Справа № 727/60/23
Головуючий у 1-й інстанції: Одовічен Я.В.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
04 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.,
представника позивача: Валешної О. А.,
представника відповідача: Сірман Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Шевченківського районного суду м. Чернівці в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №7/42/18-01/12 від 16.12.2022, Якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КпАП України та накладено адміністративне стягнення і виді штрафу у розмірі 5 100 гривень.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.01.2023 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову №7/42/18-01/12 від 26.12.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.188-42 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано будь-яких доказів щодо уповноваження ОСОБА_1 власником нерухомого майна - ОСОБА_2 на вчинення дій, пов'язаних з належним їй на праві власності нерухомим майном, зокрема, на допущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що підставою для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю порядку проведення позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція власних i квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 загальною площею 108,3 м.кв. з надбудовою орієнтовною площею 40 м.кв.» була постанова Верховного Суду України у справі №826/12166/16, відповідно до якої вказаний об'єкт є об'єктом незавершеного будівництва до введення його в експлуатацію в установленому законодавством порядку і, оскільки ОСОБА_1 не передавав право на будівництво об'єкта іншому замовнику в порядку статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», він залишається замовником цього об'єкта - суб'єктом містобудування.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що реконструкція та надбудова була здійснена на законній правовій підставі, а рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради щодо надання дозволу на реконструкцію та надбудову та Декларація ДАБІ від 14.06.2011 є актами індивідуальної дії та вичерпали свою дію на час виконання зазначених робіт.
Оскільки на даний час ОСОБА_1 не є власником об'єкта не може вважатися суб'єктом правопорушення в силу того не має належної правової підстави допускати ДАБі до проведення перевірки.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 23.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 04.04.2023 о 10:10 год.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю.
Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
29.11.2022 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №18-03/7-12/22 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті «Реконструкція власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 (виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.11.2015).
12.12.2022 головними спеціалістами, головними державними інспекторами Інспекції ДАБК ЧМР Бурдейною І.Г. та Фірсовою З.О. складено акт про недопущення посадових осіб органу ДАБК на об'єкт будівництва, що по АДРЕСА_4 , для виконання покладених на них функцій, а саме для проведення позапланової перевірки, чим порушив положення п.1 ч.3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 1 п. 11 Порядку №553.
Також, 12.12.2022 головними спеціалістами, головними державними інспекторами Інспекції ДАБК ЧМР Бурдейною І.Г. та Фірсовою З.О. складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано позивача до 21.12.2022 допустити посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки та до 21.12.2022 повідомити Інспекцію ДАБК ЧМР про дату та час перебування ОСОБА_1 або уповноважену ним особу на об'єкті «Реконструкція власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 .
Крім того, 12.12.2022 головним спеціалістом, головним державним інспектором Інспекції ДАБК ЧМР Бурдейною І.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, з якого вбачається, що ОСОБА_1 недопущено посадових осіб Інспекції ДАБК ЧМР на об'єкт по вул.Аксенина (Фрунзе), 22 у м.Чернівці протягом проведення позапланової перевірки за період з 29.11.2022 по 12.12.2022.
26.12.2022 заступником начальника Інспекції ДАБК ЧМР Сірман Н.В. винесено постанову №7/42/18-01/12 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в зазначено, що у період з 29.11.2022 до 12.12.2022 ОСОБА_1 не допустив посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради на об'єкт «Реконструкція власних квартир №1 та АДРЕСА_3 , чим порушив вимоги п.1 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пп.1 п.11, абз.2 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Зазначеною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КпАП України та накладено штраф у розмірі 5100 гривень.
Вказана постанова направлена позивачу листом Інспекції ДАБК ЧМР №43/18-01/12 від 26.12.2022, що підтверджується копією квитанції ВПЗ «Чернівці» № «Укрпошта» від 26.12.2022 про направлення поштового відправлення рекомендованим листом №5800110767077.
Позивач, вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 та 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно п.п.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №533 (далі - Порядок №533), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Відповідно до п.12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Згідно п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 533 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Пунктом 21 Порядку № 533 передбачено, що у разі, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Положенням частини другої статті 188-42 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 244-6 КпАП України, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152-1, стаття 188-42).
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
Згідно зі статтею 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегією суддів встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №826/12166/16 зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради у межах наявних у неї повноважень здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю, пов'язані з перевіркою виконання вимог припису від 24.11.2015 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, на об'єкті «Реконструкція власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 ».
На підставі вказаного рішення посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради здійснено заходи державного архітектурно-будівельного контролю порядку проведення позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція власних i квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 (виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів i правил від 24.11.2015).
За наслідками проведеної перевірки 26.12.2022 відповідачем винесено постанову №7/42/18-01/12 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з не допуском посадових осіб відповідача на об'єкт перевірки, що є порушенням вимоги п.1 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пп.1 п.11, абз.2 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Задовольняючи позов та скасовуючи вказану постанову суд першої інстанції виходив з того, що власником нерухомого майна є ОСОБА_2 , а не позивач. При цьому власником нерухомого майна ОСОБА_2 не уповноважено позивача на вчинення дій, пов'язаних з належним їй праві власності нерухомим майном, зокрема, на допущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Разом з тим матеріалами справи підтверджується, що 44/100 частин житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_4 , належать на праві приватної власності на підставі договору дарування від 30.12.2015 ОСОБА_2 . Державна реєстрація речового права відбулася 30.12.2015, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.01.2023.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_1 та відповідно вимог цивільного законодавства є повнолітньою дієздатною особою.
Однак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №826/12166/16 встановлено, що ОСОБА_1 , незважаючи на реєстрацію за ним права власності на об'єкт і подальше його відчуження малолітній ОСОБА_2 на підставі договору дарування, станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин не втратив статус замовника у розумінні норм частини другої статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і статті 2 Закону України від 14.10.1994 №08/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Тобто позивач був зобов'язаний у визначений строк виконати виданий органом державного архітектурно - будівельного контролю припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким необхідно було вжити заходів для усунення порушень містобудівного законодавства на об'єкті "Реконструкції власних квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 " та привести об'єкт у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI визначено, що замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
Частинами 6 та 7 ст. 36 цього Закону передбачено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Право на виконання будівельних робіт вважається припиненим з дати внесення/включення відомостей про припинення такого права до Реєстру будівельної діяльності (ч. 9 ст. 36 Закону).
При цьому позивачем не надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів того, що він втратив статус замовника.
Крім того орган державного архітектурно - будівельного контролю у межах наданих йому повноважень та за наявності передбачених законом підстав має право проводити позапланові перевірки об'єктів, які є самочинним будівництвом та експлуатуються без введення їх в експлуатацію, і такі повноваження зберігаються за уповноваженим органом навіть після реєстрації права власності на такий об'єкт за особою, яка здійснювала будівництво, та після його відчуження на підставі відповідного правочину.
Таким чином ОСОБА_1 , будучи замовником будівництва зобов'язаний вчиняти дії, зокрема, щодо допущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 188-42 КпАП України, постанова №7/42/18-01/12 від 16.12.2022 винесена відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає. Відтак відсутні підстави для задоволення позову.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради задовольнити повністю.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 січня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.