1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 16 березня 2023 року апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року,
за участі:
представника власників майна адвоката ОСОБА_7
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: два записники, що містять чорнові записи, які поміщено до сейф-пакету НПУСУ № PSP2148193; 241 500 грн.; 3 830 доларів США; ноутбук «Mack Book» s/n: FVFYTF9ZL4WL, моделі А1932, що має систему логічного захисту; мобільний телефон марки «IPhone» IMEI1: НОМЕР_1 , з сім-картою, що містить емблему мобільного оператора «Водафон» та номер НОМЕР_2 ; мобільний телефон «IPhone» IMEI1: НОМЕР_3 з сім-картою, що містить емблему мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_4 ; мобільний телефон «IPhone» IMEI1: НОМЕР_5 та сім-карту з емблемою «Водафон» з номером НОМЕР_6 ; мобільний телефон «IPhone» IMEI1: НОМЕР_7 ; банківські карти №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 .
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати повністю ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Вважає оскаржувану ухвалу необгрунтованною, через істотні порушення вимог процесуального права.
Зазначає, що у клопотанні не зазначено розміру шкоди, а також те, що вилучені грошові кошти та речі мають відношення до кримінального провадження.
Звертає увагу, на протокол допиту потерпілого, з якого вбачається, що потерпілим не надано свідчень із яких можливо зробити висновок про причетність осіб про яких зазначено у клопотанні до вчинення злочину..
Крім того зазначає, що потерпілим не надано підтверджень заволодіння його майном шляхом обману іншими особами чи використання його майна у вчиненні кримінального правопорушення.
На думку апелянта протокол допиту потерпілого, свідків, протокол огляду та обшуку, рапорт співробітника поліції не відповідають вимогам ст.ст. 2, 85, 91 КПК України.
Також вважає, що постанова про визнання речовими доказами є безпідставною, а дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів, слідчим суддею не надавався.
Зазначає, що тимчасово вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошові кошти є заощадженням їх родини, а майно придбане на протягом 2022 року за кошти отримані як дохід від підприємницької діяльності після сплати податків.
В судове засідання прокурор не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча його повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власників майна, які просили задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва, відомості про яке 30 листопада 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021000000002489, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361-1 КК України.
Згідно матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Києва та Київської області група осіб в складі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_14 , організували злочинну схему з метою заволодіння коштами громадян України та іноземних громадян в особливо великих розмірах, шляхом обману, за допомогою платних інтернет-сайтів, а саме: Dream-Singles, PrimeDate, BridgeofLove, Anastasia, Jump та Charmingdate, робота яких направлена на здійснення знайомств між чоловіками та жінками.
15 лютого 2023 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено речі та грошові кошти.
16 лютого 2023 року постановою старшого слідчого в ОВС 2-го відділу(розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень, ГСУ НП України ОСОБА_15 вилучені під час обшуку речі та грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021000000002489.
17 лютого 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42021000000002489 про накладення арешту на речі та грошові кошти, які вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власників майна з потребами кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню, а вилучене майно у ході обшуку, пов'язане із кримінальним правопорушенням.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Посилання апелянта на протоколи допиту, огляду та рапорт, які не відповідають вимогам ст.ст. 2, 85, 91 КПК України, підлягають перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності постанови про визнання речовими доказами є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження.
Доводи сторони захисту, з приводу вилучення грошових коштів всупереч ухвалі слідчого судді необґрунтовані. Колегія суддів вважає, що дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів, а саме: 241 500 грн., 3 830 доларів США, слідчим суддею хоча і не надався, однак вони мають значення у кримінальному провадженні № 42021000000002489,
Крім того, колегія суддів враховує і те, що представником власників майна у судовому засіданні апеляційної інстанції не надано жодних доказів законності походження грошових коштів, вилучених за адресою: АДРЕСА_1 .
Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи власника майна, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.
Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18
Єдиний унікальний № 757/6583/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_19
Провадження № 11сс/824/1948/2023 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК