Справа № 560/11925/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
05 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №22050001928 від 06.07.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.07.1988 по 31.03.1989 в колгоспі "Урожай" с. Яснозір'я Віньковецького району Хмельницької області; з 01.04.1989 по 17.03.1998 в колгоспі ім. Петровського с. Божиківці Деражнянського району Хмельницької області; з 28.12.2006 по 09.01.2007 в СТОВ "Відродження" с. Божиківці Деражнянського району Хмельницької області.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2022 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.07.1988 по 31.03.1989 в колгоспі "Урожай" с.Яснозір'я Віньковецького району Хмельницької області згідно архівних довідок про роботу №343 від 15.06.2022 та №422 від 02.08.2021, оскільки по-батькові в довідках зазначено не повністю; з 01.04.1989 по 17.03.1998 в колгоспі ім.Петровського с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області оскільки в даті протоколу про припинення членства в господарстві відсутній рік видачі наказу, чим порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Позивач та Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області не подали відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 29.06.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №220550001928 від 06.07.2022 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком.
Вказаним рішенням встановлено, що позивач станом на момент подачі заяви має страховий стаж 18 років 07 місяців 00 днів, з необхідного стажу у 29 років. При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.07.1988 по 31.03.1989 в колгоспі "Урожай" с.Яснозір'я Віньковецького району Хмельницької області згідно архівних довідок про роботу №343 від 15.06.2022 та №422 від 02.08.2021, оскільки по-батькові в довідках зазначено не повністю; з 01.04.1989 по 17.03.1998 в колгоспі ім.Петровського с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області оскільки в даті протоколу про припинення членства в господарстві відсутній рік видачі наказу, чим порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Крім того, згідно розрахунку стажу позивача встановлено, що відповідачем не враховано страховий стаж з 28.12.2006 по 09.01.2007 в СТОВ "Відродження" с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області.
Позивач не погодився із вказаним рішенням, а тому звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не враховано до страхового стажу роботи позивача періоди роботи: з 01.07.1988 по 31.03.1989 в колгоспі "Урожай" с.Яснозір'я Віньковецького району Хмельницької області; з 01.04.1989 по 17.03.1998 в колгоспі ім.Петровського с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області; з 28.12.2006 по 09.01.2007 в СТОВ "Відродження" с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з ч.ч.2, 4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (Закон №1058-IV) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що право на призначення пенсії за віком у період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року мають особи після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу 29 років.
Згідно із ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
За наявності відповідних записів про періоди роботи у трудовій книжці, позивач не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення через неналежну організацію ведення обліку трудової книжки роботодавцем.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Згідно записів з трудової книжки серія НОМЕР_1 не встановлено відомостей про роботу позивача з 01.07.1988 по 31.03.1989 в колгоспі "Урожай" с.Яснозір'я Віньковецького району Хмельницької області.
Водночас, в матеріалах справи містяться архівні довідки №343 від 15.06.2022 року, видана Комунальною установою Деражнянської міської ради "Трудовий архів", №422 від 02.08.2021, видана Трудовим архівом Віньковецької селищної ради Хмельницької області, згідно яких встановлено, що гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_1 працювала в колгоспі "Урожай" с.Яснозір'я Віньковецького району Хмельницької області з 1988 по 1989 роки.
Згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 позивач в період з 01.04.1989 по 17.03.1998 працювала в колгоспі ім. Петровського с. Божиківці Деражнянського району Хмельницької області, про що зазначено з посиланням на протокол №2 від 01.04.1989.
Не зазначення по-батькові позивача зокрема " ОСОБА_1 " та " ОСОБА_1 ", а у паспорті " ОСОБА_1 " вказує на неналежне оформлення вказаних довідок, що не може слугувати належною підставою позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення.
Посилання відповідача на відсутність року видачі наказу в даті протоколу про припинення членства позивача в колгоспі ім.Петровського с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області як на підставу для не зарахування періоду роботи позивача з 01.04.1989 по 17.03.1998 в колгоспі ім.Петровського с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області суд розцінює критично, адже у трудовій книжці позивача містяться відповідні записи про роботу позивача з 01.04.1989 по 17.03.1998 в колгоспі ім.Петровського с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області.
Також відповідачем безпідставно не враховано під час обчислення страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком періоду роботи з 28.12.2006 по 09.01.2007 в СТОВ "Відродження" с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області, оскільки у трудовій книжці позивача містяться відповідні записи, датою звільнення з посади техніка штучного осіменіння у ТОВ "Відродження" с.Божиківці вказано 09.01.2007.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у зарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком, що свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №22050001928 від 06.07.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком, та необхідності для належного захисту прав позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.07.1988 по 31.03.1989 в колгоспі "Урожай" с.Яснозір'я Віньковецького району Хмельницької області; з 01.04.1989 по 17.03.1998 в колгоспі ім.Петровського с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області; з 28.12.2006 по 09.01.2007 в СТОВ "Відродження" с.Божиківці Деражнянського району Хмельницької області.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.