Справа № 461/948/22
Провадження № 1-кп/461/179/23
03.04.2023 року Галицький районний суд м. Львова
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 (ВКЗ)
потерпілого ОСОБА_5
представників потерпілого ОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Львові кримінальне провадження /внесене в ЄРДР за № 12021141360000790 від 30.11.2022 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -
в провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 подав до суду клопотання, в якому просить надати можливість обвинуваченій ОСОБА_8 брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції через власні технічні засоби в системі ВКЗ поза межами приміщення Галицького районного суду міста Львова.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав.
Прокурор заперечив клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Потерпілий та його представники клопотання заперечили.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.
Частиною 2 ст.318 КПК України визначено, що судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
За змістом ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення.
До клопотання повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у частині 1 статті 336 КПК України.
Тобто сама по собі наявність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення.
Як вбачається з клопотання захисника, у ньому не зазначено, у зв'язку з якими обставинами обвинувачена ОСОБА_8 не може прибути до Галицького районного суду міста Львова для участі в розгляді кримінального провадження.
Захисник обвинуваченої у клопотанні не конкретизував підставу для проведення дистанційного судового провадження, не навів жодних обставин, які б свідчили про їх існування та не надав доказів на їх підтвердження, а лише обмежився цитуванням положень статті 336 КПК України.
Рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у частині 1 статті 336 КПК України підстав.
Таким чином, враховуючи зміст (доводи) клопотання захисника обвинуваченої, беручи до уваги те, що здійснення судового провадження у режимі відеоконференції реалізується судом за наявності підстав, визнаних судом у кожному конкретному кримінальному провадженні, достатніми для ухвалення такого рішення, оскільки у клопотанні не відображено, у зв'язку з якими обставинами обвинувачена не може прибути до Галицького районного суду міста Львова для участі в розгляді кримінального провадження, вважаю, що у задоволені клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.336 КПК України, суд, -
у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про надання можливості обвинуваченій ОСОБА_8 брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через власні технічні засоби в системі ВКЗ поза межами приміщення Галицького районного суду міста Львова - відмовити.
Визнати обов'язковою участь обвинуваченої в судовому засіданні безпосередньо у приміщенні Галицького районного суду міста Львова на 27.04.2023 року о 10.30 год.
У випадку неявки обвинуваченої ОСОБА_8 в судове засідання без поважних причин, до останньої будуть застосовані наслідки неявки, передбачені ст.323 КПК України.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1