на підозрюваного застави у розмірі 923 980грн.
При визначенні ОСОБА_4 розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain).
Враховуючи доведені стороною обвинувачення обставини, у випадку внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, зважаючи на ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та пов'язану з цим можливість переховуватися від суду, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження клопотання задовольнити частково та визначити розмір застави з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження № 42023162240000002 від 06.01.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11.05.2023 включно.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 вираховувати з моменту взяття під варту, тобто з 13.03.2023 року.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 13.03.2023 складає 402 600,00 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі м. Білгород-Дністровський Одеської області;
- прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, представниками потерпілої юридичної особи, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, який здійснює досудове розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1