Справа № 560/17477/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
05 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до суду, в якій просить: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року в адміністративній справі №560/17477/21, в частині зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2017 по 26.10.2021, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення позивача за останні два місяці служби, які передували дню звільнення; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2017 по 26.10.2021, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення позивача за останні два місяці служби, які передували дню звільнення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 скасувати, прийняти нове рішення про задоволенні його заяви в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, безпідставної відмови у задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач повинен був нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2017 по 26.10.2021, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення позивача за останні два місяці служби, які передували дню звільнення, тобто у відповідності до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2022 у справі №560/17477/22, яким не передбачено застосування принципу співмірності при нарахуванні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2017 по 26.10.2021. Застосування відповідачем принципу співмірності при вказаному розрахунку свідчить про неналежне виконання відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2022 у справі №560/17477/22, фактично призвело до зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та порушення прав позивача. Крім того, на виконання рішення суду відповідачем не виплачено компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 06.09.2017 по 26.10.2021.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2022 у справі №560/17477/22, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби ОСОБА_1 ; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2017 по 26.10.2021, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення позивача за останні два місяці служби, які передували дню звільнення; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 06.09.2017 по 26.10.2021.
08.11.2022 Хмельницьким окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчі листи.
На виконання вказаного рішення суду Військова частина НОМЕР_1 нарахувала та 31.01.2023 виплатила позивачу 49955,70 грн.
Листом від 02.01.2023 №350/184/5/1 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про те, що на виконання рішення суду №560/17477/21 від 18.03.2022 йому нараховано та виплачено середній заробіток розрахований по принципу співмірності зазначених у постанові Верховного суду від 04.04.2018 у справі №524/1714/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц. Зокрема: 1) сума заборгованості - 62 208,95 грн., кількість днів заборгованості склала - 1511 днів (з 06.09.2017 по 26.10.2021) середньоденний заробіток склав - 342,26 грн. Загальна сума середнього заробітку склала 517 154,86 грн. Істотна частка невиплаченої суми становить: 0,12% (62208,95/517154,86). Отже, сума, що підлягає відшкодування з урахуванням істотної частки розраховується наступним чином: 342,26*0,12%=41,07 і 41,07*1511=62056,77 грн. Виходячи з цього позивачу нараховано 62056,77 грн, з них утримано: військовий збір 1,5% (62 056,77* 1,5%=930,85 грн.) ПДФО 18% (62 056,77* 18%= 11 170,22 грн.). Отже, 62 056,77 - 930,85 - 11170,22 = 49 955,70 грн. На картковий рахунок надійшли кошти в сумі 49955,70 грн. (ПД №3354 від 28.09.2022); 2)відшкодування судового збору в сумі: 551,20 грн. (ПД №3721 від 22.12.2022); 356,80 грн. (ПД №46 від 20.12.2022); 3) нараховано компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 06.09.2017 по 26.10.2021 в сумі 29636,19 грн.
Позивач не погодився із діями відповідача щодо застосування принципу співмірності при нарахуванні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2017 по 26.10.2021, а також з бездіяльністю щодо не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 06.09.2017 по 26.10.2021, а тому звернувся до суду із вказаною заявою у порядку ст.383 КАС України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Згідно із ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з п. п.7, 8 ч.2 ст.383 КАС України у такій заяві зазначаються, зокрема, інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.383 КАС України у разі невідповідності заяви вимогам цієї статті, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Апеляційний суд зауважує, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Колегія суддів зауважує, що у вказаній заяві позивача відсутня інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження.
У постанові від 14 липня 2022 року у справі №295/9823/21 Верховний Суд зауважив, що відсутність у відповідній заяві інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження унеможливлює визначення судом питання щодо завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що неподання позивачем доказів здійснення дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, унеможливлює задоволення вказаної заяви.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.