05 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1151/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи «Центр пробації» (далі - ДУ «Центр пробації») про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 з 15.08.2002 по 31.12.2022 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Наказом директора ДУ «Центр пробації» від 20.12.2022 № 718/к позивач звільнений з посади начальника Луцького районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV), пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Відповідно до вказаного наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 20 років 04 місяці 16 днів, у пільговому - 26 років 02 місяці 03 дні.
В січні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою підготувати та направити документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), виходячи з вислуги років 26 років 02 місяці 03 дні.
Листом від 17.01.2023 № 8/Ч-6/10/Ян-23 відповідач повідомив позивача, що оскільки у нього календарна вислуга років менша, ніж передбачено Законом № 2262-ХІІ, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, підстав для надання до ГУ ПФУ у Волинській області подання для призначення позивачу пенсії за вислугу років немає.
Позивач не погоджується із такою відмовою відповідача та, з покликанням на нормативно-правові акти та постанови Верховного Суду, наведені у тексті позовної заяви, вказує про наявність у нього права на призначення пенсії та протиправність дій відповідача щодо відмови у підготовці та направленні до відповідного пенсійного органу документів для призначення пенсії за вислугу років.
Позивач просить визнати протиправними дії ДУ «Центр пробації» щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до ГУ ПФУ у Волинській області для призначення пенсії за вислугою років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, та зобов'язати відповідача оформити та направити необхідні документи до ГУ ПФУ у Волинській області для призначення пенсії за вислугою років згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ПФУ у Волинській області, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 18).
В поданому до суду 09.02.2023 відзиві на позовну заяву (а. с. 23-25) представник відповідача Влащенко Н.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що на день звільнення вислуга років позивача в календарному обчисленні становить лише 20 років 04 місяці 16 днів, що не дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Крім того, звертає увагу, що вислуга років в пільговому обчисленні застосовується Пенсійним фондом при розрахунку розміру призначеної пенсії.
28.02.2023 до суду надійшли пояснення ГУ ПФУ у Волинській області від 23.02.2023 № 0300-0902-5/8058 (а. с. 29-32), у яких третя особа заперечує проти задоволення позову у зв'язку із відсутністю правових підстав для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
В поданій до суду відповіді на пояснення третьої особи (а. с. 36-39) позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 15.08.2002 по 31.12.2022 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а. с. 12).
Наказом директора ДУ «Центр пробації» від 20.12.2022 № 718/к «Про особовий склад» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника Луцького районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області звільнено відповідно до пункту 5 статті 23 Закону № 2713-IV, пункту 4 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, у наказі заначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 20 років 04 місяці 16 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 02 місяці 03 дні (а. с. 11).
Листом від 17.01.2023 № 8/Ч-6/10/Ян-23, у відповідь на заяву позивача від 01.01.2023 щодо оформлення та направлення до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення пенсії за вислугу років у зв'язку із звільненням, відповідач повідомив, що оскільки у позивача календарна вислуга років менша, ніж передбачено Законом № 2262-ХІІ, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, підстав для надання до ГУ ПФУ у Волинській області подання для призначення позивачу пенсії за вислугу років немає (а. с. 9-10).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із частиною третьої статті 23 Закону № 2713-IV пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
За приписами пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 393 (доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393»; далі - Постанова № 119) для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Підпунктом «г» пункту 3 Постанови № 393 (в редакції Постанови № 119) передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Суд також звертає увагу, що до внесення змін Постановою № 119 (набрала чинності 19.02.2022) абзац перший пункту 3 Постанови № 393 було викладено у такій редакції: «До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:».
Згідно із пунктом 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-ХІІ у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
За наслідками розгляду справи № 480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 зробив такі правові висновки: в цілях Закону № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів); для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у вказаній постанові відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону № 2262-ХІІ.
В той же час, суд звертає увагу, що до внесення змін Постановою № 119 (набрала чинності 19.02.2022) абзац перший пункту 3 Постанови № 393 було викладено у такій редакції: «До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:», а після внесення змін Постановою № 119 у чинній редакції абзац перший пункту 3 Постанови № 393 викладено таким чином: «До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:».
До спірних правовідносин підлягає застосуванню норма, яка діє на момент реалізації позивачем права на пенсію (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 640/14718/20).
Суд враховує, що на момент звільнення позивача абзац перший пункту 3 Постанови № 393 був чинним у редакції після внесення змін Постановою № 119, відповідно до якого на пільгових умовах зараховуються певні періоди служби до вислуги років саме для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, згідні із пунктом 2-1 Постанови № 393 (доповнено Постановою № 119) для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Отже, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані висновки, викладені Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, позаяк після прийняття вказаних постанов Верховного Суду змінилося правове регулювання спірних правовідносин, а саме Постановою № 119 (набрала чинності 19.02.2022) внесені зміни до абзацу першого пункту 3 Постанови № 393, відповідно до якого на пільгових умовах зараховуються певні періоди служби до вислуги років саме для визначення розміру пенсії, а не для її призначення.
Верховний Суд не викладав висновку щодо застосування пунктів 2-3, абзацу першого пункту 3 Постанови № 393 у редакції Постанови № 119, про що зазначено в ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 16.03.2023 у справі № 420/13796/22.
З матеріалів цієї справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 не має календарної вислуги років для призначення пенсії (станом на день звільнення 31.12.2022 вислуга років в календарному обчисленні становить 20 років 04 місяці 16 днів при необхідних 25 років та більше), у зв'язку із чим права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ немає. При цьому, хоч у позивача і наявна вислуга років у пільговому обчисленні (становить 26 років 02 місяці 03 дні), проте на пільгових умовах відповідні періоди служби підлягають зарахуванню до вислуги років саме для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, як це передбачено пунктом 2-1, абзацом першим пункту 3 Постанови № 393 у редакції Постанови № 119.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ДУ «Центр пробації» не було фактичних та правових підстав для підготовки та подання до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ (оскільки вислуга років станом на 31.12.2022 складала в календарному обчисленні 20 років 04 місяці 16 днів при необхідній вислузі років 25 календарних років та більше), оскаржувані у цій справі дії відповідача щодо відмови у поданні до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення пенсії позивачу є правомірними та такими, що вчинені відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх