Справа № 240/37277/21
Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
05 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області в частині не нарахування та невиплати позивачу доплати за службу в нічний час та надбавки за службу в умовах режимних обмежень - роботу з відомостями, що становить державну таємницю за період з 07.11.2015 по 12.03.2019 та зобов'язати вчинити певні дії;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 коштів у вигляді доплати за несення служби у нічний час в сумі 9156 грн за період роботи з 07.11.2015 по 12.03.2019 та надбавку за роботу з відомостями, що становить державну таємницю в розмірі 15 відсотків посадового окладу, що становить 7526,40 грн за період роботи з 07.11.2015 по 12.03.2019.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили подати суду звіт про виконання рішення суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 позов задоволено частково, ухвалено:
- визнати протиправною бездіяльністю Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , компенсації в розмірі 15% до посадового окладу у зв'язку з роботою в умовах режимних обмежень з відомостями, які становлять державну таємницю;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 15% надбавки до посадового окладу в зв'язку з допуском до державної таємниці;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачу надавався доступ до інформації із ступенем секретності "цілком таємно" та "таємно" за формою два, оскільки позивач на той час перебував на номенклатурній посаді, яка потребувала оформлення такого доступу. Однак, відповідно до Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414 (Положення №414), та Порядку та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260 (Порядок №260), надбавка за роботу в умовах режимних обмежень встановлюється лише тим особам, які постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю. Позивач не надав жодних доказів своєї постійної роботи протягом спірних періодів з відомостями що становлять державну таємницю. Сама по собі наявність допуску та доступу до роботи з інформацією, що містить ступінь "цілком таємно" і "таємно" не є підставою для включення вказаної надбавки до грошового не входить.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що відповідач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача в частині задоволення позовних вимог щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації в розмірі 15% до посадового окладу у зв'язку з роботою в умовах режимних обмежень з відомостями, які становлять державну таємницю.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що в період з 07.11.2015 по 12.03.2019 позивач проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору КП Черняхівського ВП ГУНП в Житомирській області.
Розпорядженням УСБУ в Житомирській області від 30.05.2016 №60д ОСОБА_1 мав другу форму допуску до державної таємниці. Доступ було надано 21.06.2016 наказом №11 о/с ДСК та припинено 15.03.2019 наказом №4д Черняхівського ВП ГУНП в Житомирській області.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області (по особовому складу) від 12.03.2019 №36 о/с майора поліції ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію" було звільнено зі служби в поліції.
У зв'язку з тим, що за період проходження служби з 07.11.2015 по 12.03.2019 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась надбавка за роботу в умовах режимних обмежень та доплата за службу в нічний час, він 27 травня 2021 року звернувся з відповідною заявою до начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області .
Головне управління Національної поліції в Житомирській області листом від 14.06.2021 №Б-75/29/10/05-2021 повідомило позивача, що доплата за службу в нічний час у період з 2015-2018 роки йому не виплачувалась у зв'язку з тим, що керівництвом Черняхівського ВП та УФЗБО ГУНП в Житомирській області не надавались довідки обліку несення поліцейським служби в нічний час, то відповідно не було підстав для нарахування даної виплати.
Бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не нараховування та не виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та доплати за службу в нічний час стала підставою для звернення позивача до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області щодо протиправно не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 15% до посадового окладу у зв'язку з роботою в умовах режимних обмежень з відомостями, які становлять державну таємницю.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Підпунктом 2 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" постановлено виплачувати поліцейським надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірах та порядку, визначених законодавством.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України від 21.01.1994 №3855-XII "Про державну таємницю" (Закон №3855-ХІІ) залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно"; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно"; форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно", а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 10 років; для форми 3 - 15 років.
Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 4 статті 22 Закону № 3855-ХІІ допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, допуск до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.
Надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю (ч.7 ст.22 Закону №3855-ХІІ).
Згідно з ст.30 Закону №3855-ХІІ, у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 Положення №414, персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи.
Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Згідно п. 7 розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень, крім поліцейських, які займають посади в режимно-секретних органах, та за своїми функціональними обов'язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень, крім поліцейських, які займають посади в режимно-секретних органах,)), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови їх призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад відповідного органу поліції, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, надання йому доступу до державної таємниці та постійної роботи із секретною інформацією або її носіями (у редакції після 23.03.2018).
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів заступників керівника органу - керівникам структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції - іншим поліцейським, погоджених з режимно-секретним органом, за умови надання допуску таким поліцейським та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю (у редакції після 23.03.2018).
Виплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень припиняється з дня: звільнення з посади, за якою вона була встановлена; припинення доступу до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці; закінчення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
Припинення виплати встановленої раніше надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється на підставі відповідного наказу керівника органу поліції.
За змістом пп.2.9.5 п.2.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499, надбавку за службу в умовах режимних обмежень мають особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ, які постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.
Враховуючи наведені правові норми, необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов'язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов'язаний призначити їй надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.
Сам по собі факт надання доступу до державної таємниці ще не свідчить про постійну роботу особи з відомостями, що становлять державну таємницю.
Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов'язаної з доступом до державної таємниці.
Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 січня 2021 року по справі №240/229/20.
Крім того, робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону №3855-ХІІ виникає право на отримання компенсації.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 року у справі №806/2056/18.
Суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 відповідним наказом надавався допуск до державної таємниці.
Разом з цим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що факт надання допуску до державної таємниці слугує достатньою підставою для нарахуванню та виплати надбавка до посадового окладу "За роботу в умовах режимних обмежень", адже необхідною умовою для виплати вказаної надбавки є також і постійна робота особи з відомостями, що становлять державну таємницю.
Матеріали справи не містять, а позивачем не доведено наявності доказів його постійної роботи у період з 07.11.2015 по 12.03.2019 з відомостями, що становлять державну таємницю. Тому й відсутні підстави вважати, що позивач мав право на отримання у вказаний період компенсації в розмірі 15% до посадового окладу у зв'язку з роботою в умовах режимних обмежень з відомостями, які становлять державну таємницю.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що відповідачем у спірних правовідносинах не допущено протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , компенсації в розмірі 15% до посадового окладу у зв'язку з роботою в умовах режимних обмежень з відомостями, які становлять державну таємницю. Тому. відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у вказаній частині.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб'єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року скасувати в частині задоволення позову.
Ухвалити нове рішення у вказаній частині про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.