Справа № 462/6183/22
провадження 1-кс/462/576/23
03 квітня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід головуючої судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч.1, 3, 4 ст.358, ч.2,3 ст. 190 КК України,
29.03.2023 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід судді, у якій висловив недовіру головуючій судді ОСОБА_4 , яка здійснює судове провадження у справі про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч.1, 3, 4 ст.358, ч.2,3 ст. 190 КК України. Свою заяву обґрунтував тим, що наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, оскільки суддя, серед іншого, роз'єднала кримінальні провадження відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 незважаючи на заперечення учасників кримінального провадження, а також копії процесуальних документів, які приймались судом у даному кримінальному провадженні не надсилались ОСОБА_5 та надіслання обвинуваченому повідомлення про скерування скарги прокурора та відповідних матеріалів до Львівського апеляційного суду на домашню адресу ОСОБА_5 , а не за фактичним його місцем перебування - ДУ ХСІ №29.
У судове засідання заявник - адвокат ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 , прокурор ОСОБА_8 не з'явилися, належним чином були повідомлені про розгляд заяви, причини неявки не повідомили.
Особа, якій заявлено відвід не виявила бажання дати пояснення.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що заява адвоката ОСОБА_3 про відвід головуючої судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 80 КПК України встановлено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивований.
Як вбачається із поданої заяви про відвід судді, однією із наведених підстав для відводу головуючої судді адвокат ОСОБА_3 вказує на роз'єднання головуючою суддею даного кримінального провадження № 462/6093/16-к по про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.27, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України та виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.27, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч.ч. 2, 3 ст. 190 КК України в окреме провадження.
Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Із поданої заяви про відвід судді вбачається, що мотиви, викладені у заяві, фактично свідчать про незгоду заявника з процесуальним рішенням судді ОСОБА_4 при розгляді даного кримінального провадження, дана заява ґрунтується на суб'єктивних переконаннях заявника, що не може слугувати підставою для відводу.
Також, як підставу відводу головуючої судді заявник вказав, що копії процесуальних документів, які приймались судом у даному кримінальному провадженні не надсилались ОСОБА_5 , а повідомлення про скерування скарги прокурора та відповідних матеріалів до Львівського апеляційного суду було надіслано на домашню адресу ОСОБА_5 , а не за фактичним його місцем перебування - ДУ ХСІ №29.
Так, відповідно до ст. 73 КПК України секретар судового засідання: здійснює судові виклики і повідомлення; перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому; забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами; веде журнал судового засідання; оформляє матеріали кримінального провадження в суді; виконує інші доручення головуючого в судовому засіданні.
Таким чином, наведені обставини не підтверджують упередженого ставлення головуючої судді, а тому не є підставами для відводу судді у розумінні ст. 75 КПК України.
Враховуючи наведене, приходжу до переконання, що в обґрунтування своєї заяви про відвід заявник не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами КПК України, будь-які обставини, які б свідчили про заінтересованість чи необ'єктивність судді, її безсторонність, при розгляді даного кримінального провадження, що відповідно до вимог ст.75,76 КПК України є підставами для відводу, - відсутні.
Відтак, оскільки судом не встановлено та заявником не наведено жодних підстав, передбачених ст.75,76 КПК України, суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.75, 76, 80, 81, 344 КПК України, суд
у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід головуючої судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч.1, 3, 4 ст.358, ч.2,3 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1