справа № 363/3878/20 Головуючий у І інстанції -Чірков Г.Є
апеляційне провадження №22-з/824/283/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
02 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, Начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попка Володимира Вікторовича, Акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк», Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Вишгородського району Київської нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
07 лютого 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року.
В обґрунтування поданого клопотання посилався на те, що постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року залишено без змін рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року, яким було залишено без задоволення позов ОСОБА_2 .
Однак при апеляційному розгляді судом не було вирішено питання скасування заходів забезпечення позову вжитих постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року. У зв'язку з чим в порядку п.9 ст.158 ЦПК України просить дані заходи забезпечення позову скасувати.
Відзив на заяву про скасування заходів забезпечення позову не надходив.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи вказаної заяви, колегія суддів прийшла до наступного.
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, остаточно уточнивши позовні вимоги, просила:
-визнати недійсним і таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення, виконавчий напис №2057 від 27 листопада 2018 року вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.;
-визнати недійсними електронні торги проведені 29 травня 2020 року Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, протокол проведення електронних торгів №482504 від 29 травня 2020 року в частині продажу лоту за реєстраційним номером 419866, а саме садового будинку з надвірними будівлями площею 236,3 кв.м., та земельної ділянки площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем яких є ОСОБА_1 ;
-визнати недійсним акт старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної М.М. від 11 червня 2020 року про реалізацію предмета іпотеки;
-визнати недійсним свідоцтво №799 від 08 липня 2020 року видане приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., про посвідчення права власності ОСОБА_1 на садовий будинок загальною площею 46,6 кв.м зазначеного літерою «А», з надвірними будівлями: вбиральня - літера «Б», душ - літера «В», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визнати недійсним свідоцтво №803 від 08 липня 2020 року, видане приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., про посвідчення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
-витребувати з чужого незаконного володіння у приватну власність ОСОБА_3 вказані садовий будинок та земельну ділянку;
-зобов'язати АТ КБ «Приватбанк» здійснити реєстрацію Додаткової угоди №1 від 23 червня 2016 року до договору іпотеки №KIY0GK00830013 від 08 серпня 2006 року (реєстрацію Договору від 30 червня 2016 року про внесення змін до Договору іпотеки №KIY0GK00830013 від 08 серпня 2006 року) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подати зазначені договори уповноваженому державному виконавцю як мирову угоду між ОСОБА_3 і АТ КБ «Приватбанк» в процесі виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області (виконавчий лист №363/1790/15-ц від 12 серпня 2016 року) для передачі на затвердження до Вишгородського районного суду Київської області в порядку статті 434 ЦПК України.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що після ухвалення Вишгородським районним судом Київської області 18 квітня 2016 року рішення про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приват Банку» суми заборгованості за кредитним договором №KIY0GK00830013 від 08 серпня 2006 року в розмірі 85 708,7 доларів США, що за курсом НБУ від 08 квітня 2015 року становить 2 014 154, 45 грн., а також судових витрат в розмірі 3 654 грн. а всього 2 017 808, 45 грн., з метою реструктуризації вказаної заборгованості між нею та банком укладено Додаткову угоду №1 від 23 червні 2016 року до договору іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року та договір №1 від 30 червня 2016 року про внесення змін до договору іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року. За результатами укладання вказаних угод пункт 2 договору іпотеки викладено в новій редакції, згідно якого іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року з повернення кредиту, наданого у вигляді непоновлюваної кредитної лінії, в сумі 717 442,72 грн.
Однак, ПАТ КБ «Приватбанк» після реструктуризації вказаної заборгованості до державного виконавця із заявою про відмову від примусового виконання рішення від 18 квітня 2016 року та укладення з ОСОБА_3 мирової угоди в процесі виконання рішення суду у справі №363/1790/15-ц не звернувся, коли остаточне оформлення реструктуризації (оформлення зменшення та часткового списання) встановленого судом (рішенням суду) боргу мало бути проведено виключно через відповідне рішення суду в порядку статті 434 ЦПК України.
У той же час банк звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., яким 27 листопада 2018 року вчинено виконавчий напис №2057 про звернення стягнення на предмет іпотеки - садовий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на користь стягувача АТ КБ «Приватбанк».
Вказаний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню, зі змісту якого вбачається, що документом, за якими стягнення заборгованості проведено у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, є договір іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року, коли її заборгованість виникла не виключно з нього, а з системно пов'язаних між собою трьох договорів, а саме Договору «Про реструктуризацію кредиту за кредитним договором №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року, укладеного в формі додаткової угоди №1 від 23 червня 2016 року до договору іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року, договору №1 від 30 червня 2016 року про внесення змін до договору іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року та самого договору іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року зі змінами та доповненнями, яким встановлено виключно її зобов'язання перед банком, а зобов'язання банку перед боржником вважаються (презюмуються) належним чином виконаними ще в 2006 році шляхом надання кредиту.
Проте нові зобов'язання банку щодо здійснення реструктуризації її заборгованості за кредитним договором №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року, від яких її зобов'язання погашати позику є похідними, містяться виключно у додатковій угоді №1 від 23 червня 2016 року до договору іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року та в договорі №1 від 30 червня 2016 року про внесення змін до договору іпотеки №КІY0GК00830013 від 08 серпня 2006 року, які нотаріус для встановлення безспірності заборгованості не застосовувала і до уваги не брала, а тому її висновок про це є хибним та незаконним. Також посилалася на те, що банк реєстрацію Додаткової угоди №1 від 23 червня 2016 року до договору іпотеки №KIY0GK00830013 від 08 серпня 2006 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не здійснив, а тому вона на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису не вступила в дію.
Крім того, посилалася на те, що придбаний нею садовий будинок мав загальну площу 46,6 кв.м., який згодом був добудований та реконструйований, в результаті чого його загальна площа зросла до 236,3 кв.м, однак вона не встигла зареєструвати своє права власності на зазначене майно в передбаченому законом порядку. У той же час державний виконавець, в порушення вимог ч. 10 ст. 440 ЦПК України, з поданням до суду для вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку під час виконання виконавчого напису, не звертався і виставив на продаж будинок загальною площею не 236,3 кв.м, а 46,6 кв.м, що підтверджується виданим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. свідоцтвом №799 від 08 липня 2020 року.
Також посилалася на те, що в акті державного виконавця від 11 червня 2020 року про реалізацію предмета іпотеки садовий будинок і земельна ділянка вказані як один об'єкт продажу, проданий за ціною 868400 гривень, а в спірних свідоцтвах зазначено майно самочинно розділено нотаріусом на два окремі об'єкти продажу, на кожний з яких видано окреме свідоцтво.
Крім того в позовній заяві, посилалася на те, що кредитний договір №KIY0GK00830013 від 08 серпня 2006 року укладено в іноземній валюті, а предмет іпотеки підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки використовується (використовувався) нею як постійне місце проживання.
Просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав. Зазначала, що АТ КБ «Приватбанк» в порушення вимог ст. 434 ЦПК України після укладання з позивачкою угоди про реструктуризацію заборгованості не звернувся до державного виконавця із заявою про укладання мирової угоди або заявою про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення. Також зазначила, що державний виконавець під час вчинення виконавчих дій спрямованих на реалізацію предмету іпотеки, всупереч вимог ч. 10 ст. 440 ЦПК України до суду з поданням для вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно позивачки, право власності на частину якого не зареєстровано в установленому законом порядку не звернувся, що вплинуло на правильність визначення вартості предмету іпотеки. Вимоги в частині застосування до виниклих правовідносин Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в суді не підтримав.
Крім того ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на садовий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 також накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 травня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати, заяву про забезпечення позову задовольнити.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 травня 2021 року скасовано.
Заяву ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Попка Володимира Вікторовича, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус міського Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання недійним виконавчого напису, електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на садовий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0509 га, кадастровий номер 3221888800:37:171:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області а від 31 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року залишено без змін.
Перевіривши заяву, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9 ст. 158 ЦПК Україниу випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скаргиОСОБА_3 та залишення без змін рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог проте судом не вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову вжитих постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, а отже, заява підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 158, 264 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник