Справа № 1-137/2010 р.
31 серпня 2010 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Бевз О.Ю.
при секретарі - Дубовій С.І.
з участю прокурора - Сербул Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець в залі судових засідань Бобринецького районного суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Розважів, Іванівського району, Київської області, прописаний в АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, по спеціальності тракторист, не працюючого, співмешкає, військовозобов'язаного, раніше неодноразово судимого:
- 15.01.1997 року Бобринецьким районним судом по ст.. 140 ч. 2 КК України (в ред.. 1960 року) до 1-го року виправних робіт.
- 30.07.2001 року Бобринецьким районним судом по ст.ст. 140 ч.3, 141 ч.3, 42 КК України (в ред.. 1960 року) до 7-ми років позбавлення волі. Звільнений на підставі ст.. 45 КК України (в ред.. 1960 року) з іспитовим терміном на 2 роки.
- 11.12.2002 року Бобринецьким районним судом по ст.ст. 101 ч.1, 71 КК України (в ред.. 1960 року) до 7-ми років 2-х місяців позбавлення волі.
- 07.02.2008 року звільнений умовно-достроково з Комсомольського ВЦ №136 Полтавської області, за постановою Комсомольського місцевого суду Полтавської області від 31.01.2008 року,
за ч. 2 ст. 185 КК України, -
01.03.2010 року близько 09 години 30 хвилин ОСОБА_1 прибув до домоволодіння своєї тещі ОСОБА_2, яке розташоване в АДРЕСА_3. Далі пішов відпочивати до кімнати-спальні будинку домоволодіння ОСОБА_2, де скориставшись відсутністю ОСОБА_2, за раптово виниклого умислу, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів та ціллю особистого збагачення, з шафи для одягу, яка знаходилась у вказаній кімнаті, таємно викрав гроші в сумі 245 грн., а саме такими купюрами: одна купюра номіналом 100 грн., одна купюра номіналом 50 грн., чотири купюри номіналом 20 грн., три купюри номіналом 5 грн. З викраденими грошима з місця події зник обернув їх у свою власність та розпорядився ними на власний розсуд.
Таким чином своїми навмисними та протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 245 грн.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто злочин, передбачений ст..185 ч.2 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю пояснивши, що при зазначених обставинах скоїв даний злочин, а саме скориставшись відсутністю своєї тещі - ОСОБА_2 з раптово виниклого умислу викрав з шафи потерпілої гроші в сумі 245 грн. На даний час завдані збитки відшкодував повністю.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з”явилась, але до суду надала заяву, згідно якої покази дані на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі, цивільний позов заявляти не бажає, на даний час претензій до підсудного ні морального ні матеріального характеру немає.
В судовому засіданні оголошено покази потерпілої ОСОБА_2 згідно яких 01.03.2010 року близько 9 години 30 хвилин до її домоволодіння, в гості, прийшов її зять ОСОБА_1. Вона його пригостила їжею, після чого він сказав їй, що стомився та хоче спати. В свою чергу вона залишила його в кімнаті-спальні, свого будинку, де він ліг спати. А сама в свою чергу пішла в літню кухню, яка розташована поряд із її будинком, та де вона готувала їсти до 11 години 30 хвилин. Потім вона вийшла в туалет та помітила, що хвіртка воріт була відчинена. Після чого вона відразу зайшла до будинку, а саме до кімнати-спальні, де відпочивав її зять ОСОБА_1, але останнього там не було. Потім вона оглянула шафу, де зберігала кошти та виявила відсутність 245 грн.: одна купюра номіналом 100 грн., одна купюра номіналом 50 грн., чотири купюри номіналом 20 грн., три купюри номіналом 5 грн. В даній крадіжці вона підозрює свого зятя ОСОБА_1, так як він був раніше судимий.
В судовому засіданні оголошено покази свідка ОСОБА_4, згідно яких остання протягом тривалого часу проживає в АДРЕСА_2, разом із своїм співмешканцем ОСОБА_1, з яким проживає протягом останніх трьох років. Про те, що її співмешканець ОСОБА_1, здійснив крадіжку грошей із домоволодіння її матері ОСОБА_2, вона дізналася від працівників міліції. Також пояснює, що їй було відомо, що 01.03.2010 року ОСОБА_1 перебував у м. Бобринець, а вона в цей час перебувала в АДРЕСА_2, але про те, що ОСОБА_1, в цей день здійснив крадіжку грошей, вона дізналася від працівників міліції, так як особисто він з даного приводу їй нічого не говорив.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, оголошених в судовому засіданні показів потерпілого, свідка, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується слідуючими письмовими доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події, яким являється домоволодіння ОСОБА_2, де було здійснено крадіжку грошей.а.с.7.
- протоколом особистого огляду ОСОБА_1, в ході якого було виявлено та вилучено 89 грн., які були викрадені із домоволодіння ОСОБА_2.9;
- протоколом ВООП від 01.07.2010 року за участю ОСОБА_1, в ході якого він розповів та показав на місці про обставини скоєння ним злочину та фототаблицею.39-40.
Дослідивши в сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 . органами досудового слідства кваліфіковано вірно за ст.185 ч.2 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України.
Скоєний підсудним злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, але за своїм характером не несе великої суспільної небезпеки.
Особа винного за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставини, які обтяжують покарання підсудного не виявлено.
Обставини, які пом'якшують покарання підсудного щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків.
По справі цивільний позов заявлено не було.
Речові докази по справі, а саме кошти в сумі 89 грн., знаходяться під розпискою у потерпілої ОСОБА_2
Досудові витрати відсутні.
На підставі викладеного та враховуючи, що підсудний ОСОБА_1. скоїв злочин маючи не зняті та непогашені судимості, що свідчить про небажання підсудного стати на шлях виправлення, а також враховуючи пом”якшуючі обставини справи, та відсутність обтяжуючих, та те що від скоєного ним злочину тяжких наслідків не настало, потерпіла цивільний позов по справі не заявляє, суд вважає що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,-
Підсудного ОСОБА_1, визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити йому за ним покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання, роботи;
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
Речові докази по справі, а саме гроші в сумі 89 грн., які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити у її власності.
На вирок може бути подана апеляція до судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя (підпис)
з оригіналом згідно:
Суддя О.Ю. Бевз