Справа № 640/19572/20 Головуючий у 1 інстанції: Погрібніченко М.І.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
04 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на рахунок Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн. Зобов'язано Офіс великих платників податків Державної податкової служби підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Кременчуцький сталеливарний завод" надміру сплачених грошових: зобов'язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436, 00 грн. на підставі заяви Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" від 21.04.2020 року № 9085078457 та направити його до Головного управління державної казначейської служби України в Полтавській області.
До Окружного адміністративного суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якому просив зобов'язати Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2021 року в справі № 640/19572/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
21 березня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Також, до Шостого апеляційного адміністративного суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій просить розглянути справу в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні з позовною заявою позивач не просив про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а подав відповідне клопотання до суду лише після розгляду справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Таким чином, на переконання суду першої інстанції, оскільки, при ухваленні рішення у даній справі судовий контроль не встановлювався, то суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Приписами ч.ч. 1-2 ст. 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статей 129 та 129-1 Конституції України встановлено обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч 2-3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Так, апелянт, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав та свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що згідно абзацу третього пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року №5-рп/2013, складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Так, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Також, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 дійшов висновку, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Колегія суддів зазначає, що, з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 340/962/19: «…клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі. Отже, позивача не позбавлено можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання».
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про те, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду можливе лише під час прийняття такого рішення, колегія суддів вважає помилковими.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, зокрема, зобов'язано Офіс великих платників податків Державної податкової служби підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Кременчуцький сталеливарний завод" надміру сплачених грошових: зобов'язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436, 00 грн. на підставі заяви Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" від 21.04.2020 року № 9085078457 та направити його до Головного управління державної казначейської служби України в Полтавській області.
У заяві про встановлення судового контролю Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» зазначило, що станом на дату звернення до суду із клопотанням, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2021 року у справі № 640/19572/20 не виконано, посадовими особами Східного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по з великими платниками податків проігноровано вимогу головного державного виконавця щодо пояснення щодо невиконання зазначеного судового рішення.
На переконання колегії суддів, оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали про відмову задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом першої інстанції надано не було, що свідчить про передчасність висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» про зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №640/19572/20.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що, вирішуючи питання про встановлення судового контролю, суд першої інстанції повинен був надати оцінку вказаним доводам заявника та перевірити, чи виконує відповідач належним чином рішення суду.
Однак, такої оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали про відмову задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом першої інстанції надано не було.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За змістом частини 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, саме суд, який ухвалив судове рішення, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Шаренок проти України" від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України", №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України", №1811/06, від 19 лютого 2009 року.
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 242, 250, 308, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.
Повний текст постанови виготовлено 05.04.2023 р.