Справа № 11-cc/824/1711/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 757/6111/23-к
27 березня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор», апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 року задоволено клопотання слідчого в ОВС ГСУ НП ОСОБА_9 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 16.04.2023 року включно щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого направлено ряд обвинувальних актів до суду,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що незважаючи на те, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, обґрунтованість підозри не констатує беззаперечного факту доведеності винуватості особи, а лише вказує на достатність інформації для її існування.
Незважаючи на наявні 4 обвинувальні акти щодо ОСОБА_7 , які перебувають на розгляді в судах, ним жодного разу не було порушено інші запобіжні заходи, що до нього обирались, забезпечено належну процесуальну поведінку та ОСОБА_7 жодного разу не ухилявся від суду, слідства, жодного разу не був оголошений у розшук, сумлінно виконував покладені на нього обов'язки. Останній має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, Тобто, прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
09.02.2023 року стороні захисту були відкриті матеріали в порядку ст. 290 КПК України, всі докази зібрані.
Враховуючи вищевикладене, щодо ОСОБА_7 можливо обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, або ж як альтернативу триманню під вартою визначити розмір застави, передбачений ст. 182 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 08.07.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021000000000863 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Так, ОСОБА_10 , ігноруючи вимоги статті 68 Конституції України щодо обов'язку кожного громадянина неухильно дотримуватися норм Конституції України та законів України, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив створити злочинну організацію, тобто стійке об'єднання декількох осіб, члени якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, та здійснювати керівництво такою організацією, з метою незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, та як наслідок швидкого збагачення.
Метою створення злочинної організації, яку перед собою визначив ОСОБА_10 , було вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних із незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням та пересиланням з метою збуту, а також збутом особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах, психотропних речовин та, як наслідок незаконного збагачення.
Так, ОСОБА_10 , маючи життєвий досвід, організаторські здібності, лідерські якості та певний авторитет серед криміногенного елементу (осіб, що вчиняли злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, притягувалися до кримінальної відповідальності тощо), перебуваючи на території Дніпропетровської області, у період з липня 2021 року (більш точного часу, дати та місця в ході досудового розслідування не встановлено), діючи на виконання розробленого ним злочинного плану, залучив до участі у злочинній організації ряд осіб, які мали із ним довірливі відносини.
Злочинний задум ОСОБА_10 передбачав вчинення умисних тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів на території Дніпропетровської та Запорізької областей, у зв'язку з чим до складу злочинної організації увійшли особи, які проживали на території Дніпропетровської та Запорізької областей та поділяли погляди ОСОБА_10 щодо можливості вчинення таких злочинів, мали досвід у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, свідомо нехтували загальноприйнятими нормами моралі та правилами поведінки, установленими в суспільстві, за своїми морально-вольовими якостями були схильними до вчинення кримінальних правопорушень, а також були охочими збагатитися злочинним шляхом.
Таким чином, ОСОБА_10 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, створює тяжкі наслідки не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, пов'язана зі здійсненням чітких та узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, виконуючи розроблений план, переконав ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших невстановлених осіб у можливості швидкого незаконного збагачення шляхом вчинення злочинів та ефективній конспірації злочинної діяльності під час функціонування злочинної організації, довів їм структуру злочинної організації, ступінчату ієрархічну підпорядкованість її членів, розроблений ним план та механізм учинення злочинів, на що отримав їх добровільну згоду на участь у злочинній організації та її незаконній діяльності.
17.08.2022 року під час проведення обшуку транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 , який тимчасово використовувався ОСОБА_7 та знаходився на ділянці місцевості поблизу будинку АДРЕСА_2 , в салоні автомобіля у шкіряній сумці виявлено та вилучено шістнадцять зіп-пакетів з порошкоподібною речовиною, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/111-22/34758-НЗПРАП від 08.11.2022 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною масою 7,667г, що становить великий розмір.
Згідно Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188, маса психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну від 1,5 до 15,0 грам становить великий розмір.
17.08.2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України
19.08.2022 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.10.2022 року включно.
04.10.2022 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021000000000863 від 08.07.2021 року продовжено до 3-х місяців, тобто до 17.11.2022 року.
У подальшому слідчим суддею Печерського районного суду відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 17.11.2022 року включно.
02.11.2022 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021000000000863 від 08.07.2021 року до 6-и місяців, тобто до 17.02.2023 року.
У подальшому, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 13.01.2023 року.
У подальшому, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 17.02.2023 року включно.
09.02.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
09.02.2023 року визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту, про що повідомлені підозрювані та їх захисники.
15.02.2023 року слідчий в ОВС ГСУ ГП ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 року задоволено клопотання слідчого та продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 16.04.2023 року включно.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
За змістом ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя, всупереч доводам захисника, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку
про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_16 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Крім цього, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи захисника стосовно необґрунтованості підозри ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження, а відтак не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винною у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто про існування обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_7 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_17 строк тримання під вартою до 16.04.2023 року.
Відкриття стороні захисту матеріалів в порядку ст. 290 КПК України не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки обвинувальний акт до суду не направлений, а тому досудове розслідування в кримінальному провадженні не закінчено, що не позбавляло права слідчого суддю вирішувати клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про не визначення ОСОБА_7 застави в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС ГСУ НП ОСОБА_9 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 16.04.2023 року включно щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4