вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 759/15441/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3669/2023Головуючий у суді першої інстанції - Плахотнюк К.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
15 березня 2023 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Невідома Т.О., Соколова В.В.,
секретар Ольшевська Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального концерну «Центр комунального сервісу», комунального підприємства «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про зобов'язання вчинити дії та визнання заборгованості безнадійною,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КК «Центр комунального сервісу», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила:
визнати неправомірними дії КК «Центр комунального сервісу» та КП «Київтеплоенерго» щодо нарахування оплати за неспожиту послугу з централізованого опалення за особистим рахунком № НОМЕР_1 , зареєстрованим за ОСОБА_1 , що обліковується за адресою АДРЕСА_1 ;
визнати заборгованість станом на 01.08.2017 у сумі 1 640,60 грн по оплаті за централізоване постачання гарячої води ОСОБА_1 , користувачу кв. АДРЕСА_2 , безнадійною заборгованістю та зобов'язати КК «Центр комунального сервісу» списати безнадійну заборгованість у сумі 1 640,60 грн з рахунку № 052124500550100 ОСОБА_1 , що обліковується за адресою АДРЕСА_1 ;
визнати заборгованість станом на 01.01.2019 в сумі 10 153,83 грн по оплаті за централізоване опалення користувача кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , безнадійною заборгованістю та зобов'язати КК «Центр комунального сервісу» списати безнадійну заборгованість в сумі 10 153,83 грн, з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
зобов'язати КК «Центр комунального сервісу» і КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» припинити дії в частині неправомірного нарахування оплати за не отриману послугу з централізованого опалення за особовим рахунком № НОМЕР_1 , зареєстрованим за ОСОБА_1 , що обліковується за адресою АДРЕСА_1 ;
зобов'язати КК «Центр комунального сервісу» здійснити перерахунок оплати за не отриману послугу з централізованого опалення по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , користувача кв. АДРЕСА_2 , та провести відповідні коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 розміру заборгованості в сумі 20 611,34 грн, 3-х відсотків річних боргу в сумі 1 343,76 грн, інфляційної складової боргу в сумі 2 879,81 грн та плати за абонентське обслуговування ТЕ (внески за обслуговування ВКО) в сумі 43,26 грн станом на 01.01.2022 до 0,00 грн. Провести відповідні коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 3-х відсотків річних боргу в сумі 90,05 грн та інфляційну складову боргу в сумі 216,48 грн за гаряче водопостачання станом на 01.01.2022 до 0,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона та її син ОСОБА_2 з 1997 року проживають у АДРЕСА_1 , яка знаходиться на першому поверсі п'яти поверхового будинку 1974-1977 років забудови. З моменту їх вселення до зазначеного приміщення, вони не користувалися централізованим опаленням у зв'язку з відсутністю батарей. Приміщення обігрівалося та обігрівається за рахунок електрообігрівачів.
За даними Технічного паспорту на зазначений житловий будинок, станом на 05.05.1999 у ньому значилося 150 квартир. В той же час, згідно Акту державного приймання будівлі (споруди), який затверджений рішенням виконкому Київської міськради № 53 від 17.01.1977 значиться 147 квартир. Таким чином, три квартири є нежитловими, в тому числі, і та в якій вона проживає з сином.
Відповідно до листа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» № 451/111-188 від 28.04.2017, зокрема, зазначено, що під час передачі будинку до сфери управління Голосіївської РДА м. Києва у 2013 році проектно-кошторисна документація від ПАТ АК «Київенерго» не передавалася.
З метою припинення безпідставного нарахування плати за не отримані послуги з централізованого опалення неодноразово зверталася до КК «Центр комунального сервісу», однак нарахування плати не припинено.
КП «Київенерго» 02.04.2019 проведено обстеження приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт, відповідно до змісту якого «видимих розривів та опломбування запірної апаратури немає» без зазначення відсутності батарей централізованого опалення (т. 1 а.с. 1-3, 194-195зв.).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до КК «Центр комунального сервісу», КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про зобов'язання вчинити дії та визнання заборгованості безнадійною залишено без задоволення (т. 1 а.с. 233-236).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вказує, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на неналежність відповідача КК «Центр комунального сервісу» як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є необґрунтованими, оскільки належність відповідача та виникнення спірних відносин між ними підтверджується квитанцію про сплату комунальних платежів.
Окрім зазначеного, судом було проігноровано той факт, що у відповідності до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання, тобто, пропуск відповідачем без поважних причин строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з позивача за отримані ним послуги з централізованого опалення, нарахована сума боргу знаходиться поза межами строку позовної давності, а тому не може бути виставлена позивачу до сплати, оскільки є безнадійною та підлягає списанню з його особового рахунку.
Також, помилковою є позиція суду, що відповідач КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не є правонаступником ПАТ «Київенерго», оскільки відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 - на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» перейшли права та обов'язки від ПАТ «Київенерго». Дана інформація є публічною та постійно публікувалась КК «Центр комунального сервісу» (т. 1 а.с. 243-244а).
03.01.2023 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що на системі центрального опалення будинку позивача встановлено будинковий засіб обліку теплової енергії, який враховує всі періоди ненадання або надання не в повному обсязі послуги гарячої води та центрального опалення, тому дії КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є цілком правомірні і для задоволення позовних вимог підстав не має (т. 2 а.с. 3-7).
03.01.2023 КК «Центр комунального сервісу», також, подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що комунальний концерн не є виконавцем житлово-комунальних послуг у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а позовні вимоги ґрунтуються на відносинах з приводу надання житлово-комунальних послуг, які існували між позивачем та іншими суб'єктами господарювання. Отже, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правомірно встановив, що КК «Центр комунального сервісу» не є належним відповідачем у даній справі (т. 2 а.с. 13-16).
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Представники КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - Ніколаєнко О.В. та КК «Центр комунального сервісу» - Корченюк А.М. заперечували проти поданої апеляційної скарги та просили її відхилити.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 та зареєстрована за цією ж адресою 01.12.2015 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2015.
За даними Архівного витягу із Плану першого поверху техно-робочого проекту гуртожитку на 936 місць із блок-кімнат з прибудованим харчоблоком - кафе Київської ТЕЦ-5 по АДРЕСА_3 , кімната, яку займає позивачка є кімнатою культурно-масових заходів.
Разом з нею без реєстрації проживає її син ОСОБА_2 .
Будинок, у якому вони проживають, невідомо у кого перебуває на балансі. До 2013 року будинок обслуговувало ПАТ «Київенерго», далі було передано до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.
Позивачка проживає у будинку з 1997 року, оскільки на той час працювала у Міністерстві енергетики України та отримала зазначене житло у гуртожитку.
Утриманням зазначеного будинку та прибудинкової території займається КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району», а забезпеченням холодного водопостачання ПрАТ «Київводоканал». За отримання зазначених послуг ОСОБА_1 сплачує кошти.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначає, що з моменту їх вселення до зазначеного приміщення, вони не користувалися централізованим опаленням у зв'язку з відсутністю батарей.
Неодноразово зверталася до відповідачів з заявами про припинення нарахувань, однак її заяви не були задоволені.
Відповідно до пп. 5 п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
Порядком відключення окремих житлових будинків та мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, що затверджений Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 № 4 не передбачено можливість відключення окремих квартир, лише будинку.
КК «Центр комунального сервісу» є комунальним господарським об'єднанням підприємств, утвореним рішенням КМР від 14.05.2015 № 467/1331. Виходячи із статутних завдань Концерна, він не втручається у фінансово-господарську діяльність своїх учасників та не відповідає за їх зобов'язаннями, а учасники не відповідають за зобов'язаннями Концерна. Тому, дійсно, КК «Центр комунального сервісу» не є належним відповідачем за заявленими позивачкою вимогами.
На підставі рішення КМР від 20.06.2017 № 439/2661 «Про припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між КМДА та АЕК «Київенерго», припинено дію Угоди 2001 року з 27.04.2018 та передбачено визначити комунальне підприємство та закріпити за ним на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, повернути із володіння та користування ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» після припинення Угоди.
Розпорядженням КМДА від 27.12.2017 № 1693 комунальним підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, повернуте із володіння та користування ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» після припинення Угоди, визначено КП ВО КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» (КП «Київтеплоенерго»).
Таким чином, після припинення Угоди, майно комунальної власності, повернуте КМДА із володіння та користування ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», і в подальшому від КМДА передано КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Відповідно до Розпорядження ВО КМР (КМДА) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, підприємство набуло статусу виконавця послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в житловому будинку за адресою позивача лише з 01.05.2018.
При цьому, підприємство не є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та не несе відповідальності за дії або бездіяльність вказаної особи та не має інформації щодо її господарської діяльності.
На підставі наведених вище нормативних актів, підприємство здійснює постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води споживачам у м. Києві з 01.05.2018 та не несе відповідальності за дії або бездіяльність ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» за період до 01.05.2018.
Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Оскільки, виконавцем послуг з постачання централізованого опалення (ІДО) та ЦПГВ, підприємство стало з 01.05.2018, тому на момент виникнення договірних відносин з позивачем, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» діяв у редакції від 24.06.2004.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення договірних правовідносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 статті 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
28.03.2018 у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085), розміщено оголошення про те, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» стає виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ та розміщено договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому законом порядку не надали заперечення щодо його умов.
Таким чином, договірні правовідносини між підприємством та позивачем регулюються умовами надрукованого у газеті КМР «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085), договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Позивач є споживачем послуг з централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ) за адресою: АДРЕСА_1 .
Питання надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630 від 21.07.2005), Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок здійснення нарахувань за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовано Правилами Правила № 630 від 21.07.2005, пунктом 12 яких передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири.
Відповідно до п.п. 5 п. 15 Правил № 630 від 21.07.2005, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
На власників (співвласників) приміщень також розподіляється обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, визначений відповідно до Методики розрахунку кількості теплової енергії, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, що затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 № 359.
Несплата споживачем вартості житлово-комунальних послуг порушує право виконавця виробника цих послуг на отримання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк.
Заборгованість за житлово-комунальні послуги - це цивільно-правове зобов'язання споживача перед комунальним підприємством. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином. Це означає, що споживач повинен оплачувати житлово-комунальні послуги вчасно і в повному обсязі.
Отже, враховуючи відсутність законодавчої норми щодо питань списання заборгованості за житлово-комунальні послуги, у комунального підприємства відсутні правові підстави для списання (вилучення), заборгованості.
До того ж, на системі центрального опалення будинку позивача встановлено будинковий засіб обліку теплової енергії, який враховує всі періоди ненадання або надання не в повному обсязі послуги гарячої води та центрального опалення.
За наявності у в будинку засобу обліку, мешканцям виставляються рахунки тільки за фактично спожиті обсяги гарячої води та центрального опалення.
З наведеного вбачається, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» жодним чином не порушено права та інтереси позивача, що виключає будь-які вимоги позивача до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Окрім зазначеного, позивачем не надано доказів на підтвердження того факту, що на момент зведення будинку приміщення, яке було кімнатою культурно-масових заходів, не передбачало технічного оснащення засобів опалювальної системи. При цьому, архівна довідка, що міститься у справі, не підтверджує зазначені обставини.
До того ж, в акті № 02/04-01В зазначено, що «видимих розривів та опломбування запірної арматури в точках розриву не має», що, також, не підтверджує відсутність технічного оснащення засобів опалювальної системи спірного приміщення (т. 1 а.с. 45).
Твердження позивачки про те, що пропуск відповідачем без поважних причин строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за отримані ним послуги з централізованого опалення, оскільки нарахована сума боргу знаходиться поза межами строку позовної давності, а тому не може бути виставлена позивачу до сплати, оскільки є безнадійною та підлягає списанню з його особового рахунку не розглядається апеляційним судом з підстав визначених ч. 6 ст. 367 ЦПК України, якою передбачено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що без встановлення обставин, а саме, чи було фактичне підключення квартири до централізованого опалення, чи було самовільне відключення від опалення, не можливо встановити обґрунтованість нарахування суми заборгованості за несплату житлово-комунальних послуг, тому заявлений позов є неналежним способом захисту.
Таким чином, доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст складено 29 березня 2023 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Т.О. Невідома
В.В. Соколова