Справа № 441/722/23
Провадження № 2-о/441/50/23
про відмову у відкритті провадження у справі
"05" квітня 2023 р. суддя Городоцького районного суду Львівської області Ференц О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа - Городоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) -
04.04.2023 заявниця звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, мотивуючи її тим, що проживала з ОСОБА_2 як дружина та чоловік з 2004, шлюб між ними не зареєстровано. Під час спільного проживання сім'єю у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про її народження помилково вказано прізвище матері ОСОБА_1 , однак ОСОБА_2 завжди вважав і сприймав дитину своєю дочкою. Із оголошенням Указом Президента України воєнного стану на території України з 24.02.2022 ОСОБА_2 був мобілізований до лав ЗСУ, довідкою № 523 від 20.01.2023 Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомлено про факт зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 в ході бойового зіткнення. Оскільки вона не має свідоцтва про шлюб з ОСОБА_2 , позбавлена можливості скористатися соціальними гарантіями прав членів сім'ї військовослужбовця, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Проаналізувавши матеріали заяви, вважаю, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у цивільній справі № 290/289/22-ц, де йшлося про встановлення факту проживання чоловіка та жінки сім"єю без реєстрації шлюбу з метою отримання соціальної виплати за смерть військовослужбовця, суд зробив висновок, що визначаючи, чи пов'язується з встановленням зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов'язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Вимоги заявниці пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Верховний суд врахував, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
Аналогічним чином у даній заяві метою встановлення ОСОБА_1 факту проживання однією сім"єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу є можливість скористатися соціальними гарантіями, передбаченими Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто відносини виникли в сфері публічно-правових відносин між заявницею та державою в особі органів державної виконавчої влади. З цих підстав дана заява не може бути розглянута за правилами цивільного судочинства.
У справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 постанови від 30.01.2020 зазначила про таке: «33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. 34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищенаведене, враховуючи публічно-правовий характер заявлених вимог, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції. У зв'язку з наведеним заявниці у справі роз'яснюється право на подання клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа - Городоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів).
Роз'яснити заявниці, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів та предметно підсудний Львівському окружному адміністративному суду. Заявниця має право подати до суду клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Ференц