Справа № 761/8248/23
Провадження № 3/761/2433/2023
28 березня 2023 року, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Міхєєва І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до ад міністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 04.02.2023 року серії ААД № 436124, 04.02.2023 року о 03.55 год. на вул. Льва Толстого, 14 А, ОСОБА_1 , керувала автомобілем «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду для визначення ступеню сп'яніння відмовилась, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання особа яка притягається ОСОБА_1 не з'явився про час та дату розгляду повідомлений належним чином.
Дослідивши докази по справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до таких висновків.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
При наявності у особи, яка керувала транспортним засобом, ознак алкогольного/наркотичного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота , порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного/алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного/алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В той же час згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №436124 від 04.02.2023 року, о 03.55 год. в м. Києві, на вул. Льва Толстого, 14 А, ОСОБА_1 , керувала автомобілем «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду для визначення ступеню сп'яніння ОСОБА_1 відмовилася, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру.
На думку суду, обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений у судовому засіданні.
Так, з наведеного відеозапису вбачається, що 04.02.2023 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, автомобіль марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням особи, яку ідентифіковано як ОСОБА_1 а також складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення у зв'язку з її відмовою від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Крім того, варто зазначити, що 16.02.2021 Верховною радою України прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №2695, яким редакція ч. 2 ст. 266 КУпАП змінена наступним чином: «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На думку суду, словосполучення в законі «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння….» охоплює повністю процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, тобто як фіксацію огляду так і фіксацію процедури відмови водія від огляду.
Тож, після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису.
Слід також зазначити, що закон, яким є КУпАП, має вищу юридичну силу ніж Інструкція № 1452/735 і в яку ще не внесені зміни в зв'язку з внесенням змін до ст. 266 КУпАП. При цьому, положення Інструкції № 1452/735 наразі суперечать положенням ст. 266 КУаАП, а отже і не підлягають застосуванню в цій частині. Звісно, Інструкція № 1452/735 була розроблена з метою впровадження та конкретизації дій працівників поліції під час проведення огляду на стан сп'яніння, тобто тих, які були в ст. 266 КУпАП до внесення змін. Але, на думку суду, наразі положення ст. 266 КУпАП є достатньо чіткими, та не потребують додаткового закріплення в інструкції для застосування, оскільки порядок використання нагрудних засобів фіксації працівників поліції є діючим та не скасованим.
Так винна ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №436124 від 04.02.2023 року, долученим до матеріалів справи відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась.
Приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та п.2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Своєчасний і правильний розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених, у тому числі ст. 130 КУпАП, має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обставин, що пом'якшують відповідальність та обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу винного, суд вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривні 80 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання у 10-ти денний строк, з дня вручення такої постанови, апеляційної скарги.
Суддя І.М. Міхєєва