05 квітня 2023 року Справа №160/2060/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014, 2015, 2016 роки при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 26.08.2022 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019, 2020, 2021 роки у розмірі 10846,37 (десять тисяч вісімсот сорок шість гривень тридцять сім копійок) грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 23.02.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
07.03.2023 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 30.08.2012 року було призначено пенсію за вислугу років, як робітнику локомотивних бригад і окремих категоріям працівників залізничого транспорту та метрополітену, згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Відповідно до особистої заяви від 26.08.2022, ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до статті 26 Закону № 1058. При переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосований показник середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки 3764,40 грн. збільшений на 1,17 з 01.03.2019, на 1,11 з 01.05.2020, на 1,11 з 01.03.2021, на 1,14 з 01.03.2022. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.07.2022 складає 12135,39 грн. (6186,32 грн. середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014-2016 рік х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,96165 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації). Загальний розмір пенсії з 26.08.2022 складає 5570,87 грн, про що позивач була повідомлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.01.2023 № 0400-010304-8/2941.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази застосовування показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки, при переведені з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Враховуючи вищевикладене, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі, суд вважає за необхідне витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, з метою всебічного та повного з'ясування обставин у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування вищевказаних доказів у справі.
Керуючись ст. 9, 14, 72, 77, 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Витребувані документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк протягом 3 днів з моменту отримання копії даної ухвали, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.
Роз'яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н.Є. Сліпець