Справа № 465/6158/22 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 33/811/445/23 Доповідач: Романюк М. Ф.
04 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника - адвоката Назаркевича Сергія Михайловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Назаркевича Сергія Михайловича на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000(сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536,80 гривень.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 06.10.2022 року о 10:35 год. на вул. Стрийська, 264 у м. Львові керував транспортним засобом марки «FORD» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності свідків та про що було зафіксовано на технічні засоби відеозапису.
Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат Назаркевич С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2023 року та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова винесена не об'єктивно та однобічно при неповному дослідженні всіх обставин по справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що при розгляді справи суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення, суд не спряв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що 06.10.2022 ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції, надалі працівники поліції безпідставно почали вимагати у водія проходження огляду на стан сп'яніння, хоча не виявили у нього жодних ознак наркотичного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 пояснив працівниками поліції, що перебуває у КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» на лікувальній програмі та приймає медичні препарати, які не викликають стану сп'яніння, при цьому перед поїздкою за кермом такі не вживає, проте працівники поліції не взяли ці пояснення до уваги.
Вказує, що в подальшому, оскільки ОСОБА_1 не перебував в стані сп'яніння та ознаки сп'яніння у нього були відсутні та такі не виявились у нього працівниками поліції, тому такий правомірно відмовився від огляду на стан сп'яніння
Звертає увагу, що працівники поліції у протоколі вказали, що у ОСОБА_1 наявні ознаки сп'яніння, хоча в дійсності таких не було, а тому з аналізу вищезазначених норм Інструкції випливає, що лише у випадку наявності у водія транспортного засобу ознак наркотичного сп'яніння водій підлягає огляду в медичному закладі.
Наголошує, що працівники поліції не виписували направлення, форма якого міститься в додатку №1 до Інструкції.
На переконання апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки довідці з КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» згідно якої ОСОБА_1 перебуває на лікувальній програмі замісної підтримуючої терапії та приймає медичні препарати, які є лікарським засобом та не викликають стану сп'яніння.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 будучи повідомленим про час та місце його проведення, не з'явився. Захисник Назаркевич С.М. в суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення захисника Назаркевича С.М., який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 06 жовтня 2022 року серії ААД № 156160(а.с. 1); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які засвідчили факт відмови водія ОСОБА_3 від проходження від огляду на стан наркотичного сп'яніння (а.с. 5,6); відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в присутності свідків.
Суддя відповідно до ст.ст.245,280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Щодо відсутності ознак сп'яніння, а відтак відсутності підстав для проведення огляду, на які покликається захисник в апеляційній скарзі, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з п.2, п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735(далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння
Частина перша ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Покликання апелянта на те, що в інспектора поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу спростовуються наявною в матеріалах справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №415462 від 06.10.2022 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги в частині щодо відсутності направлення на проведення огляду на стан сп'яніння, не можуть бути підставою для скасування постанови суду з огляду на те, що Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року не передбачає обов'язкового долучення до протоколу направлення на медичний огляд.
У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП, та такі дії у встановленому законом порядку не оскаржувалися .
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
На переконання апеляційного суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 28 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Назаркевича Сергія Михайловича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф. Романюк