Справа № 760/9496/21 Головуючий у 1 інстанції: Шереметьєва Л.А.
провадження № 22-ц/824/6401/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І.
Іменем України
22 березня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Кулікової С.В., Сушко Л.П.,
при секретарі: Панчошній К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами Громадської організації «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2021 року та на додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Громадської організації «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_1, ОСОБА_2, Громадської організації «Громадське телебачення» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди, -
У квітні 2021 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ГО «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_2, ГО «Громадське телебачення» про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди.
Позов обгрунтовував тим, що з середини 2019 року ГО «Захистимо Протасів Яр» та її керівником ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook щодо позивача систематично поширювалася недостовірна інформація.
Зокрема, на сторінці «Захистимо Протасів Яр» у соціальній мережі Facebook зазначено наступне:
1. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2:
1.1.«…представнику громади Протасового яру, голові ГО та ініціативної групи «Захистимо Протасів Яр» ОСОБА_2 (ОСОБА_2) сьогодні публічно погрожував один з бенефіціарів забудови Протасового яру ОСОБА_3...»;
2. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4:
2.1.«…цього разу люди ОСОБА_3 (він разом з ОСОБА_4 є бенефіціаром ТОВ Дайтона Груп і забудови Протасового яру) називають псевдо-активістами та здирниками представника громади Протасового яру ОСОБА_2 та радника міського голови ОСОБА_5…»;
2.2. «…це і багато іншого дуже засмучує двох дніпровських бандитів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, адже вони ну дууууже хочуть збудувати три 40-поверхівки замість лісу у Протасовому яру…»;
3. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6:
3.1.«Забудовник ОСОБА_3 програв суд по Протасовому яру! Сьогодні громада обмежила висотність і зберегла припис на заборону будівництва, тепер чекаємо від ОСОБА_6 оскарження договору суборенди. Влітку 2019 року ТОВ Дайтона груп звернулась до ОАСКу, а саме до недоброчесного судді ОСОБА_16 який якраз підміняв свого шефа-голову суду ОСОБА_7 (який опинився під слідством НАБУ за втручання у роботу органів державної влади). Звернулась з проханням змінити висотність у містобудівних умовах та обмеженнях (базовий документ для будівництва), оскільки будівельний проект ЖК Турбійон цим умовам та обмеженням не відповідає. Для чого? Бо раніше, 8 травня, забудовник ОСОБА_3 отримав припис від ДАБІ на заборону будівельних робіт через невідповідність проекту містобудівним умовам. Ну і через суддю Келеберду забудовник хотів зняти припис на заборону, змінивши містобуди, а не свій проект…»;
3.2.«…не забуваємо, що ОСОБА_3 і ОСОБА_8, який прикриває ОСОБА_3 в Офісі Президента, це звичайні бандит і рєшала…»;
4. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_7 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8:
4.1.«Відремонтували банер біля незаконного будівництва ОСОБА_3, поприбирали сміття і загалом привели до ладу…»;
4.2.«…за 9 днів закінчується третій місяць у ОСОБА_6 обіцяють подати позов про оскарження суборенди ОСОБА_3. Позов вже написаний.»;
5. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10:
5.1.«…нагадаємо, минулого року ДАБІ України винесла припис ТОВ «Дайтона Груп» (компанія забудовник дніпровського кримінальника ОСОБА_3) на заборону будівельних робіт у Протасовому яру…»;
6. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12:
6.1.«…труднощі з залученням комунальників пов'язані з тим, що земельна ділянка наразі самозахоплена дніпровським бандитом ОСОБА_3 з метою будівництва на ній трьох 40-поверхівок…»;
7. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14:
7.1.«…пам'ятаєте суддю ОСОБА_9? Та сама суддя ОАСК, яка ухвалила перше незаконне рішення по Протасовому яру, а саме задовільнила клопотання ТОВ Дайтона Груп (бенефіціар ОСОБА_3) про зупинку дії припису ДАБІ на заборону будівельних робіт…»;
8. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_15 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_16:
8.1.«…громада Протасового яру вже скасувала дозвіл на будівництво ОСОБА_3 у цій частині нашого парку…»;
9. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_17 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18:
9.1.«… засідання перенесли у зв'язку з тим, що в представника компанії-забудовника ОСОБА_3 «раптово» піднялась температура за годину до засідання і запаморочилась голова…»;
9.2.«…схоже головуючий суддя ОСОБА_10 вирішив дотягнути процес до свят і ухвалити рішення на користь дніпровського бандита ОСОБА_3 тоді, коли ми будемо зайняті підготовкою новорічної вечірки громади Протасового яру…»;
9.3.«…так це працюватиме до того моменту, поки ми не повернемо землю вкрадену ОСОБА_3 і ОСОБА_11 місту…»;
10. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_19 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20:
10.1.«…ОСОБА_12 тепер допомагає рейдеру ОСОБА_3 відновити дозвіл на будівництво у Протасовому яру. По ряду судових процесів, які були ініційовані представниками громади Протасового яру у 2019 році, відбулась зміна представника сторони компанії-забудовника ОСОБА_3 ТОВ «Дайтона Груп …»;
10.2.«…чим збирається допомагати ОСОБА_12 дніпровському рейдеру ОСОБА_3 по Протасовому яру?...»;
10.3.«…ці рішення були ухвалені влітку 2020 року (ІНФОРМАЦІЯ_21), але ще до голосування компанія-забудовник ОСОБА_3 ТОВ «Дайтона Груп» подала позов про визнання цих рішень недійсними до Дніпропетровського окружного адмінсуду, судді ОСОБА_13…»;
10.4.«…після скарг на порушення принципу підсудності ОСОБА_13 відмовилась від розгляду позову ОСОБА_3…»;
10.5.«…і знаходить ОСОБА_12, який є партнером по невдачам з власником ТОВ «Бора» (вона надає ОСОБА_3 землю в суборенду) ОСОБА_11…»;
10.6.«…станом на зараз дії ОСОБА_12 і ОСОБА_3 в судах спрямовані також на відновлення дозволу на будівництво, який був незаконно отриманий ТОВ «Дайтона Груп» і видача якого була успішно оскаржена представниками громади Протасового яру у першій інстанції…»;
11. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_22 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_23:
11.1.«Шостий апеляційний адміністративний суд зупинив процес, в якому ОСОБА_3 намагається повернути свій дозвіл на будівництво у Протасовому яру. Судовий процес, за допомогою якого ОСОБА_3 намагається відновити незаконний дозвіл на будівництво у Протасовому яру, зупинений ухвалою колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_14…»;
11.2.«…станом на зараз ОСОБА_3 «рєшать» в судах допомагає ОСОБА_12, київський забудовник з SAGA Development…».
12. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_24 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_25:
12.1.«Дніпровський бандит ОСОБА_3 знайшов суддю, який допоможе йому забудувати Протасів яр…»;
12.2.«…таким чином ОСОБА_10 розмиває відповідальність за ухвалення завідомо неправосудного рішення на суддю ОСОБА_15, якого і так за людину не вважають, і отримує можливість поживитись з кишені дніпровського бандита ОСОБА_3…».
Крім того, в особистому профілі в соціальній мережі Facebook ОСОБА_2 поширено наступне:
1. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_26 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_27:
1.1.«…простенькі плакати з написами «Поліція бездіє» та «Поліція зливає проти забудовника (ОСОБА_3) по Протасовому яру» викликали неабияку реакцію у бенефіціара знищення Протасового яру ОСОБА_3…»;
2. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_28 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_29:
2.1.«…14 серпня, після суду який громада Протасового яру виграла в забудовника ОСОБА_3 ТОВ Дайтона Груп…»;
3. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_30 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_31:
3.1.«…ОСОБА_17, у нас підпорядкована вам ДАБІ видала дозвіл на будівництво дніпровському забудовнику ТОВ Дайтона Груп (бенефіціари ОСОБА_3 і ОСОБА_4)…»;
3.2.«…зараз всупереч Кодексу адмінсудочинства ОСОБА_3 пішов у дніпропетровський окружний адмінсуд зносити окремі положення містобудівних умов та обмежень, аби прибрати підстави для припису, а дозвіл на будівництво оскаржується мною і моїм сусідом в суді…»;
4. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_30 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_32:
4.1.«…але громада Протасового яру протистоїть не звичайному жлобу-забудовнику. Вона протистоїть дніпровській мафії, яка славиться викраденнями людей, які їй заважають, та захопленням чужого майна грубою силою. Ім'я цій мафії ОСОБА_3 і ОСОБА_4…»;
5. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_33 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_34:
5.1.«Громада Протасового яру це не тільки про боротьбу з дніпровським бандитом ОСОБА_3 та незаконною забудовою…»;
6. що містяться у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_35:
6.1.«…сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва, за допомогою якого ОСОБА_3 намагався зняти припис ДАБІ на заборону будівельних робіт…»;
7. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_36 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_37:
7.1.«…пропозиція ОСОБА_3 - знищити 30 гектарів лісу в центрі Києва, Протасів яр, заради свого незаконного будівництва…»;
8. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_38 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_39:
8.1.«Тим часом суд скасував дозвіл на будівництво у Протасовому яру, виданий ТОВ «Дайтона Груп» ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_40;
9. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_41 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_42:
9.1.«…пам'ятаєте ми виграли суд, в якому зберегли підстави для припису щодо зупинки будівництва ЖК «Турбійон» ОСОБА_3 у Протасовому яру? Припис ДАБІ видало на підставі того, що проєкт будівництва трьох 40-поверхівок в парку порушує висотність - 73,5 метри. Для того щоб зняти цей припис, юристи ОСОБА_3 зробили експертизу, яка фактично показала що 99,9 метрів (по проєкту) це менше за 73,5 метри. Цю експертизу вони понесли в Окружний адмінсуд Києва до судді ОСОБА_16 і той не вагаючись змінив закони фізики, задовільнивши позов ОСОБА_3 про зміну обмежень по висотності…»;
9.2.«…найвеселіше тут те, що вся ця епопея з висотністю затівалась ОСОБА_3 аби зняти припис ДАБІ про зупинку будівництва. Припис ОСОБА_3 теж оскаржував, а процес з висотністю мав допомогти йому виграти процес про зняття припису…»;
10. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_19 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_43:
10.1.«…ОСОБА_12 тепер допомагає рейдеру ОСОБА_3 відновити дозвіл на будівництво у Протасовому яру По ряду судових процесів, які були ініційовані представниками громади Протасового яру у 2019 році, відбулась зміна представника сторони компанії-забудовника ОСОБА_3 ТОВ «Дайтона Груп»…»;
10.2.«…ці рішення були ухвалені влітку 2020 року (ІНФОРМАЦІЯ_21), але ще до голосування компанія-забудовник ОСОБА_3 ТОВ «Дайтона Груп» подала позов про визнання цих рішень недійсними до Дніпропетровського окружного адмінсуду, судді ОСОБА_13...»;
10.3.«…за спробу порушити закон і допомогти ОСОБА_3 суддя Дніпропетровського окружного адмінсуду ОСОБА_13 тепер буде відповідати у Вищій раді правосуддя. Після скарг на порушення принципу підсудності ОСОБА_13 відмовилась від розгляду позову ОСОБА_3, а її колега по дніпропетровському суду передав справу в Окружний адмінсуд Києва - за підсудністю. Схоже, розуміючи провальність свого поточного «рєшали» ОСОБА_3 вирішує шукати того, хто допоможе йому у Києві. А конкретно в Окружному адмінсуді Києва. І знаходить ОСОБА_12, який є партнером по невдачам з власником ТОВ «Бора» (вона надає ОСОБА_3 землю в суборенду) ОСОБА_11…»;
10.4.«…станом на зараз дії ОСОБА_12 і ОСОБА_3 в судах спрямовані також на відновлення дозволу на будівництво, який був незаконно отриманий ТОВ «Дайтона Груп»…»;
10.5.«…кожен бажаючий може подивитись на юриста ОСОБА_12, який захищає незаконну забудову ОСОБА_3…»;
11. у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_44 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_45:
11.1.«Спочатку ОСОБА_8 з ОСОБА_3 розганяють брехню що я «намалював свастику», аби помститись за те що їм не дають знищити парк Протасів яр…»;
12. що містяться у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_46 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_47:
12.1.«Договір суборенди по ділянці ОСОБА_3 у Протасовому яру визнаний недійсним! Поки ОСОБА_8 був зайнятий організацією домашнього арешту для мене, я встиг сходити в господарський суд і виграти справу про визнання недійсним договір суборенди ділянки ОСОБА_3…».
Позивач також вказував, що в статті під назвою «Правоохоронці вручили підозру активісту ОСОБА_2 через акцію на Банковій. Що про нього відомо?» (ІНФОРМАЦІЯ_48) теж міститься недостовірна інформація, зокрема, коментар ОСОБА_2: «Це помста за мою діяльність щодо захисту Протасового Яру від незаконної забудови ОСОБА_3».
ОСОБА_3 зазначав, що ОСОБА_2 та ГО «Захистимо Протасів яр» у вказаних публікаціях та коментарях фактично доносять до суспільства недостовірну інформацію про те, що позивач є орендарем/суборендарем земельної ділянки в Протасовому Яру та бенефіціарним власником компанії-забудовника ТОВ «Дайтона Груп», має безпосереднє відношення до будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом у Протасовому Яру та намагається відновити будівництво на земельній ділянці у Протасовому Яру в м. Києві. Крім того, в своїх публікаціях відповідачі стверджують, що позивач є бандитом, рейдером, мафією та вчиняє інші кримінально-карані діяння.
Позивач вважає поширену щодо нього інформацію недостовірною, оскільки він не є власником, орендарем, чи суборендарем земельної ділянки в Протасовому Яру, не є директором (керівником), засновником, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Дайтона Груп», не є учасником судових справ, пов'язаних із земельною ділянкою в Протасовому Яру, не вчиняє жодних дій, спрямованих на відновлення будівництва в Протасовому Яру, не вчиняє дій, спрямованих на забудову Протасового Яру. Крім того, він не є бандитом, мафією, рейдером та не вчиняє будь-яких кримінально-караних діянь.
Вважає, що поширена інформація є негативною для нього, оскільки створює негативні наслідки у вигляді приниження позитивної соціальної оцінки в очах оточуючих, а також приниження суспільної оцінки його ділових і професійних якостей, здобутих протягом багатьох років. Наведена у публікаціях інформація не відповідає дійсності, не підтверджена будь-якими доказами, а її поширення призвело до порушення його особистих немайнових прав, зокрема, права на повагу до честі та гідності, недоторканість ділової репутації.
З урахуванням викладеного ОСОБА_3 просив суд ухвалити рішення, яким:
визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену ГО «Захистимо Протасів яр» та ОСОБА_2 у наведених вище публікаціях у соціальній мережі Facebook та статті за адресою ІНФОРМАЦІЯ_48;
зобов'язати ОСОБА_2 та ГО «Захистимо Протасів яр» не пізніше десяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену останніми відносно нього, шляхом опублікування в соціальній мережі Facebook публікацій під назвою «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_3» з викладенням копії вступної та резолютивної частини рішення у цій справі;
зобов'язати ГО «Громадське телебачення» в строк не пізніше десяти календарних днів з дати набрання судовим рішенням законної сили у цій справі опублікувати на веб-порталі ІНФОРМАЦІЯ_49 повідомлення про спростування з заголовком: «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_3» наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_46 на веб-порталі ІНФОРМАЦІЯ_49, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_48 було опубліковано статтю під назвою «Правоохоронці вручили підозру активісту ОСОБА_2 через акцію на Банковій. Що про нього відомо?», в якій міститься коментар ОСОБА_2 наступного змісту: «Це помста за мою діяльність щодо захисту Протасового Яру від незаконної забудови ОСОБА_3». Вказане твердження ОСОБА_2 відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від «___» _____. _____ року у справі №_____ визнано недостовірною інформацією, тобто таким, що не відповідає дійсності»;
стягнути з ОСОБА_2 та ГО «Захистимо Протасів яр» 500 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року позов задоволено частково:
визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 інформацію, поширену:
Громадською організацією «Захистимо Протасів Яр» на сторінці«Захистимо Протасів Яр» (ІНФОРМАЦІЯ_50) у соціальній мережі Facebook, а саме:
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_51:
«…. публічно погрожував один з бенефіціарів забудови Протасового яру ОСОБА_3...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_52:
«...він є бенефіціаром ТОВ Дайтона Груп і забудови Протасового яру…»;
«...двох дніпровських бандитів - ОСОБА_3 ...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_50:
«…забудовник ОСОБА_3 програв суд по Протасовому яру…»;
«…забудовник ОСОБА_3…»;
«...ОСОБА_3 бандит...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_7 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8:
«… незаконного будівництва ОСОБА_3...»;
«... суборенди ОСОБА_3...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_53:
«...компанія забудовник дніпровського кримінальника ОСОБА_3..»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_54:
«... земельна ділянка наразі самозахоплена дніпровським бандитом ОСОБА_3 ...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_14:
«...ТОВ Дайтона Груп (бенефіціар ОСОБА_3)…;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_15 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_55:
«... будівництво ОСОБА_3 ...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_17 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_18:
«... компанії-забудовника ОСОБА_3 ...»;
«...дніпровського бандита ОСОБА_3...»;
«… землю, вкрадену ОСОБА_3...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_19 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_56:
«... рейдеру ОСОБА_3...»
«… компанії-забудовника ОСОБА_3 ТОВ «Дайтона Груп» ...»;
«... дніпровському рейдеру ОСОБА_3...»;
«... компанія-забудовник ОСОБА_3 ТОВ «Дайтона Груп»…»;
«...позову ОСОБА_3...»;
«... ТОВ «Бора» /вона надає ОСОБА_3 землю в суборенду/...»;
«...дії ОСОБА_3 в судах спрямовані також на відновлення дозволу на будівництво...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_22 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_23:
«… в якому ОСОБА_3 намагається повернути свій дозвіл на будівництво у Протасовому яру…»;
«… ОСОБА_3 намагається відновити незаконний дозвіл на будівництво у Протасовому яру...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_24 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_25:
«…бандит ОСОБА_3 ...»;
«...бандита ОСОБА_3...».
ОСОБА_2 у профілі «ОСОБА_2» (ІНФОРМАЦІЯ_57) у соціальній мережі Facebook, а саме:
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_26 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_27:
«... забудовника (ОСОБА_3) по Протасовому яру…";
«… бенефіціара знищення Протасового яру ОСОБА_3...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_28 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_58:
«... забудовника ОСОБА_3 ТОВ Дайтона Груп...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_30 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_59:
«... дніпровському забудовнику ТОВ Дайтона Груп /бенефіціари ОСОБА_3/...»;
«...ОСОБА_3 пішов у Дніпропетровський окружний адмінсуд зносити окремі положення містобудівних умов та обмежень, аби прибрати підстави для припису...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_30 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_60:
«...ім'я цій мафії ОСОБА_3 ...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_33 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_61:
«… бандитом ОСОБА_3 ...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_9 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_62:
«...ОСОБА_3 намагався зняти припис ДАБІ на заборону будівельних робіт...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_36 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_63:
«...заради свого незаконного будівництва...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_38 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_64:
«… ТОВ «Дайтона Груп» Геннадія ОСОБА_3…»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_41 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_65:
«... ЖК «Турбійон» ОСОБА_3 у Протасовому яру…»;
« …позов ОСОБА_3 про зміну обмежень по висотності...»;
«...припис ОСОБА_3 теж оскаржував...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_19 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_66:
«...рейдеру ОСОБА_3 відновити дозвіл на будівництво у Протасовому яру …»;
«…компанії-забудовника ОСОБА_3 ТОВ «Дайтона Груп»...»;
«... компанія-забудовник ОСОБА_3 ТОВ «Дайтона Груп» ...»;
«... позову ОСОБА_3 …»;
«…ТОВ «Бора» /вона надає ОСОБА_3 землю в суборенду /...»;
«...дії ОСОБА_3 в судах спрямовані також на відновлення дозволу на будівництво...»;
«... незаконну забудову ОСОБА_3...»;
у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_46 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_67:
«…договір суборенди по ділянці ОСОБА_3 у Протасовому яру …»;
«… договір суборенди ділянки ОСОБА_3...».
зобов'язано ГО «Захистимо Протасів яр» в строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування на сторінці в соціальній мережі Facebоок «Захистимо Протасів Яр» (ІНФОРМАЦІЯ_50) повідомлення про спростування з заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_3» та з викладенням копії вступної та резолютивної частини рішення, не допускаючи при цьому власних коментарів;
зобов'язано ОСОБА_2 в строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування в профілі в соціальній мережі Fасеbоок «ОСОБА_2» (ІНФОРМАЦІЯ_68) повідомлення про спростування з заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_3» та з викладенням копії вступної та резолютивної частини рішення, не допускаючи при цьому власних коментарів;
стягнуто з ГО «Захистимо Протасів яр» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 25 000 грн з кожного у відшкодування моральної шкоди;
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року заяву ОСОБА_3 про розподіл судових витрат задоволено частково;
Стягнуто в рівних частинах з ГО «Захистимо Протасів яр» та ОСОБА_2 100 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, 12 948 грн судового збору та 27 000 грн витрат на проведення психологічного дослідження;
у стягненні іншої частини судових витрат відмовлено;
в задоволенні заяв представників відповідачів ОСОБА_2 та ГО «Захистимо Протасів яр» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду, відповідачі ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_2 подали на них апеляційні скарги, в яких посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду скасувати та постановити по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Обґрунтовуючи скарги на рішення суду, відповідачі посилались на те, що частина поширеної ними інформації є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню, а частина інформації відповідає дійсності. Зокрема, інформація про те, що ОСОБА_3 є бенефіціаром ТОВ «Дайтона Груп» відповідає дійсності, що підтверджується матеріалами журналістського розслідування, згідно якого директор ТОВ «Дайтона Груп» ОСОБА_18 публічно заявляв про те, що ОСОБА_3 є одним з бенефіціарів ТОВ «Дайтона Груп», зазначивши: «Ми ніколи не приховували ситуацію, що ОСОБА_3 також є міноритарним засновником компанії і вкладає в неї кошти». На уточнююче питання журналіста «24 каналу»: «Яка в нього доля в компанії?» ОСОБА_18 відповів: «Двадцять здається відсотків. Двадцять чи двадцять п'ять».
Вищенаведена інформація позивачем під час розгляду справи спростована не була, що, на думку апелянта, свідчить про незаконність висновків суду у цій частині.
Також відповідачі у своїх апеляційних скаргах посилались на те, що під час судового розгляду справи було досліджено численні докази, надані ними суду, які підтверджують зв'язки позивача з юридичними і фізичними особами, пов'язаними з ТОВ «Дайтона Груп». Однак суд не прийняв ці докази до уваги та не надав їм належної оцінки, що призвело до невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи.
Щодо публікацій про те, що ОСОБА_3 є орендарем, суборендарем та забудовником, то, на думку апелянтів, ця інформація є правдивою та випливає із зв'язків ОСОБА_3 з ТОВ «Дайтона Груп» та його зацікавленості в реалізації ТОВ «Дайтона Груп» проекту будівництва на території Протасового Яру. При цьому, ОСОБА_3 здійснює вплив на діяльність ТОВ «Дайтона Груп» для забезпечення укладення необхідних договорів (оренди, суборенди), отримання дозвільної документації, захисту прав і інтересів ТОВ «Дайтона Груп» і можливості здійснення будівництва в судах.
Також відповідачі в апеляційних скаргах не погоджуються з висновками суду про обґрунтованість вимог позивача щодо того, що допущені на сторінках висловлювання, які стосуються скоєння ним кримінальних злочинів, за які передбачена відповідальність, порочать його честь, гідність та підлягають спростуванню, оскільки такі висновки суду суперечать позиції Верховного Суду щодо подібної категорії справ. Зокрема, відповідачі під час розгляду справи посилались на те, що епітети «дніпровський бандит», «бандит», «дніпровський рейдер», «бандит ОСОБА_3» використовуються автором дописів як художні засоби для донесення суб'єктивної думки - оціночного судження, щодо згаданих осіб. При чому обирається не найгірше чи найточніше (нормативне) визначення, а найбільш зрозуміле для осіб, не обізнаних з тонкощами кримінального права. Тобто це ті слова, які більшість звичайних людей би використало для опису такого типу осіб, як позивач. Побутове значення слова «бандит» відрізняється від нормативних визначень наведених складів злочину в Кримінальному кодексі. Слово «бандит» походить від італійського «bandito» - вигнаний. Окрім значення «член банди», це слово також вживається, як зневажливе позначення учасника ворожої групи, ворожого війська, шпигуна, диверсанта. І навіть є переносне значення слова «бандит» - «пустун». Синоніми - розбійник, хуліган, опришок. Отже, не всі слова, які мають відповідники в кримінальному кодексі, є юридично значимими визначеннями. Така позиція була викладена відповідачами у відзивах на позовну заяву та озвучувалась у судових засіданнях. Натомість суд не звернув увагу на пояснення відповідачів, контекст оскаржуваних дописів, а взяв до уваги лише позицію позивача, яка ґрунтується виключно на цитуванні кримінального законодавства. Тобт, висновки в рішенні суду не відповідають обставинам справи, тому, відповідно до п.3 ч.1 та ч.2 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Також у рішенні ігнорується факт наявності загальновідомої і неодноразово поширюваної в ЗМІ інформації щодо причетності позивача до злочинних дій (притягнення позивача до кримінальної відповідальності, повідомлення його про підозру і навіть винесення щодо нього обвинувального вироку). Зокрема, суд проігнорував наявні в матеріалах справи та озвучені відповідачами статті ЗМІ, де йдеться про «чорну бухгалтерію» ОСОБА_3 і документи, що підтверджують виплату ним грошей (які очевидно є неправомірною винагородою) народним депутатам України.
На думку апелянтів, суд неправильно витлумачив ст.30 Закону України «Про інформацію» та не зважив на те, що більшість поширеної інформації є оціночними судженнями, а діючим законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, оскільки вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.
Крім того, відповідачі у своїх апеляційних скаргах посилались на те, що під час розгляду справи не було доведено належними та допустимими доказами належність відповідачу ГО «Захистимо Протасів Яр» сторінки ІНФОРМАЦІЯ_50, а висновки суду з приводу доведеності даної обставини ґрунтуються на припущеннях.
Відповідачі в апеляційних скаргах посилаються також на те, що у рішенні суду жодним чином не згадується і не обґрунтовується, в чому саме полягає приниження честі і гідності позивача, тобто суд навіть не стверджує, що честь і гідність ОСОБА_3 була принижена. При цьому, відповідачі під час судового розгляду справи посилались, зокрема, на те, що статус, який намагається оскаржити позивач - «бенефіціар» не несе негативного забарвлення, оскільки бенефіціар - вигодонабувач, той, хто отримує винагороду за якийсь вклад.
Необгрунтованими, на думку апелянтів, є і висновки суду в частині доведеності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки у рішенні суду взагалі не обґрунтовано, у чому саме полягає ця завдана ОСОБА_3 моральна шкода.
Крім того, відповідачі в апеляційних скаргах посилались на те, що поширена у соціальній мережі Facebook інформація має важливе суспільне значення, а позивач є публічною особою, засновником і обличчям політичних партій, бізнес-партнером мера міста Дніпро, відтак межі допустимої критики щодо позивача суттєво ширші ніж щодо звичайної людини. При цьому, суд, надаючи оцінку допустимості втручання в життя позивача як публічної особи, проігнорував той факт, що всі без виключення оскаржувані публікації стосувалися лише публічної сфери життя позивача і не мали жодного стосунку до його приватного і сімейного життя.
У апеляційних скаргах на додаткове рішення Солом'янського районного суду
м. Києва від 26 січня 2022 року відповідачі - Громадська організація «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_2 посилались на необґрунтованість задоволення заяви позивача про відшкодування судових витрат, оскільки представником позивача ОСОБА_19 у наданому нею акті приймання-передачі наданих послуг по Договору надання правової допомоги від 31.12.2020 року включені послуги, які не є правничими. Крім того, адвокат не обґрунтувала необхідність складання 10 адвокатських запитів для повного та об'єктивного розгляду справи. Необгрунтованим, на думку апелянтів, є і відшкодування витрат на проведення психологічної експертизи, оскільки це дослідження не встановило фактичні обставини справи, а також необґрунтованими є і витрати, понесені у зв'язку з виготовленням звітів за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок.
При цьому, відповідачі у своїх апеляційних скаргах на додаткове рішення посилались на необґрунтовану відмову суду у задоволенні їхніх заяв про відшкодування судових витрат, оскільки ними на підтвердження факту понесення цих витрат суду були надані належні та допустимі докази.
Враховуючи викладене, відповідачі просили апеляційний суд про скасування додаткового рішення від 26 січня 2022 року та ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про відшкодування судових витрат та задоволення заяв відповідачів про відшкодування понесених ними по справі судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Черній І.В. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишити рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2021 року без змін, як законне та обґрунтоване.
ІНФОРМАЦІЯ_69 відповідач ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (том 9, а.с.109).
У судовому засіданні 21 липня 2022 року апеляційний суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_20, як спадкоємців (батьків) ОСОБА_2 про залучення їх до участі у справі як правонаступників відповідача ОСОБА_2 і постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційні скарги ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_2 залишено без задоволення, та рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2021 року і додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року з підстав того, що постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року було вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_1 та ОСОБА_20, які не були залучені до участі в справі як правонаступники ОСОБА_2, касаційну скаргу громадської організації «Захистимо Протасів Яр», підписану адвокатом Михалевич О.В. задоволено частково.
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_20, підписану адвокатами Закревською Є.О. та Диканем А.П., задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ГО «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною, зобов'язання її спростувати, стягнення 25 000 грн. з кожного відповідача у відшкодування моральної шкоди та в частині розподілу судових витрат скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вонипідлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами доведено факт поширення відносно позивача недостовірної інформації, яка порушує його особисті немайнові права, що є підставою для її спростування.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Апеляційним судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_69 відповідач ОСОБА_2 загинув, виконуючи бойове завдання на Харківщині.
Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).
Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві (стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
У своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції» (UKRAINIAN MEDIA GROUP v. UKRAINE, № 72713/01, § 41, 42, ЄСПЛ, 29 березня 2005 року).
Презумпція невинуватості - об'єктивне правове положення, звернене до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до громадської думки в цілому. Отже, цей принцип обов'язковий не тільки для кримінального суду, а й для всіх інших органів держави. Суд вважає, що посягання на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від судді або від суду, але і від інших органів державної влади (ALLENET DE RIBEMONT V. FRANCE, № 15175/89, § 33, 36, ЄСПЛ, 10 лютого 1995 року).
Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).
Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду (частина друга статті 30 Закону України «Про інформацію»).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року в справі № 725/5585/16-ц (провадження № 61-34549св18) зазначено, що: «ОСОБА_6 виступала на позачерговій сесії Чернівецької міської ради та під час свого виступу стосовно умов та порядку розміщення на території міста так званих «спотикачів», тобто малогабаритних рекламних засобів, допустила висловлювання на адресу позивачів, в яких назвала останніх «організованими бандитами», «отморозками», «бандою при владі», вказувала на те, що останні «ворують, зламують, знищують бізнес», «не діють як чиновники та діють у злодійський спосіб», «крадуть». […] Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки поширена відносно позивачів вищевикладена інформація є оціночним судженням, та відповідає засадам демократичного суспільства щодо свободи вираження поглядів».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2020 року в справі № 201/3801/17 (провадження № 61-43952св18) вказано, що: «за змістом положень статті 277 ЦК України та статті 30 Закону України «Про інформацію» не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. […] Cуд апеляційної інстанції належним чином на зазначені норми матеріального права та практики Європейського суду з прав людини уваги не звернув, вказуючи на те, що розміщена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 стаття « ІНФОРМАЦІЯ_2» містить фактичні дані стосовно позивача, зокрема про те, що ТОВ «Глобалмедгруп» є підконтрольне групі ОСОБА_6, не звернув увагу на те, що фраза «підконтрольність» зовсім не означає можливість управління через посаду чи володіння корпоративними правами, а є більш ширшим поняттям. Зазначені відомості є особистим авторським напрацюванням відповідача, її розумінням процесів, що протікають у сфері державних закупівель медичного обладнання, тобто є провокативним вираженням суб'єктивної думки і поглядів, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності, отже, не є інформацією, поширення якої є підставою для захисту ділової репутації позивача. Вказані оціночні судження про причетність братів ОСОБА_6 до ТОВ «Глобалмедгруп», не можуть бути підтверджені чи спростовані інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак суд апеляційної інстанції помилково захистив немайнові права позивача, які не були порушені, визнавши недостовірною інформацією висловлювання відповідача, що мають характер оціночних суджень».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року в справі № 752/21313/15-ц (провадження № 61-9080св18) вказано, що: «Судами установлено, що ОСОБА_1 є публічною особою, відомим у суспільстві політичним діячем, відповідно межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави, та його безпосередні дії становить суспільний інтерес. Положеннями статей 3-6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, яка схвалена 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи визначено, що оскільки політичні діячі вирішили апелювати до довіри громадськості та погодились «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, а тому вони підлягають ретельному громадському контролю та потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у ЗМІ з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Посадові особи повинні погодитись з тим, що вони підлягатимуть громадському контролю та критиці, особливо в ЗМІ, з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції, тієї мірою, якою це є необхідним для забезпечення прозорості та відповідального виконання їхніх обов'язків. Політичні діячі не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. […] Проблеми, пов'язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод у рішеннях «Газета «Україна-центр» проти України», «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. […] Європейський суд з прав людини 2 червня 2016 року ухвалив рішення у справі № 61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес. […] З урахуванням наведених норм матеріального права, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, суди попередніх інстанцій належним чином дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, дійшли правильного висновку про те, що поширена інформація не містить фактичних даних, в тому числі щодо вчинених позивачем злочинів, натомість, в ній містяться оціночні судження відповідача ОСОБА_2 та критика дій позивача, як громадського діяча та директора Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я України щодо діяльності позивача на посаді Міністра охорони здоров'я. Аналізуючи вищенаведені норми матеріального права, можна погодитися з висновком судів, що ОСОБА_2 не може бути притягнутий до цивільної відповідальності за висловлення оціночних суджень щодо публічної особи - ОСОБА_1, оскільки такі висловлювання містять думки та переконання відповідача, критику дій посадової особи, яка, в свою чергу має право на відповідь та спростування такої інформації».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року в справі № 752/18468/18 (провадження № 61-17460св19) зроблено висновок, що: «особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов'язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення DEHAES GIJSELSv. BELGIUM, стор. 236, параграф 47). Розглядаючи справу, суди не врахували розуміння відомостей фактичного характеру, які не відповідають дійсності та порочать особу, та не розмежував такі відомості від думок, критичних висловлювань, ідей, оціночних суджень, висловлених відповідачем у порядку реалізації конституційного права на свободи вираження думки і слова. Отже, оспорювана інформація входить до предмету суспільного інтересу, стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно особи позивача, що стало підставою для висновку про те, що баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає. Поширена відносно позивача інформація є оціночним судженням та відповідає засадам демократичного суспільства щодо свободи вираження поглядів».
У справі, що переглядається, судом встановлено, що від середини 2019 року ГО «Захистимо Протасів Яр» та її керівник ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook систематично здійснювали публікації, присвячені забудові Протасового Яру, в яких періодично згадували ОСОБА_3 в контексті його зацікавленості в реалізації проекту зі здійснення такої забудови.
Проте, судом не звернуто увагу на те, що публікації відповідачів стосуються питань, що становлять значний суспільний інтерес, зокрема, забудови зеленої зони міста Києва - Протасового Яру, що, за загальним правилом, потребує громадських обговорень та врахування думки суспільства/громади, представництво інтересів яких у цьому випадку взяла на себе ГО «Захистимо Протасів Яр».
Не враховано, що стилістика інформації та застосовані мовні засоби (зокрема, «бандит», «рейдер», «мафія») не містять посилання на конкретні фактичні дані та не є звинуваченням позивача у вчиненні конкретних злочинів із зазначенням дати, часу та місця їх вчинення, натомість в дописах відповідачів наявні оціночні судження та критика дій позивача як публічної особи з метою привернення уваги суспільства до проблематики забудови зелених зон, зокрема, в Солом'янському районі міста Києва. При цьому баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було, а критика не вийшла за межі добросовісної реалізації права на свободу висловлювання щодо питань, які становлять суспільний інтерес.
Констатувавши, що ОСОБА_3 є публічною особою (державним і публічним діячем), судом не враховано, що межа допустимої критики щодо позивача є значно ширшою, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави. При цьому суди не звернули увагу на те, що публікації відповідачів не стосуються аспектів приватного та/або сімейного життя позивача;
Зазначаючи про те, що ОСОБА_3 не є учасником, директором або кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Дайтона Груп», суд не звернув увагу на те, що термін «бенефіціар» (а не «кінцевий бенефіціарний власник»), наявний у публікаціях відповідачів, є більш широким поняттям, яке вжито у побутовому значенні, характеризуючи позивача як особу, яка має вплив та інтерес у реалізації проєкту з забудови Протасового Яру. Тому судом зроблено помилковий висновок про те, що заінтересованість позивача в реалізації проєкту забудови Протасового Яру з метою отримання певних вигод може підтверджуватися відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зосередившись на встановленні обставини наявності зв'язків між ОСОБА_3 та забудовником/орендарем земельної ділянки в Протасовому Ярі через призму його участі в управлінні відповідними юридичними особами, суд проігнорував, що визначальним у справі, яка переглядається, є не сам факт наявності або відсутності у позивача бенефіціїв (вигод, привілеїв чи пільг) від реалізації проєкта забудови зеленої зони, а його сприйняття відповідачами та громадою як такого. Викладені відповідачами в спірних публікаціях відомості є провокативним вираженням їх суб'єктивної як представників громади та суспільства думки, їх власним розумінням процесів, пов'язаних з реалізацією проєкта забудови, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності, з огляду на що вони не є інформацією, поширення якої є підставою для захисту честі, гідності та ділової репутації позивача.
Судом не враховано, що в першому дописі, в якому ОСОБА_3 згадується відповідачами як бенефіціар забудови Протасового Яру, міститься посилання на джерело такої інформації - статтю інтернет-видання «Громадське телебачення» та журналістське розслідування телеканалу «24». При цьому особисте трактування отриманої з інших джерел інформації є оціночним судженням, а не твердженням, у зв'язку з чим відповідачі не можуть бути притягнені до відповідальності за висловлення оціночних суджень щодо публічної особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2022 року в справі №757/55559/20-ц (провадження №61-18807св21);
Зроблено помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_3
З урахуванням викладеного, судове рішення в частині задоволених позовних вимог до ГО «Захистимо Протасів Яр» та ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірної та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення 25 000 грн з кожного відповідача у відшкодування моральної шкоди та розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Враховуючи встановлення підстав для скасування в оскарженій частині рішення суду першої інстанції додаткове рішення місцевого суду щодо розподілу судових витрат теж підлягає скасуванню.
Отже, доводи апеляційних скарг з урахуванням меж апеляційного оскарження дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та без урахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду 11 лютого 2019 року в справі №725/5585/16-ц, від 11 червня 2020 року в справі №201/3801/17, від 21 березня 2018 в справі №752/21313/15-ц, від 24 червня 2020 року в справі №752/18468/18.
Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зокрема, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.376 підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, оскільки апеляційні скарги підлягають до задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити.
Додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року також слід скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Також, в порядку ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ГО «Захистимо Протасів Яр» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9 675 грн та на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 у розмірі 12 511 грн 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційні скарги Громадської організації «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 грудня 2021 року та додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
В позові ОСОБА_3 до Громадської організації «Захистимо Протасів Яр», ОСОБА_1, ОСОБА_2, Громадської організації «Громадське телебачення» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Додаткове рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Громадської організації «Захистимо Протасів Яр» (код ЄДРПОУ 43121319) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9 675 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 у розмірі 12 511 (дванадцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн 20 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 03 квітня 2023 року.
Головуючий:
Судді: