Справа № 320/13181/21 Головуючий у 1 інстанції: Панова Г.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
04 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області «Про накладення дисциплінарного стягнення» №32-д від 19.07.2021 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Згурівської ДПІ - ОСОБА_1 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року скасовано та прийнято нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Київській області «Про накладення дисциплінарного стягнення» №32-д від 19 липня 2021 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в загальному розмірі 2 270 грн. 00 коп.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правову (правничу) допомогу адвоката Костенка Олександра Миколайовича у справі 320/13181/21 в розмірі 10 000,00 гривень.
29 березня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового рішення щодо судових витрат, в яких просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення рішення про судові витрати в повному обсязі.
30 березня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла відповідь на заперечення на заяву про винесення додаткового рішення щодо судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За приписами частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Положеннями частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 140/2131/19 зазначив наступне: «...Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи».
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано:
- Договір про надання правової (правничої) допомоги від 10 жовтня 2021 року, що укладений між адвокатом Костенко Олександром Миколайовичем та ОСОБА_1 (Клієнт);;
- розрахунок суми витрат на професійну правову (правничу) допомогу від 17 березня 2023 року;
- акт приймання - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 10 жовтня 2021 року;
- квитанцію від 18 березня 2023 року до договору про надання правничої допомоги від 10 жовтня 2021 року на суму 10 000,00 грн.
Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 10 жовтня 2021 року, виконавець надав замовнику послуги у вигляді представництва інтересів в справі адміністративній справі №320/13181/21 у Київському окружному адміністративному суді та Шостому апеляційному адміністративному суді. Загальна вартість послуг становить 10 000,00 грн. Послуги надані виконавцем в повному обсязі та належної якості.
Згідно розрахунку суми витрат на професійну правову (правничу) допомогу від 17 березня 2023 року, позивачу було надано наступні послуги:
1. складання, засвідчення та подання процесуальних документів: складання та подання адміністративного позову; посвідчення та подання додатків; складання та подання заперечення про прийняття відзиву на адміністративний позов - 4 години, 4 000,00 гривень;
2. участь в судовому засіданні, очікування судового засідання: 26.09.2022 року - 1 година, 1 000,00 гривень;
3. складання, засвідчення та подання процесуальних документів: складання та подання апеляційної скарги; складання та подання додаткових пояснень до апеляційної скарги - 3 години 30 хвилин, 3 500,00 гривень;
4. участь в судовому засіданні, очікування судового засідання: 21.02.2023 року - 1 година 30 хвилин, 1 500,00 гривень.
Оплата послуг з надання правничої допомоги підтверджується квитанцією від 18 березня 2023 року на суму 10 000,00 грн., що складена відповідно до вимог п. 5 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 жовтня 2021 року.
Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №727/4597/19, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.
Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Таким чином, доводи Головного управління Державної податкової служби у Київській області, викладені у запереченнях на заяву про винесення додаткового рішення про те, що з квитанції не вбачається, що оплата буда проведена, колегія суддів вважає безпідставними.
Щодо посилання відповідача на те, що із вищевказаної квитанції не вбачається, по якій справі була проведена оплата, слід зазначити, що в квитанції вказано, що вона складена до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 жовтня 2021 року, водночас, колегія суддів враховує, що чинним законодавством не встановлено чітких критеріїв для документів, що подаються для підтвердження витрат на правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу частини 7 статті 134 КА України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 420/13285/20, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 вказав наступне: «…Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо».
Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, обраховуючи доцільність понесених позивачем витрат належить аналізувати через призму не тільки долучених доказів понесених витрат на правову допомогу, але і з урахуванням складності справи та складності наданих послуг.
Беручи до уваги викладене у сукупності, зважаючи на предмет позову, фактичний об'єм виконаної роботи, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 10 000 грн., витрачені ОСОБА_1 , є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої та апеляційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити та прийняти додаткову постанову про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 242, 250, 243, 252, 313, 321, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 43141377) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.
Повний текст додаткової постанови виготовлено 05.04.2023 р.