Справа № Н/240/9454/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
04 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №240/9454/22.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року скасувати, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву перегляд за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
З урахуванням того, що дана категорія справи є справою незначної складності (розгляд справи в суді першої інстанції було призначено в порядку спрощеного позовного провадження), для якої пріоритетним є швидке вирішення, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а також те, що від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справу належить призначити до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 362 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) .
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.11.1999 наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів". "Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі" (справа "Ryabykh v. Russia" від 24.07.2003). Такі ж висновки відображені і в наступних рішення Європейського суду з прав людини у справах Понамарьов проти України від 3 квітня 2008 року та Христов проти України від 19 лютого 2009 року.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №240/19150/20 визнано протиправним та скасовано п.2 наказу Генерального прокурора України від 22 березня 2002 року №300 к про звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури з позбавленням класного чину та зобов'язано Житомирську обласну прокуратуру поновити його в органах прокуратури на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спец підрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, Житомирської обласної прокуратури або на рівнозначній посаді з 16 березня 2002 року, про що внести зміни до трудової книжки відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та нарахування і виплати суми середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
19.01.2022 керівником Житомирської обласної прокуратури, керуючись ст. ст.235 Кодексу законів про працю України та ст.11 Закону України "Про прокуратуру", прийнято наказ №8к про поновлення на посаді ОСОБА_1 з 16.03.2002. Підстава - рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2021, постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.01.2022 ВП №68055695.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням у справі №240/19150/20, позивач та відповідачі подали апеляційні скарги.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1
20.04.2022 керівником Житомирської обласної прокуратури, керуючись ст.11 Закону України "Про прокуратуру", прийнято наказ №69, яким скасовано наказ №8к від 19.01.2022. Підстава постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі №240/19150/20.
Не погоджуючись із наказом №69 від 20.04.2022, вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №240/9454/22 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 вказане рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №240/19150/20 скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі 240/19150/20. Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишено без розгляду.
Враховуючи наведене вище та вважаючи, що дана постанова суду касаційної інстанції є нововиявленою обставиною для перегляду рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №240/9454/22, позивач звернувся до суду з відповідною заявою.
Оцінюючи наведені аргументи, суд першої інстанції вірно відмітив, що під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи у суді.
З матеріалів справи вбачається, що після скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 у справі №240/19150/20 відпали правові підстави для поновлення на посаді ОСОБА_1 з 16.03.2002, а тому на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі №240/19150/20 Житомирською обласною прокуратурою правомірно та в межах наданих повноважень прийнято наказ №69 від 20.04.2022. Тобто, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі №240/19150/20 була підставою для прийняття наказу №69 від 20.04.2022 та, як наслідок, ухвалення судового рішення у справі №240/9454/22.
Постановою Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №240/19150/20 скасовано як постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року у справі 240/19150/20, так і рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, позов залишено без розгляду, тобто правовідносини між сторонами спору повернулись до моменту звернення позивача із позовом до суду, а саме - звільнення позивача відбулось відповідно до наказу Генерального прокурора України від 22 березня 2002 року №300 к. Водночас, приймаючи вказану постанову у справі №240/19150/20, Верховний Суд не здійснював розгляд справи по суті заявлених позовних вимог та не надавав оцінку зазначеному наказу.
Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, наразі наказ Генерального прокурора України від 22 березня 2002 року №300 к про звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури з позбавленням класного чину є чинним, а тому відсутні правові підстави для поновлення позивача на службі.
Із прийняттям постанови Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №240/19150/20 фактично втратили дію накази №8к від 19.01.2022 (прийнятий на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2021) та №69 від 20.04.2022 (прийнятий на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022), оскільки перестали існувати підстави їх прийняття.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана постанова суду касаційної інстанції не впливає на правильність і законність рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №240/9454/22, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування наказу №69 від 20.04.2022 та поновлення ОСОБА_1 на службі.
З урахуванням наведеного, заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Щодо інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала Житомирського окружного адміністративного суду відповідає.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.