Ухвала від 05.04.2023 по справі 160/11996/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

05 квітня 2023 року Справа №160/11996/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Казакової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №160/11996/20, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по адміністративній справі №160/11996/20 позов ОСОБА_2 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до наданої довідки №55/11/202-271 від 08.09.2020 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до наданої довідки №55/11/202-271 від 08.09.2020 року Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яке складається з: посадовий оклад 6 630 грн.; оклад за військовим званням 1 410 грн.; надбавка за вислугу років 4 020 грн.; надбавка за виконання особливих завдань 4 703,40 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 994,50 грн.; доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів 331,50 грн.; премія 663 грн.;

- вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по справі №160/11996/20 було повернуто скаржнику.

22.02.2021 року позивачем отримано виконавчі листи по справі №160/11996/20.

До суду 27.03.2023 року від заявника - ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі №160/11996/20, а саме стягувача ОСОБА_2 його правонаступником - ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадкоємцями першої черги після смерті є його дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_3 , донька - ОСОБА_4 . Діти відмовилися від своєї частки у спадковому майні на користь ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. Таким чином, єдиним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Проте на звернення до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з відповідною заявою про виплату доплат до пенсії, нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_5 заявник отримала відмову. Вказані обставини стали підставною для звернення до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Сторони в судове засідання своїх представників не направили, про день та час його проведення повідомлені належним чином.

Вирішуючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно із частиною першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім'ї спадкодавця. Водночас сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок та виплату підвищень до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

У контексті наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» слід зазначити, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

Закон не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 березня 2020 року у справі № 673/544/19 та від 05 серпня 2020 року у справі №673/393/19.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На звернення заявника до Головного управлінням ПФУ в Дніпропетровської області з питання виплати доплати до пенсії за рішенням суду, листом від 13.01.2023 року було повідомлено, що відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Для виплати доплати пенсії за рішенням суду, винесеного на користь ОСОБА_2 , необхідно звернутись з відповідною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про заміну сторони.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №218 від 01.11.2022 року приватним нотаріусом ДМНО Камеко Т.П. засвідчено, що на підставі ст.1261 ЦК України спадкоємцем майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_2 , з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої на її користь відмовився син померлого ОСОБА_3 , та з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої на її користь відмовилася донька померлого - ОСОБА_4 .

Спадщиною, на яку видано свідоцтво №218 від 01.11.2022 року є доплати до пенсії, нарахованої, але не виплаченої спадкодавцю Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області у розмірі 97 207,11 грн. (спадкова справа №01/2022).

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 , як член сім'ї (дружина) померлого ОСОБА_2 має право на виплату сум пенсії, призначеної позивачу за Законом України №2262-ХІІ, перерахованої за його життя на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по адміністративній справі №160/11996/20.

З урахуванням викладеного, оскільки заявник - ОСОБА_1 , є дружиною померлого ОСОБА_2 , та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №218 від 01.11.2022 року є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 , суд вважає, що наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження у справі №160/11996/20.

Керуючись ст.ст.243, 248, 379 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №160/11996/20 - задовольнити.

Замінити сторону у виконавчих листах, виданих Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/11996/20, а саме: стягувача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) на дружину ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма

Попередній документ
110028695
Наступний документ
110028697
Інформація про рішення:
№ рішення: 110028696
№ справи: 160/11996/20
Дата рішення: 05.04.2023
Дата публікації: 07.04.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (28.03.2023)
Дата надходження: 27.03.2023
Предмет позову: Заява про заміну сторони виконавчого провадження
Розклад засідань:
05.04.2023 09:50 Дніпропетровський окружний адміністративний суд