справа № 382/199/17 Головуючий у І інстанції -Нарольський М.М.
апеляційне провадження №22-ц/824/2082/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
09 лютого 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 05 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Яготинської міської ради Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, відповідно до вимог якого позивачка просила визначити додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці, з дня набуття чинності рішенням суду.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що її батько, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.12.2020 року, серії НОМЕР_1 .
Її матір, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 27.02.2021 року, серії НОМЕР_2 .
Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , та на дві земельні ділянки кадастровий № 3225585801:03:016:0010, кадастровий №3225585801:03:0160009, які розташовані за цією ж адресою.
На випадок смерті батько зробив заповідальне розпорядження, відповідно до якого все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті та на, що він за законом матиме право в тому числі, належний йому житловий будинок за АДРЕСА_1 Райківщина, Яготинського району Київської області, вул. Перемоги, 42, заповідав дочці ОСОБА_1 .
Вказаний заповіт посвідчено 12 лютого 2020 року секретарем виконавчого комітету Райківщинської сільської ради Яготинського району Київської області Чепіль О. О. і зареєстрований в реєстрі за № 10. Відповідно до інформаційної довідки, виданої Яготинською міською радою, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день його смерті та протягом 6-ти місяців з дати смерті за вищевказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав. Позивачка разом з померлим не проживала, оскільки постійно проживала в м. Ніжині.
В обгрунтування пропущеного строку для подання заяви для прийнтяття спадщини, позивачка посилалася на те, що із 16 листопада 2020 року вона захворіла на COVID-19, через те, що самопочуття погіршувалося з 08.12.2020 року по 15.12.2020 року, вона перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП Ніжинської ЦМЛ ім. М. Галицького, що підтверджується копією листка непрацездатності.
Після виписки з лікарні через п'ять днів помер її батько ОСОБА_2 ; смерть батька вона перенесла дуже тяжко через ослаблене здоров'я після перенесеного захворювання на COVID-19. Після смерті батька вона здійснила його поховання, доглядала за спадщиною, яка не визнана відумерлою.
Оскільки її батько помер у зимовий період, вона мала намір звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини навесні. Однак, з 12.03.2020 року на всій території України було впроваджено карантин та обмежено пересування громадян та перебування їх у громадських місцях, обмежена робота державних установ, в тому числі і нотаріальних контор.
Невдовзі після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір, ОСОБА_3 , яку позивачка доглядала через її хворобливий стан, що стало для неї потрясінням і підірвало ослаблене здоров'я. Після перенесеної хвороби та смерті батьків, у позивачки взагалі не було грошей, щоб поїхати до нотаріуса та оформити спадщину.
Влітку 2021 року в будинку батька серед документів вона знайшла заповіт, відповідно до якого батько заповідав їй житловий будинок та земельні ділянки. Про існування цього заповіту позивачці не було відомо. Після цього остання звернулась до приватного нотаріуса Черних О. В., проте отримала відповідь про неможливість відкриття спадкової справи за заповітом після смерті батька, оскільки шестимісячний термін, передбачений ст. 1270 ЦК України, закінчився; нотаріус рекомендував звернутися до суду з питанням визначення ним додаткового строку на подачу заяви про її прийняття. Вважає, що причини пропуску позивачкою строку прийняття спадщини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, є поважними, та такими, що дають право на визначення додаткового строку.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 05 вересня 2022 року у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду ухвалене з порушеннями норм матеріального права та з невірним з'ясуванням матеріалів справи, що призвело до помилкових висновків суду .
Як на поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини вказує, що проживає в іншій місцевості ,а саме м.Ніжин, Чернігівська область, з нею проживала мама ОСОБА_3 яка потребувала належного догляду оскільки мала захворювання серця та гіпертонію, була інвалідом 2 групи та після смерті батька потребувала постійного догляду та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Посилається на введення на території України карантину та обмежено пересування громадян. Зазначає, що хворіла на короно вірус і перебувала на стаціонарному лікуванні. Наголошує, що про існування заповіту після батька їй не було відомо і відразу після того як дізналась про нього звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Вказує, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Однак з такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може враховуючи наступне.
Судом встановлено, що позивачка є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 29.12.2020 року, серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 27.02.2021 року, серії НОМЕР_2 .
Після смерті батька позивачки відкрилася спадщина на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , та на дві земельні ділянки кадастровий № 3225585801:03:016:0010, кадастровий №3225585801:03:0160009, які розташовані за цією ж адресою.
Належний ОСОБА_2 житловий будинок за АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами, земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, він заповідав дочці - ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту, засвідченого 12 лютого 2020 року секретарем виконавчого комітету Райківщинсько сільської ради Яготинського району Київської області Чепіль О.О. і зареєстрований в реєстрі за № 10.
Відповідно до інформаційної довідки, виданої Яготинською міською радою, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа-відповіді від 21.12.2021 року № 446/01-16 приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Черниха Олега Валерійовича, позивачка звернулася із заявою щодо прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину 21 грудня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Враховуючи викладене апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Відповідно до листа-відповіді від 21.12.2021 року № 446/01-16 приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Черниха Олега Валерійовича, позивачка звернулася із заявою щодо прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину 21 грудня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В обгрунтування пропущеного строку для подання заяви для прийнтяття спадщини, позивачка посилалася на: хворобу та перебування на стаціонарному лікуванні у період 16.11.2020 - 15.12.2020; ослаблене здоров'я у зв'язку із важким перенесенням смерті батьків; намір звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини навесні 2021 року; запровадження карантину з 2020 року, обмеження перебування у громадських місцях, обмежену роботу нотаріальних контор; відсутність грошей, щоб поїхати до нотаріуса та оформити спадщину; виявлення заповіту влітку 2021 року, про який їй не було відомо, після чого вона звернулася до нотаріуса.
Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці 6 пункту 24 Постанови від 30 травня 2008 року № 3 "Про судову практику у справах про спадкування" вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Проте поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов'язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов'язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.
Статтями 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи підтвердженні матеріалами справи доводи позивача про поважність пропуску строку на подачу заяву про прийняття спадщини, а саме хворобу та перебування на стаціонарному лікуванні у період 16.11.2020 - 15.12.2020; ослаблене здоров'я у зв'язку із важким перенесенням смерті батьків; намір звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини навесні 2021 року; запровадження карантину з 2020 року на всій території України та обмеження в пересуванні, обмеження перебування у громадських місцях, обмежену роботу нотаріальних контор; відсутність грошей, щоб поїхати до нотаріуса та оформити спадщину; виявлення заповіту влітку 2021 року, про який їй не було відомо, після чого вона звернулася до нотаріуса. , тому ці обставини є поважними, що відповідно до ст.1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 05 вересня 2022 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . терміном в два місяці, з дня набрання рішення законної сили.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник