Справа № 22а-1534 / 2006 року Головуючий по 1-й інстанції:
Череднікова С.М. Суддя-доповідач: Буленко О.О.
2006 року липня місяця « 10 "дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в
складі:
Головуючого: Буленка О.О.
Суддів: Карнауха П.М., Триголова В.М.
при секретарі: Болдирєвій В.В.
апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення та окрему ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від
18 квітня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 про відшкодування шкоди ,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
У січні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до Лубенського
міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Вказувала, що 17.12.2003 року близько 15 год. до будинку АДРЕСА_1, де вона робила ремонт в помешканні свого співмешканця, зайшли його колишня дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2, які побили її , завдали легкі тілесні ушкодження без розладу здоров»я у вигляді синця лівого плеча.
Вважає, що їй була завдана моральна шкода у вигляді фізичного болю, приниження, погіршення її психологічного стану.
Прохала стягнути з відповідачів на її користь 6 000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково . Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. солідарно на користь ОСОБА_3 2000 грн. відшкодування моральної шкоди та 8 грн. 50 коп. державного мита.
Окремою ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 квітня 2006 року про вищевикладене в ухвалі доведено до відома Лубенського міжрайонного прокурора для відповідного реагування.
Про результати розгляду окремої ухвали зобов»язано повідомити суд у передбачений законом термін.
З даним рішенням не погодилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та подали на нього апеляційну скаргу , в якій просять рішення скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.
Вважають, що при розгляді вказаної цивільної справи суд не дослідив та не дав належної оцінки доказам, рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
З окремою ухвалою не погодилися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та подали на неї апеляційну скаргу , в якій просять окрему ухвалу скасувати.
Вважають, що окрема ухвала є передчасною та незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , приходить до висновку, що остання підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.1 п.2 ст.309 ЦПК України, підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
У відповідності із ч.Зст. 10, ч. 1ст. 11 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що 17.12.2003 року в частину будинку по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, близько 15 год. прийшли його колишня дружина ОСОБА_1 та їх донька ОСОБА_2., з метою приниження його співмешканки ОСОБА_3, яка на той час займалася штукатурними роботами в кімнаті будинку, та утримуючи її за руки заподіяли їй легкі тілесні ушкодження у вигляді синців лівого плеча .
Судом апеляційної інстанції встановлено і це вбачається із матеріалів справи, що вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 14 січня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ст. 125ч.1 КК України і призначено покарання ОСОБА_1 у вигляді 90 годин громадських робіт за визначенням органів місцевого самоврядування, ОСОБА_2 у вигляді 60 годин громадських робіт за визнанням органів місцевого самоврядування та стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 1000 грн., з ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди, завданої злочином.
Даний вирок було оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області та апеляцію засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 частково задоволено, а вирок скасовано, з направленням справи на новий судовий розгляд.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2005 року звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 125ч.1 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2. у зв»язку з закінченням строків давності, і вина їх в скоєнні правопорушення не встановлена.
Однак суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, не врахував вищевказані обставини справи та те, що згідно ст.. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З врахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
З врахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Крім того суд першої інстанції не врахував, що згідно ч.1 ст.211 ЦПК України, лише виявивши під час розгляду порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, суд може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.
Як вбачається із матеріалів справи, постановляючи окрему ухвалу суд, остаточно не встановив порушення закону з боку свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 лише припустив його порушення .
Тому колегія суддів приходить до висновку про скасування окремої ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 квітня 2006 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 309, 312, 316 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити .
Рішення та окрему ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 квітня 2006 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.