про залишення позову без розгляду
05 квітня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/852/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Усатенка В.Ю., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 01.02.2023 №129 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області".
Ухвалою судді від 06.03.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді від 13.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
На позовну заяву Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області подано відзив із запереченнями проти позову та 28.03.2023 року клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду. Клопотання обґрунтовано тим, що позивача із спірним наказом позивача було ознайомлено 02.02.2023 року, однак до суду останній звернувся 28.02.2023 року, що свідчить про пропуск ним встановленого законом строку звернення до суду.
03.04.2023 року до суду надійшла заява адвоката Усатенка В.Ю про поновлення строку.
Заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду мотивована тим, що після ознайомлення позивача із наказом про застосування дисциплінарного стягнення позивача не було ознайомлено із матеріалами службового розслідування. В день ознайомлення із спірним наказом позивач подав рапорт від 02.02.2023 року яким просив отримати належним чином завірену копію матеріалів службового розслідування, які просив направити поштою. Вважає, що затягування ГУНП з ознайомленням позивача з висновком службового розслідування та матеріалами службового розслідування стало підставою звернення позивача з позовом саме 28.02.2023 року, а тому вважає, що строк на звернення до суду з позовом про оскарження наказу від 01.02.2023 року №129 позивачем не пропущений.
Крім того, представник позивача - адвокат Усатенко В.Ю. вказує, що норми Дисциплінарного Статуту НПУ зменшують процесуальний строк звернення до суду, які не підлягають застосуванню до вказаних правовідносин, оскільки спеціальним строком для звернення до суду є норми частини 5 статті 122 КАС України. Отже, позивач має право на звернення до суду з позовом про оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України (один місяць), а не ч.4 ст.1 Дисциплінарного Статуту, посилаючись на судові рішення, винесені Третім апеляційним адміністративним судом.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наказом Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області №129 від 01 лютого 2023 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с.95 т.1), з яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Із вказаним наказом позивач ознайомився 02.02.2023 року.
До матеріалів позовної заяви представником позивача долучено копію оскаржуваного наказу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлено з ним 02 лютого 2022 року.
Представник позивача у заяві про поновлення строку наполягає, що до правовідносин, які склались у цій справі потрібно застосовувати місячний строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Верховний суд у постанові від 08.02.2023 року у справі №120/7567/22 виснував, що у контексті спірних правовідносин застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведений висновок Верховного суду, суд відхиляє посилання представника позивача на судові рішення Третього апеляційного адміністративного суду у справах із подібними спорами, з огляду на те, що правовий висновок щодо застосування норм Дисциплінарного статуту, Верховний суд виклав у постанові від 08.02.2023 року, а судові рішення, які вказав представник позивача, були прийняті до винесення Верховним судом постанови від 08.02.2023 року.
У статті 13 Дисциплінарного статуту НП України наведений перелік видів дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до поліцейських.
Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту НП України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до матеріалів справи, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, із наказом про притягнення до відповідальності позивач ознайомлений 02.02.2023 року, що підтверджується його власним підписом на спірному наказі.
Суд доходить висновку, що посилання представника позивача на те, що позивачу не було вручено копію висновку службового розслідування на його рапорт, як на підставу поновлення строку звернення до суду, є необґрунтованими, оскільки, як вказано вище, у абзаці 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позивачу було достеменно відомо про проведення відносно нього службового розслідування, що доводиться, як його поясненнями так і відеозаписами.
У матеріалах справи наявний рапорт позивача про дозвіл на ознайомлення з матеріалами службового розслідування від 27.01.2023 року (а.с.65 т.1), на яким відповідачем наданий лист від 30.01.2023 року в якому вказано, що повторно ознайомитись з матеріалами службового розслідування, призначеного наказом ГУНП, а також отримати їх копії можливо, звернувся 30.01.2023 до управління головної інспекції ГУ НП в Кіровоградській області. На цьому листі позивачем власноручно зроблено напис про те, що він з матеріалами ознайомився, а також про те, що будуть надані додаткові пояснення після ознайомлення з двома відеозаписами та вивченням матеріалів службового розслідування.
01.02.2023 року позивачем була надано письмові пояснення стосовно відеофайлів у яких вказано ''ознайомившись із матеріалами службового розслідування та відеозаписами бодікамер поліцейських…''.
У частині 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Представником позивача не наведено жодного доводу, який би свідчив про неможливість позивача чи представника позивача, протягом строку визначеного Дисциплінарним Статутом НП звернутись до суду. Більш того, представник позивача наголошував на помилковості застосування до вказаних правовідносин норм ст.31 Дисциплінарного статуту, з огляду на що він вважав, що строк на звернення до суду визначений саме ч.5 ст.122, а тому не пропущений. Такі доводи відхилені судом, інших доводів наведено не було.
А відтак, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а доводи, наведені представником позивача у заяві про поновлення строку не є поважними, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 40108709) про визнання протиправним та скасування наказу залишити без розгляду.
Копію ухвали судді невідкладно надіслати сторонам.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК