05 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1303/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Захід» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство «Захід» (далі - ПП «Захід», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.10.2022 №7435203/32333300; зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №161 від 23.09.2022 до податкової накладної №100 від 14.09.2022 датою подання для реєстрації.
Позові вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки від 10.08.2022 №101/Т, укладеного між ПП «Захід» (постачальник) та ТзОВ «Маргунас-Україна» (покупець), 12.09.2022 постачальник виставив покупцю рахунок №СФ-00000896 на загальну суму 1 148 000,09 грн. на оплату наступних товарів: сода каустична 21,250 тон, сода кальцинована (харчова) 3,0 тон. 14.09.2022 на підставі платіжного доручення №3345, покупець здійснив оплату на загальну суму 1 148 000,09 грн, а постачальник згідно першої події виписав та зареєстрував податкову накладну (далі - ПН) №100 від 14.09.2022. На момент відвантаження покупець відвантажив меншу кількість гідроксид натрію - соди каустичної. 23.09.2022 ПП «Захід» відвантажило товар згідно видаткової накладної №РН-001216 від 23.09.2022, що обумовило необхідність складення та відправлення на реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (далі - РК) №161 від 23.09.2022 до податкової накладної №100 від 14.09.2022.
Згідно квитанції №9194398532 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) реєстрацію РК №161 від 23.09.2022 до ПН №100 від 14.09.2022 зупинено у зв'язку із зміною номенклатури товару/послуги 2836, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; сума компенсації вартості товару/послуги 2815, зазначеного у РК на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
ПП «Захід» подало до Комісії регіонального рівня вичерпні пояснення та перелік документів щодо господарської операції на підставі якої було складено та відправлено на реєстрацію РК №161 від 23.09.2022 до ПН №100 від 14.09.2022, які на думку позивача були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію РК.
Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області 05.10.2022 №743520/32333300 відмовлено у реєстрації РК №161 від 23.09.2022, оскільки платником податку не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація: відсутні видаткові накладні.
На рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області позивачем подано скаргу 17.10.2022 в якій зазначено підстави складення РК, та долучив всі необхідні документи, в тому числі і «відсутню» видаткову накладну.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №57263/32333300/2 від 27.10.2022 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної'/розрахунку коригування в ЄРПН без змін з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов'язання ДПС України зареєструвати РК позивача в ЄРПН датою його подання.
За наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представником відповідачів подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що під час перевірки реєстрації поданих позивачем податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної контролюючим органом встановлено відсутність первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних. Представником відповідачів наголошено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а зміст вказаних документів не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій, з огляду на що оскаржувані рішення є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.
Представник відповідачів зазначив, що позовні вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та, яка виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
З огляду на наведене вважає, що відповідач-1 при прийнятті оскаржуваного рішення діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Також представник відповідачів заперечував щодо стягнення витрат на правову допомогу, в якій відповідач вказує на їх неспівмірність та необгрунтованість, з огляду на що просить відмовити в їх задоволенні.
За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві представником ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України клопотання про розгляд справи за участі сторін не підлягало судом вирішенню по суті.
У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 13.03.2023 представник позивача заперечив доводи представника відповідачів викладених у відзиві на позовну заяву, підтримав свою позицію викладену у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 10.08.2022 між ПП «Захід» (постачальник) та ТзОВ «Маргунас-Україна» (покупець) було укладено договір поставки №101/Т, предметом якого згідно з пунктом 1.1. є поставка соди калбцинової технічна марка «А», гідроксид натрію - каустична сода, бікарбонат натрію - сода харчова, хлорид натрію - сіль, карбамід марки «Б» для сільського господарства або інший товар.
На виконання зобов'язань за вказаним договором 10.08.2022 постачальник виставив покупцю рахунок №СФ-00000869 від 12.09.2022 на поставку гідроксид натрію (сода каустична) та соди кальцинованої марки А на загальну суму 1 148 000,09 грн.
14.09.2022 на підставі платіжного доручення №3345, покупець здійснив часткову оплату рахунку на загальну суму 1 062 500,09 грн, а постачальник згідно першої події виписав та зареєстрував податкову накладну №100 від 14.09.2022.
23.09.2022 позивач відвантажив товар, а саме гідроксид натрію (сода каустична) та сода кальцинована згідно видаткової накладної №РН-001216 та товарно-транспортної накладної №1745 на загальну суму 1 023 000,07 грн.
Вказані обставини стали підставою для складання ПП «Захід» РК №161 від 23.09.2022 до податкової накладної №100 від 14.09.2022.
Однак, відповідно до квитанції від 28.09.2022 реєстрація розрахунку коригування №161 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із зміною номенклатури товару/послуги 2836, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; сума компенсації вартості товару/послуги 2815, зазначеного у РК на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
Для підтвердження реєстрації розрахунку коригування від 23.09.2022 №161 до податкової накладної №100 від 14.09.2022, ПП «Захід» було подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: договір поставки №101/Т від 10.08.2022, рахунок СФ-000000869 від 12.09.2022, платіжне доручення №3345 від 14.09.2022, видаткову накладну №РН-001216 від 23.09.2022.
Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області від 05.10.2022 №7435203/32333300 відмовлено у реєстрації РК №161 від 23.09.2022, оскільки платником податку не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація: відсутні видаткові накладні.
На рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області позивачем 17.10.2022 подано скаргу з повторним направленням всіх копій документів.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №57263/32333300/2 від 27.10.2022 за результатами розгляду скарги щодо спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії - без змін з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.10.2022 №7435203/32333300 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
ПП «Захід» на підставі оплати, що надійшла від ТзОВ «Маргунас-Україна» на рахунок позивача на виконання умов договору постачання №101/Т від 10.08.2022 було складено податкову накладну №100 від 14.09.2022, яку зареєстровано в ЄРПН.
Разом з тим, оскільки 23.09.2022 позивач відвантажив товар, а саме гідроксид натрію (сода каустична) та сода кальцинована згідно видаткової накладної №РН-001216 та товарно-транспортної накладної №1745 на загальну суму 1 023 000,07 грн, що стало підставою для складання розрахунку коригування до податкової накладної №161 від 23.09.2022.
Згідно п. 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Так, з огляду на відвантаження товару у меншій кількості, 30.05.2022 на виконання вищезазначених імперативних положень ПК України позивачем правомірно складено розрахунок коригування №161 від 23.09.2022 до вищевказаної податкової накладної.
За приписами п. 201.10 статті 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Як зазначено у квитанції від 28.09.2022 про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 23.09.2022 №161 до податкової накладної, господарська операція відповідає пунктам 4 та 5 Критеріїв ризикованості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
Відповідно до пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданого отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зменшеного у 1,5 раза та зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Так, в отриманій позивачем квитанції від 28.09.2022 контролюючий орган вказав на те, що у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 2836, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; сума компенсації вартості товару/послуги 2815, зазначеного у РК на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
Аналіз пунктів 4 та 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції від 28.09.2022 про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пунктах 4 та 5 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктами 4 та 5 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Отже, квитанція від 28.09.2022 про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної не відповідають вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Суд зазначає, що у квитанції від 23.09.2022 про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 23.09.2022 №161 до податкової накладної було запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, у квитанції про зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаного розрахунку коригування до податкової накладної, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. У квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної стала можливою. Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Сформовані у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиції щодо надання документів є загальними та формальними, вони за своїм змістом дублюють припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Такі пропозиції щодо надання документів не є конкретизованими, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.
При цьому суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Як вбачається з оскаржуваного рішення від 05.10.2022 №7435203/32333300, підставою для його прийняття стало ненадання платником податку копій документів, зокрема: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім того, у графі додаткова інформація зазначено: відсутня видаткова накладна.
Суд звертає увагу, що на підтвердження підстав для складання та подання на реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування від 23.09.2022 №161 до податкової накладної від 14.09.2019 №100 позивач надав письмові пояснення від 29.09.2022 №29/09-22 та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: договір поставки №101/Т від 10.08.2022, рахунок СФ-000000869 від 12.09.2022, платіжне доручення №3345 від 14.09.2022, видаткову накладну №РН-001216 від 23.09.2022.
На думку суду, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та є достатніми для реєстрації розрахунку коригування від 23.09.2022 №161 до податкової накладної від 14.09.2022 №100 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування містить інформацію щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, однак в квитанції зазначена інформація відсутня.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ (2755-17) термін.
На підставі попередньої оплати у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної: від 14.09.2022 №100 на суму 1062500,09 грн (в т. ч. ПДВ - 177083,35 грн), реєстрацію розрахунку коригування до якої від 23.09.2022 №161 було зупинено контролюючим органом.
Враховуючи вищезазначене, встановлені контролюючим органом підстави повністю спростовуються наявними в матеріалах справи документами, які, у свою чергу, також надавались відповідачу під час розгляду питання реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних.
При цьому, суд зазначає, що у зв'язку з не зазначенням відповідачем у квитанції від 28.09.2022 про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 23.09.2022 №161 конкретного переліку документів, які необхідно було подати позивачу для того, аби реєстрація розрахунків коригування стала можливою, позивачем були подані документи на власний розсуд.
Окрім того, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
Суд зазначає, що за приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішення від 05.10.2022 №7435203/32333300 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 23.09.2022 №161 в Єдиному реєстрі податкових накладних дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення, яке підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати поданий Приватним підприємством «Захід» розрахунок коригування від 23.09.2022 №161 до податкової накладної датою його подання, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття відповідною комісією рішення про відмову в її реєстрації така податкова накладна реєструється у день набрання чинності судовим рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН поданий Приватним підприємством «Захід» розрахунок коригування від 23.09.2022 №161 датою його подання.
За наведених вище обставин справи та положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.10.2022 №7435203/32333300 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 23.09.2022 №161 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування від 23.09.2022 №161 до податкової накладної від 14.09.2022 №100 датою його подання.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята). У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома).
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд наголошує, що наведені вище положення Кодексу адміністративного судочинства України не виключають права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 134 та частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та їх пов'язаності з розглядом справи.
Згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Статтею 19 Закону №5076-VI визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ №1079703 на надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії МК №001256 від 03.11.2017.
Верховним Судом, зокрема у своїх постановах від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку, іншого банківського документу на підтвердження фактичної оплати позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., детального розрахунку понесених витрат, акту здачі-приймання виконаних робіт, договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку про непідтвердження позивачем факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом даної справи.
Отже, враховуючи непідтвердження позивачем належними та достатніми доказами факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом даної справи, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Звертаючись до суду, позивач також сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.01.2023 №4525.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області, Комісія якого прийняла рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судові витрати у сумі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 262, 295 КАС України, суд
Позов Приватного підприємства «Захід» (54031, Миколаївська область, місто Миколаїв, провулок Першотравневий, 25/2, код ЄДРПОУ 32333300) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.10.2022 №7435203/32333300 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 23.09.2022 №161 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданий Приватним підприємством «Захід» розрахунок коригування від 23.09.2022 №161.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства «Захід» судові витрати в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський