справа №359/9165/21 Головуючий у І інстанції - Муранова-Лесів І.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/959/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
14 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Даньшиної І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року
у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Яготинська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин, -
установив:
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Яготинська міська рада Київської області, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Капустинці Яготинського району Київської області, є батьком ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Капустинці Яготинського району Київської області.
Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що вона є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Капустинці, Яготинського району Київської області.
Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, з метою прийняття якої вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак документи, що підтверджують родинні зв'язки, мають певні розбіжності (граматичні помилки у прізвищі та по-батькові).
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року, заяву ОСОБА_2 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Капустинці Яготинського району Київської області, є батьком ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Капустинці Яготинського району Київської області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 - особа яка не брала участі у розгляді справи, однак вважає, що оскаржуваним рішенням вирішено питання щодо його прав, обов'язків та інтересів подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його хрещений батько ОСОБА_3 і про його смерть ним були здійснені заходи щодо повідомлення всіх його знайомих за життя, в тому числі його першу дружину, ОСОБА_4 , яка являється матір'ю заявниці.
Остання не захотіла прибути на поховання свого першого чоловіка.
Крім того, заявниця ОСОБА_2 , яка хоче довести що являється донькою покійного також не виявила бажання прибути на поховання.
Звертає увагу на те, що будучи повнолітньою, маючи на день смерті «батька» понад 40 років, вона не мала ніякого бажання встановлювати родинні відносини з поєднанням спільного побуту та не приймала ніякої участі у його житті, не надавала будь якої допомоги.
Зазначає, що дана справа має для нього особливе значення, оскільки він являється правонаступником померлого ОСОБА_3 , а заявниця намагається опорочити честь і гідність його хрещеного батька.
На думку апелянта, надані суду заявницею докази, пояснення свідків, які у сукупності з викладеними правовими нормами з однозначністю та достовірністю суперечать фактичним та дійсним обставинам життя ОСОБА_3 - не доказують те, що заявниця ОСОБА_2 являється рідною (кровною) донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтва про народження, батьками заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Про те, не зважаючи на інше прізвище «батька» подальші документи не буди змінені і заявниця ОСОБА_2 продовжувала носити прізвище ОСОБА_7 , ніяких порушень прав та юридичних наслідків даний факт для заявниці не породжував і не породжує.
Після розгляду справи судом про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8 ), де були зазначені зі слів ОСОБА_4 юридично значущі факти під час слухання справи про те, що заявниця ОСОБА_2 не має кровного споріднення з батьком ОСОБА_3 та він не є її батьком, актовий запис про розірвання шлюбу №822 від 15 серпня 1985 року, та після розірвання шлюбу ОСОБА_3 офіційно не вважав, що ОСОБА_2 являється його донькою, це було для нього і його родини ганьбою перед сусідами та знайомими, вважав що відомості щодо батька у свідоцтві про народження заявниці будуть змінені за заявою матері заявниці.
Звертає увагу також на те, що заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин з метою прийняття спадщини як спадкоємець за законом, але суд першої інстанції не прийняв до уваги, що 09 грудня 2015 року, його хрещений батько, ОСОБА_3 будучи з повною цивільною дієздатністю, визначив апелянта правонаступником та особисто заповів йому усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право.
Заповіт складено у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом.
Ним до суду було подано заяву №3149 від 02 лютого 2022 року та повідомлено суд про юридично значущі факти, надано докази про те, що він являється спадкоємцем за заповітом та прийняв спадщину померлого.
Копія заповіту та інших доказів міститься в матеріалах справи.
На думку апелянта, той факт про який просить заявниця ОСОБА_2 , не породжує для неї юридичні наслідки, оскільки вона не залучена до спадкування за заповітом.
Просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року та ухвалити по справ нове судове рішення.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги,колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася заявник ОСОБА_2 у с. Капустинці Яготинського району Київської області, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження заявника у графі «Батьки» вказано батьком - ОСОБА_5 та матір'ю ОСОБА_6 .
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00018671797 від 12 вересня 2017 року вбачається, що шлюб між батьками заявника ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , був зареєстрований 16 квітня 1980 року, актовий запис про шлюб №4.
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 був розірваний, про що було складено актовий запис про розірвання шлюбу №822 від 15 серпня 1985 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .
При цьому, у свідоцтві, заповненому російською мовою, прізвища колишнього подружжя зазначено: « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_11 ».
Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 67 років помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть №168 від 16 березня 2021 року.
Згідно з витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №6629092 від 16 серпня 2021 року, приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. відкрита спадкова справа 68151125 (номер у спадковому реєстрі), номер у нотаріуса №160/2021.
Листом від 25 серпня 2021 року №277/01-16 приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. повідомив заявнику ОСОБА_2 , що в наданих документах відсутні документи про зміну прізвища спадкодавця, а тому відсутні відомості, що вона є спадкоємцем першої черги.
Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 лютого 2013 року справа №754/340/13-ц встановлено, що померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався до суду із заявою про встановлення факту належності йому трудової книжки, виданої 10 червня 1974 року на ім'я « ОСОБА_5 , 1953 г.р., профессия - слесарь-пневматик», а також довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №293 від 07 липня 2012 року, виданої автобусним парком №7 КП «Київпастранс» на ім'я « ОСОБА_5 », а також довідки №294 від 27 липня 2012 року, виданої автобусним парком №7 КП «Київпастранс» на ім'я « ОСОБА_5 ».
Вказаним рішенням суд задовольнив заяву ОСОБА_3 та встановив факт належності йому документів, виданих на ім'я « ОСОБА_5 » (російською мовою) та на ім'я « ОСОБА_5 », а також встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 04 січня 2013 року відділом РАЦС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві на підставі висновку Ватутінського р/в ЗАГС №36 від 23 січня 1990 року було внесено зміни до актового запису №44 від 17 листопада 1953 року про народження заявника, а саме: прізвище дитини змінено з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », прізвище батька змінено з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », ім'я батька дитини змінено з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 », прізвище матері дитини з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ».
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена у свідоцтві про народження особа - ОСОБА_5 та померлий спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є однією особою, а виявлені розбіжності у прізвищі та по-батькові батька заявника виникли внаслідок помилки, допущеної у його актовому записі про народження.
Той факт, що померлий спадкодавець залишив заповіт на іншу особу, не перешкоджає суду в порядку окремого провадження встановити факт родинних відносин заявника та померлого ОСОБА_3 , оскільки будь-яких належних допустимих доказів того, що сам померлий будь-коли оспорював своє батьківство, суду надано не було.
Проте, з такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_2 посилалася на те, що після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, з метою прийняття якої вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак документи, що підтверджують родинні зв'язки, мають певні розбіжності.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 суд першої інстанції вважав доведеним факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Капустинці Яготинського району Київської області, є батьком ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Капустинці Яготинського району Київської області, а наявність заповіту на іншу особу, не перешкоджає суду в порядку окремого провадження встановити факт родинних відносин заявника та померлого ОСОБА_3 .
Разом з тим, суд не перевірив чи впливатиме встановлений факт на спадкові права і обов'язки інших осіб, які можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи.
Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_2 в порядку окремого провадження, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із залишенням заяви про встановлення факту родинних відносин без розгляду.
ОСОБА_2 не позбавлена права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із належним дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства та у порядку, який визначено ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2022 року скасувати.
Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_2 право звернутись до суду з позовом на загальних підставах.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 03 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба