Справа № 620/12146/21 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
05 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
при секретарі судового засідання: Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совпалл ЛТД" про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совпалл ЛТД" про стягнення в дохід бюджету з рахунків ТОВ "Совпалл ЛТД" відкритих у банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 106577,93 грн. для погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 106577,93 грн. на р/р UA598999980313080029000025739, отримувач ГУК у Черніг.обл/тг м. Чернігів/14060100, код 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача на суму 106577,93 грн, що знаходяться на відкритих рахунках у банках
У свою чергу ТОВ "Совпалл ЛТД" було подано до суду зустрічний позов до Головного управління ДПС у Чернігівській області про:
- визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо поновлення у поточному році виключених/скасованих в минулих роках донарахованих штрафних санкцій згідно пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України за актом минулих років (рішення про результати розгляду) № 0053061207 від 28.11.2017;
- визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 26.01.2021 № 58-13;
- визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 4;
- визнання протиправним та скасування акту опису майна у податкову заставу № 12538/6/25-01-13-02-23 від 16.08.2021;
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області про відмову в списанні податкового боргу № 9835/6/25-01-13-02-17 від 23.06.2021;
- зобов'язання Головне управління ДПС у Чернігівській області здійснити відповідні коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків ТОВ "Совпалл ЛТД" (код за ЄДРПОУ 40230186).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у задоволенні позову Головного управління ДПС у Чернігівській області відмовлено повністю.
Зустрічний позов ТОВ "Совпалл ЛТД" задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо внесення до інтегрованої картки платника податків інформації про наявність у ТОВ "Совпалл ЛТД" податкового боргу на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0053061207. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 26.01.2021 № 58-13, та рішення про опис майна у податкову заставу № 4. Зобов'язано Головне управління ДПС у Чернігівській області здійснити відповідні коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків ТОВ "Совпалл ЛТД". В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову - відмовити. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Справу розглянуто без фіксації судового процесу у порядку ст.229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів наступних висновків.
Судом встановлено, що ТОВ "Совпалл ЛТД" зареєстроване в якості юридичної особи 25.01.2016 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області.
05.12.2017 ТОВ "Совпалл ЛТД" було отримано податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0053061207, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 104678,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Товариством до Державної фіскальної служби України було подано скаргу від 13.12.2017 вих. № 13/12 вказане податкове повідомлення-рішення, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції поштового відправлення № 0103044670600 від 14.12.2017 з описом вкладення.
На адвокатські запити адвоката ТОВ "Совпалл ЛТД" від 04.08.2020 №04/08/20/1, від 08.09.2020 №08/09/20/1, ДПС України листом повідомило, що рішенням про результати розгляду скарги від 12.03.2018 № 8344/6/99-99-11-03-01-25 ДФС залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.11.2017 № 0053061207, а скаргу ТОВ "Совпалл ЛТД" без задоволення. За даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС донараховані суми за податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 28.11.2017 № 0053061207 виключені з обліку відповідно заяви-оскарження ППР № 4457/6 від 10.01.2018 та поновлено в ІКП у зв'язку з прийнятим ДФС рішенням про результати розгляду скарги від 12.03.2018 № 8344/6/99-99-11-03-01-25.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Совпалл ЛТД" було подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.09.2020, якою задекларовано до сплати 151950,00 грн., а також податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.02.2021, якою задекларовано до сплати 38661,00 грн.
ТОВ "Совпалл ЛТД" було вчасно сплачено податкові зобов'язання за вказаними податковими деклараціями від 16.09.2020 та від 16.02.2021, що підтверджується копіями платіжних доручень: № 453 від 12.09.2020, № 454 від 12.09.2020, № 455 від 12.09.2020, № 457 від 14.09.2020, № 486 від 27.10.2020, № 639 від 03.03.2021, № 628 від 26.02.2021.
Разом з тим, 29.01.2021 ТОВ "Совпалл ЛТД" було отримано податкову вимогу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 26.01.2021 № 58-13 про сплату податкового боргу в розмірі 106577,93 грн.
Крім того Головним управління ДПС у Чернігівській області винесено рішення від 26.01.2021 № 4 про опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна № 42/25-01-13-02-23 від 16.08.2021.
У подальшому позивачу стало відомо, що за ним обліковується грошове зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0053061207 і сплачені кошти були зараховані в погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Враховуючи факт не погашення Товариством податкового боргу та відсутність майна, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з рахунків Товариства коштів у розмірі 106 577,93 грн.
Водночас не погоджуючись із діями відповідача щодо поновлення у поточному році виключених/скасованих в минулих роках донарахованих штрафних санкцій згідно пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України за актом минулих років (рішення про результати розгляду) № 0053061207 від 28.11.2017, податковою вимогою, актом опису майна, ТОВ "Совпалл ЛТД" подало зустрічний позов.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Згідно п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст.56 ПК України) .
Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ст.56 ПК України).
Пунктом 56.9 ст.56 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 28.11.2017 № 0053061207 надіслав до Державної фіскальної служби України скаргу від 13.12.2017 вих. № 13/12, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції поштового відправлення № 0103044670600 від 14.12.2017 з описом вкладення.
У матеріалах справи наявне рішення Державної фіскальної служби України про продовження строку розгляду скарги ТОВ "Совпалл ЛТД" до 10.03.2018 та рішення про результати розгляду скарги від 12.03.2018 № 8344/6/99-99-11-03-01-25.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0053061207, а також письмового повідомлення про строк продовження розгляду скарги.
Наявна у матеріалах справи копія рішення про продовження строку розгляду скарги ТОВ "Совпалл ЛТД" до 10.03.2018 не містить дати та номеру, підпису посадової особи, а тому обгрунтовано не прийнята до уваги судом першої інстанції.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що рішення про результати розгляду скарги від 12.03.2018 № 8344/6/99-99-11-03-01-25 було направлено на адресу платника та вручено останньому 16.04.2018.
Проте жодних доказів на підтвердження своїх доводів податковий орган до суду апеляційної інстанції не надав.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до пункту 56.9 статті 56 ПК України скарга платника податків вважається задоволеною, а вказане податкове повідомлення-рішення нечинним й такими, що не створює будь-яких наслідків у вигляді встановлення факту узгодження податкових зобов'язань та статусу податкового боргу.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно п. 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).
Положеннями Податкового кодексу України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було прийнято податкову вимогу від 26.01.2021 № 58-13 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.01.2021 № 4. При цьому відповідач встановив, що за даними інформаційно-телекомунікаційної системи позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість.
Проте наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що ТОВ "Совпалл ЛТД" було вчасно сплачено податкові зобов'язання за податковими деклараціями від 16.09.2020 та від 16.02.2021, що підтверджується копіями платіжних доручень: № 453 від 12.09.2020, № 454 від 12.09.2020, № 455 від 12.09.2020, № 457 від 14.09.2020, № 486 від 27.10.2020, № 639 від 03.03.2021, № 628 від 26.02.2021.
Однак, дані кошти були зараховані в погашення заборгованості, яка виникла за рахунок поновлення в поточному році виключених/скасованих в минулих роках податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0053061207, що у подальшому спричинило виникнення прострочення зі сплати податку за відповідними деклараціями.
Так, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Водночас, як встановив суд першої інстанції облік за позивачем згаданого податкового боргу є безпідставним.
В даному випадку неприведення інформаційних систем податкового органу у відповідність обставинам скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0053061207 призвело до винесення безпідставних податкової вимоги від 26.01.2021 № 58-13 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.01.2021 № 4, які оскаржуються у даній справі.
З огляду на викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до інтегрованої картки платника податків інформації про наявність у позивача податкового боргу на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0053061207; визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 26.01.2021 № 58-13 та рішення про опис майна у податкову заставу № 4. Крім того колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання Головного управління ДПС у Чернігівській області здійснити відповідні коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків ТОВ "Совпалл ЛТД", оскільки дані інтегрованих карток повинні правильно відображати фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Відповідно до ч.1, 5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В частині відмовлених вимог за зустрічним позовом апеляційна скарга доводів незгоди з оскаржуваним судовим рішенням не містить, а тому апеляційний суд не перевіряє застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у цій частині судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову Головного управління ДПС у Чернігівській області та часткове задоволення зустрічного позову ТОВ "Совпалл ЛТД".
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких