03 квітня 2023 року Справа №160/1743/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в адміністративній справі № 160/1743/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
29.03.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 р. по справі № 160/1743/21 щодо зобов'язання ГУ ПФУ у Дніпропетровській області з 13.12.2019 року здійснити ОСОБА_2 - пенсіонеру органів прокуратури з серпня 2003 р. перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 05.03.2020 р. з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 р. по справі № 160/1743/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у встановлений судом строк, подати звіт по виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 р. по справі № 160/1743/21;
- за наслідками наданого суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіту по виконанню рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 р. по справі № 160/1743/21 накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину суми якого стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а іншу половину штрафу стягнути на користь Державного бюджету України.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про її повернення заявнику, з огляду на наступне.
Згідно положень частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 383 КАС України, у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом першим частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору. В свою чергу, частиною другою статті 3 вказаного Закону визначено вичерпний перелік заяв (позовних заяв), за подання яких не справляється судовий збір.
При цьому, до вказаного в частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір» переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, подана в порядку статті 383 КАС України заява не відноситься.
Із системного аналізу викладених положень слідує, що на позивача покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 червня 2019 року по справі №807/220/18 та у постанові від 25 червня 2020 року по справі № 0240/2226/18-а.
Суд зазначає, що підпунктом шостим пункту три частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов'язаних із виконанням судових рішень, у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви в порядку виконання судового рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2023 рік від 03 листопада 2022 року №2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2023 року 2684,00 грн.
Суд зазначає, що за подання до суду заяви у порядку статті 383 КАС України сума судового збору складає 805,20 грн. (0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільг позивач не надав.
Відтак, в порушення вимог пункту 9 частини другої статті 383 КАС України документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не зазначено.
Із урахуванням того, що подана у порядку статті 383 КАС України заява не відповідає вимогам, визначеним частиною другою статті 383 КАС України, оскільки судовий збір за подання заяви не сплачений, така заява підлягає поверненню заявнику, що не позбавляє останнього права повторно звернутися до суду із цією заявою із дотриманням приписів статті 383 КАС України.
Також суд звертає увагу, що із системного аналізу статей 382, 383 КАС України, встановлено виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (статті 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та відповідно, наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Крім того, суд звертає увагу на те, що статтею 382 та статтею 383 КАС України передбачено різні процедури розгляду заяв та різні правові наслідки за наслідками розгляду таких заяв відповідно до вказаних норм КАС України.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 556/2081/17.
Таким чином, заяви подані в порядку статей 382, 383 КАС України не можуть розглядатися та вирішуватися сумісно, оскільки такі види судового контролю мають розглядатися та вирішуватися окремо, з ухваленням окремих судових рішень за наслідками розгляду таких заяв.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на невідповідність поданої заяви зазначеним вище вимогам, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статями 241, 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в адміністративній справі № 160/1743/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала, разом із заявою і доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В.В. Кальник