Справа № 444/303/23
Провадження № 3/444/247/2023
05 квітня 2023 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., з участю особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів - не працює, є особою з інвалідністю (ІІІ група), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 10.01.2023 року біля 11 год. 00 хв. перебувала в приміщенні Жовківського районного суду Львівської області в м. Жовква по вул. Гагаріна, де нецензурно ображала гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні 30.03.2023 року свою провину не визнала. Додатково пояснила, що вона є емоційною людино, але жодних нецензурних слів не вживала, лише вимагала, щоб гр. ОСОБА_2 вибачився перед нею. Зазначила, що 10.01.2023 року відбувалося судове засідання з розгляду кримінальної справи, в якій вона є потерпілою, а ОСОБА_3 - обвинуваченим. Захисником Свистіля Б.В. в даній справі є ОСОБА_2 . Суд зробив перерву в судовому засіданні під час допиту свідка ОСОБА_4 , головуючий суддя Мікула В.Є. не надав їй можливості поставити свідкові запитання.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні 30.03.2023 року пояснив, що 10.01.2023 року відбувалось засідання в Жовківському районному суді Львівської області по розгляду кримінальної справи, в якій ОСОБА_3 є обвинуваченим, а він є його захисником. Під час судового розгляду відбувався допит свідка ОСОБА_4 , однак, суд зупинив розгляд справи, оскільки ОСОБА_1 , яка є потерпілою в даній справі, почала голосно кричати в судовому засіданні. Також ображала його та його підзахисного. Після того, як головуючий суддя в даній справі вийшов з залу судового засідання, ОСОБА_1 залишалась в залі судового засідання та продовжувала голосно кричати і ображати його та його підзахисного ОСОБА_3 , вживаючи при цьому нецензурні слова, що чули інші громадяни, які чекали на судові засіданні, а також працівники служби судової охорони.
ОСОБА_5 в судовому засіданні 30.03.2023 року підтримала надані нею письмові пояснення працівнику поліції від 01.02.2023 року. Додатково зазначила, що її дочка ОСОБА_1 не ображала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а лише хотіла, щоб їй надали слово в судовому засіданні, але суд перервав судове засідання.
В судовому засіданні 05.04.2023 року ОСОБА_1 пояснила, що вона 10.01.2023 року жодних нецензурних слів не вживала, лише вимагала, щоб гр. ОСОБА_2 вибачився перед нею. Додатково зазначила, що гр. ОСОБА_2 завжди її провокує та виводить на емоції.
Потерпілий ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання 05.04.2023 року не з'явились. ОСОБА_2 подав до суду 05.04.2023 року письмову заяву, в якій просить розгляд судової справи проводити у його відсутності, також повідомив, що інший потерпілий ОСОБА_3 знаходиться на стаціонарному лікуванні та не може прибути у судове засідання.
З урахуванням наведеного, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ст.245 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП заперечила, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №779426 від 01.02.2023 року;
- довідкою за результатами проведення перевірки від 26.01.2023 року (арк. спр. 4);
- письмовою заявою ОСОБА_3 . Начальнику відділу поліції №2 ЛРУП №1 від 11.01.2023 року (арк. спр. 5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.01.2023 року (арк. спр. 6);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.02.2023 року згідно з якими, після судового засідання в зал суду зайшов ОСОБА_2 , де перебувала вона та її мама, і вона сказала, щоб він вибачився перед нею за нецензурні слова;
- письмовими поясненнями працівника судової охорони ОСОБА_6 , згідно з якими в судовому засіданні він почув розмову на підвищених тонах та пішов в зал судового засідання, однак, нецензурної лайки чи погроз він не чув, коли він прийшов, то судове засідання вже закінчилось (арк. спр. 9);
- рапортом ст. дільничного офіцера поліції ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітана поліції Кіщак Р. (арк. спр. 10).
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП є правильною.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, майновий стан особи, ставлення до вчиненого.
Обставин, які пом'якшують відповідальність правопорушника та обставин, які обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.
Санкція ст.173 КУпАП, передбачає стягнення у вигляді штрафу, громадські роботи, виправні роботи, або адміністративний арешт.
З урахуванням наведеного, місця, способу вчинення правопорушення, відношення правопорушника до вчиненого ним правопорушення, приходжу до переконання, що до правопорушника належить застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності, і так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, на правопорушника належить накласти стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір” з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.
Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" становить 2684, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст.40-1, 173, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 /п'ятдесят одну/ грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів - не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 536 /п'ятсот тридцять шість/ грн. 80 коп. судового збору, судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Олещук М. М.