05 квітня 2023 року Справа № 160/17737/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.11.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до вислуги років.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року вказана позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із зазначенням у ній в позовних вимогах на підставі чого та з якої дати позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії, а також копій цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин;
- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 992,40грн.;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Копія ухвали суду від 14.11.2022р. була надіслана на адреси позивача та його представника - адвоката Хайнак Т.Л. засобами поштового зв'язку та отримана останніми - позивачем 14.03.2023р., а його адвокатом - 23.03.2023р.
При цьому в матеріалах справи також міститься заява позивача від 25.01.2023р. про направлення копії ухвали суду від 14.11.2022р. засобами поштового зв'язку, в якій, зокрема, зазначається, що про існування вищевказаної ухвали суду від 14.11.2022р. позивачеві стало відомо 23.01.2023р., коли він ознайомився з нею в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте, бажає також отримати її паперову копію поштою.
В подальшому 30.03.2023 року до суду надійшли пояснення позивача на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2022р., в яких позивачем викладено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позов, яке обґрунтоване тим, що первинно з аналогічною позовною заявою позивач звернувся до суду ще 08.11.2021 року, проте ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/21056/21 цю позовну заяву було повернуто, а в подальшому у зв'язку із впровадженням воєнного стану на території України позивачем було пропущено строк звернення до суду з цією позовною заявою вдруге.
Також разом із поясненнями від 30.03.2023 року позивачем було повторно надано дублікат банківської квитанції АТ КБ “ПриватБанк” №0.0.2264930606.1 від 14.09.2021р. про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання адміністративного позову ОСОБА_1 у вересні 2021 року.
Уточненої позовної заяви із зазначенням у ній в позовних вимогах на підставі чого та з якої дати позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії, а також копій цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, позивачем станом на 05.04.2023р. подано не було.
Дослідивши надані позивачем на усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 14.11.2022р., пояснення та документи, суд доходить висновку, що позивачем не було у повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, з огляду на таке.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем як при поданні позовної заяви, так і при поданні пояснень на усунення її недоліків надано один й той самий дублікат банківської квитанції АТ КБ “ПриватБанк” №0.0.2264930606.1 від 14.09.2021р. про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання адміністративного позову ОСОБА_1 у вересні 2021 року.
При цьому, як встановлено в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року, відповідно до довідки начальника відділу аналітики та судової статистики Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2022р. №1653 станом на 14.11.2022 року платіжне доручення про сплату судового збору від 14.09.2021р. №0.0.2264930606.1 (банк платника - АТ КБ “ПриватБанк”) на суму 908,00грн. прикріплено та обліковується у КП “ДСС” за адміністративною справою №160/21056/21, яка перебуває в провадженні судді Царікової О.В.
Водночас, судом встановлено, що 03.11.2021р. ОСОБА_1 звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та про зобов'язання вчинити певні дії, при цьому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2021р. у справі №160/21056/21 вказана позовна заява була повернута позивачеві.
Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, у зв'язку із поверненням позову у справі №160/21056/21 позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у цій справі судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до квитанції АТ КБ “ПриватБанк” №0.0.2264930606.1 від 14.09.2021р. судовий збір у сумі 908,00грн. сплачено саме у справі №160/21056/21 і саме за цією справою вказана банківська квитанція прикріплена та обліковується у КП “ДСС”, і в подальшому ця квитанція може бути використана позивачем для повернення сплаченого відповідно до неї судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, вважати таку банківську квитанцію належним підтвердженням сплати судового збору у справі, що розглядається, неможливо.
З огляду на наведене, позивачем в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України не додано до позовної заяви належного документа про сплату судового збору у належному розмірі.
Разом з тим, сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
З поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено пов'язані вимоги немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії та про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до вислуги років.
За приписами ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2481 гривня.
Приписами пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, позивачеві слід було надати документ про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру фізичною особою у розмірі 992,40 грн. (2481,00 х 0,4), про що вказано в ухвалі суду від 14.11.2022р.
Водночас, на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2022 року ОСОБА_1 було повторно надано дублікат банківської квитанції АТ КБ “ПриватБанк” №0.0.2264930606.1 від 14.09.2021р. про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання адміністративного позову ОСОБА_1 у вересні 2021 року, яка прикріплена та обліковується у КП “ДСС” за справою №160/21056/21, і в подальшому ця квитанція може бути використана позивачем для повернення сплаченого відповідно до неї судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, тобто вважати таку банківську квитанцію належним підтвердженням сплати судового збору у справі, що розглядається, неможливо, що фактично свідчить про не виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від 14.11.2022 року.
Також, як встановлено судом, позивачем на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2022 року не було надано до суду уточненої позовної заяви із зазначенням у ній в позовних вимогах на підставі чого та з якої дати позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії, а також копій цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
Суд повторно зазначає, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку пенсії та про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію відповідно до вислуги років, разом з цим, заявляючи вказані позовні вимоги, позивач не зазначає, при цьому, на підставі чого та з якої дати він просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії, що робить такі позовні вимоги неконкретизованими та такими, що підлягають уточненню.
У поданих поясненнях про усунення недоліків позовної заяви позивачем вказані недоліки виправлені не були жодним чином, а також не було зазначено про необхідність надання додаткового часу для підготовки уточненої позовної заяви, про подання якої вказано в ухвалу суду від 14.11.2022р.
При цьому, суд враховує, що первинно з ухвалою суду від 14.11.2022р. про залишення позовної заяви без руху позивач ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень ще 23.01.2023р., про що він самостійно зазначає у своїй заяві від 25.01.2023р., а потім ще й додатково отримав копію цієї ухвали суду поштою 14.03.2023р., а його представник - адвокат Хайнак Т.Л. - 23.03.2023р., проте, станом на 05.04.2023р. зазначені в ухвалі суду від 14.11.2022р. недоліки позовної заяви усунуті у повному обсязі не були.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, згідно з ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду від 14.11.2022 року та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у повному обсязі, позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова