справа № 752/27305/17 Головуючий у І інстанції - Чередніченко Н.П.
апеляційне провадження №22-ц/824/3610/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
10 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лиштви Юрія Васильовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року у складі судді Чередніченко Н.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Форум Інвест», товариство з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «ДС-Фінанс», товариство з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «АСД-Менеджмент», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, про визнання недійсними результатів відкритих торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,-
встановив:
В грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», треті особи: ТОВ «Форум Інвест», ТОВ «КУА АПФ «ДС-Фінанс», Товариство з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «АСД-Менеджмент» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.
В липні 2019 року позивачем було уточнено розмір позовних вимог та пред'явлено позов до відповідачів ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Форум Інвест», ТОВ «КУА АПФ «ДС-Фінанс», ТОВ «КУА АПФ «АСД-Менеджмент», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 , в якому позивач просив суд визнати недійсними результати електронних торгів № UA-EA-2018-09-03-000042-b щодо продажу квартири АДРЕСА_1 від 11.09.2018 року, укладеним між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 та застосувати наслідки недійсності електронних торгів; витребувати у ПАТ «КБ «Хрещатик» квартиру АДРЕСА_2 ; витребувати у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21.07.2017 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.10.2017 р., було визнано недійсним іпотечний договір № 11-47/1-10/4 від 22.12.2011 року, укладений між ПАТ «КБ «Хрещатик», ТОВ «КУА АПФ «ДС-Фінанс» та ТОВ «Укрконтролтех» в частині передачі в іпотеку ПАТ «КБ «Хрещатик» майнових прав на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 ; зобов'язано ТОВ «Форум-Інвест» надати ОСОБА_1 , документи необхідні для оформлення права власності на вказані квартири.
Позивач вказував, що відповідно до актів приймання-передачі майнових прав, які було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Форум-Інвест» на підставі договорів резервування квартир, а саме: № П115/1-20/В та № П115/2-16/Н від 07.08.2007 року була зазначена номінальна вартість майнових прав у розмірі 478504,00 грн. та 305188,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року у справі № 910/21122/15, було повністю задоволені позовні вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик» до ТОВ «КУА АПФ «ДС-Фінанс» про звернення стягнення на предмет іпотеки, та в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Укрконтролтех» перед ПАТ «КБ «Хрещатик» за кредитним договором від 30.06.2011 № 7-47/1-11 в сумі 3341200,00 грн. було звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22.12.2011 року № 11-47/1-10/4, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Мельником Р.П. за номером 3576, майнові права на квартиру АДРЕСА_2 та на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності на майнові права на вказані квартири за ПАТ «КБ «Хрещатик».
На підставі зазначеного рішення суду ПАТ «КБ «Хрещатик» було отримано свідоцтво про право власності на зазначені кватири. Позивач вказує, що оскільки банком було набуто право власності на майнові права власником яких є позивач, на їх підставі було набуто право власності на квартири, а договір іпотеки в частині передачі майнових прав по цим квартирам було визнано судом недійсним, а тому права позивача, як власника майнових прав були порушені.
12.09.2018 року були проведені електронні торги, замовником яких був ПАТ «КБ «Хрещатик» та предметом яких була квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу електронних торгів в торгах брали участь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які перебували у шлюбі та є пов'язаними особами. Переможцем торгів було визначено ОСОБА_2 .
Позивач вказує, що оператором електронного майданчика було вчинено порушення, яке полягало у допущенні до торгів двох пов'язаних між собою осіб, які здійснили на електронному аукціоні погоджені дії. Крім того, під час укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , ПАТ «КБ «Хрещатик» було достеменно відомо про наявність прав на зазначену квартиру у позивача та про наявність судових спорів щодо цієї квартири.
Також замовником торгів виступала неповноважна особа банку внаслідок визнання протиправною і скасування постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року у справі № 826/6665/16, постанови НБУ від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних, а тому позивач вказує, що є підстави стверджувати, що відкриті торги з продажу майна банку були проведені із порушенням законодавства України.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що право власності позивача на квартири АДРЕСА_2 та на квартиру АДРЕСА_1 оспорюються та не визнається відповідачем, а відтак наявні підстави для визнання недійсними результати електронних торгів № UA-EA-2018-09-03-000042-b щодо продажу квартири АДРЕСА_1 від 11.09.2018 року, укладеним між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 ; витребування у ПАТ «КБ «Хрещатик» квартири АДРЕСА_2 ; витребування у ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 ; та визнання за позивачем право власності на зазначені квартири, в зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду із даними позовними вимогами.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Лиштва Юрій Васильович подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що в рішенні відсутнє мотивована оцінки аргументів позивача, щодо порушень, допущених під час проведення аукціону, норм права на які посилався позивач, не наведено правових обґрунтувань щодо відсутності порушених прав та інтересів позивача стосовно відчуженої квартири на електронних торгах, яка є предметом позову.
Зазаначає, що висновок суду про відсутність юридичного інтересу є дуже сумнівним з огляду на рішення суду у справі №752/9392/18 , яким відмовлено у задоволенні позовних вимог , а саме визнати недійсними Договір резервування квартири №П115/2-16Н від 07.08.2007 року та Атку до нього.
Наголошує на тому, що суд не зазначив в чому рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року у справі №910/21122/ 15 є підставою для відмови у задоволенні позову, у той час коли є рішення суду про скасування договору іпотеки від 2017 року.
Вказує, що судом не досліджено та не надано правової оцінки обставинам справи стосовно визнання протиправним та скасування судами постанови НБУ від 05.04.2016 року №234 «Про віднесення ПАТ КБ «Крещатик» до категорії неплатоспроможних, суд помилково прийняв до уваги скасування вказаного у позові позивачем рішення Окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року у справі №826Є6665/16.
Зазначає, що електронні торги проведені з порушеннями. Вказує на порушення зі сторони фонду гарантування вкладів.
Від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли відзиви на апеляційну скаргу в яких вони вказують на безпідставність доводів апеляційної скарги та на законність рішення суду, яке постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вказують, що в апеляційній скарзі позивачем не наведені факти неповного з'ясування обставин судом, немає посилань на невідповідність встановлених обставин судом, не зазначена невідповідність висновків суду обставинам справи. Враховуючи викладене просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Фонд вказує на відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи та на законність оскаржуваного рішення, вказують, що електронні торги та передача майна на реалізацію відбулись згідно чинного законодавства, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. З правових підстав, зазначених у позові, останній задоволенню не підлягає.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду залишення без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що22.12.2011 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «КУА АПС «ДС-Фінанс» було укладено договір іпотеки, за умовами якого банку було надано в іпотеку майнові права на 48 квартир за угодою відступлення майнових прав № В31/101-К від 22.06.2010 року, укладеною між ДП «Житлоінбуд» та ТОВ «Форум-Інвест», яка є невід'ємною частиною договору № 3-02/03 від 17.02.2003 року, укладеного між ДП «Житлоінбуд» та ТОВ «Форум-Інвест» на будівництва житла по АДРЕСА_4 .
До укладеного договору іпотеки № 11-47/1-10/4 від 22.12.2011 року сторонами цього ж договору вносились зміни, останні, з яких були внесені договором про внесення змін № 18 до договору іпотеки № 11-47/1-10/4 від 22.12.2011, пунктом 1.2 якого було встановлено, що предметом іпотеки за цим договором є майнові права на нерухоме майно 2 квартири, площею 177,04 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 згідно з угодою відступлення майнових прав № В31/101-К від 22.06.2010 року (з усіма змінами та доповненнями), укладеною між ТОВ «КУА АПФ «ДС-Фінанс», ДП «Житлоінбуд» та ТОВ «Форум-Інвест», яка є невід'ємною частиною договору № 3-02/03 від 17.02.2003 року, укладеного між ДП «Житлоінбуд» та ТОВ «Форум-Інвест» на будівництво житла за адресою: АДРЕСА_4 , та яке стане власністю іпотекодавця в майбутньому, а саме секція № 8 квартири АДРЕСА_5 . № АДРЕСА_6, поверх № 11, кількість кімнат по 2, загальною площею 177,04 кв.м, житловою площею 95,46 кв.м. Після реєстрації іпотекодавцем у встановленому законом порядку прав власності на нерухоме майно, майнові права які є предметом іпотеки за цим договором іпотекодержатель упродовж 30 календарних днів вносить зміни до цього договору та реєструє у встановленому законом порядку обтяження прав іпотекодавця на нерухоме майно, яке продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов цього договору.
Внаслідок змін до проектної документації, було змінено нумерацію квартир, та номери квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 змінились на НОМЕР_8 та АДРЕСА_7 , відповідно.
Згідно розпоряджень Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.03.2012 року № 190 та від 10.05.2012 року № 310, житловому будинку по АДРЕСА_4 було присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_8 .
В матеріалах справи наявні копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ «КУА АПФ «ДС-Фінанс», одним із засновників якого є позивач та який приймав участь в зазначених зборах, на яких вирішувалось питання щодо передачі в іпотеку майнових прав, в тому числі і на спірні квартири. Жодних заперечень від позивача в цій частині не надходило.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року у справі № 910/21122/15, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Укрконтролтех» перед ПАТ «КБ «Хрещатик» за кредитним договором від 30.06.2011 № 7-47/1-11 в сумі 3341200,00 грн. було звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22.12.2011 року № 11-47/1-10/4, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Мельником Р.П. за номером 3576, майнові права на квартиру АДРЕСА_2 та на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності на майнові права на вказані квартири за ПАТ «КБ «Хрещатик».
Зазначене рішення суду набрало законної сили, та на підставі зазначеного рішення суду ПАТ «КБ «Хрещатик» було оформлено право власності на зазначені квартири.
Постановою Правління НБУ № 234 від 05.04.2016 року, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 463 від 05.04.2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно зазначеного рішення було розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку, в ході якої була введена тимчасова адміністрація та продовжувались її строки про що свідчать наявні у справі докази.
Крім того, 02.06.2016 року Правління Національного банку України прийняло рішення № 46-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик». На підставі зазначеного рішення Правління НБУ Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 03.06.2016 р. прийнято рішення № 913 про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Хрещатик» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» із 06.06.2016 р. по 05.06.2018 р. включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2018 р. № 944 «Про делегування повноважень ліквідатор банку», звільнено від виконання обов'язків ліквідатора банку ОСОБА_4 та делеговано повноваження ліквідатора Славкіній М.А.
У відповідності до вимог закону, за рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2018 року № 1788 на сайті ФГФВО було повідомлено про те, що 12.09.2018 року відбудуться відкриті торги з продажу активів, що обліковуються на балансі ПАТ «КБ «Хрещатик», а саме: квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 .
За результатами аукціону 12.09.2018 році переможцем стала ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом електронних торгів № UA-EA-2018-09-03-000042-b.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 17.12.2018 року, укладеного між ПАТ "КБ «Хрещатик» від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіна М.А. та ОСОБА_2 , остання набула у власність квартиру АДРЕСА_1 , а також у відповідності до акту приймання-передачі майна від 17.12.2018 року, зазначена квартира була передана банком покупцю.
Крім того, судом встановлено, що за результатами аукціону в 2019 році переможцем став ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-09-09-000107-b.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 30.10.2019 року, укладеного між ПАТ "КБ «Хрещатик» та ОСОБА_5 , останній набув у власність квартиру АДРЕСА_2 .
На даний час спірні квартири не перебувають у власності ПАТ «КБ «Хрещатик» та 02.10.2020 року до ЄДР було внесено запис № 100074111012000175 про припинення юридичної особи банку ПАТ «КБ «Хрещатик».
Також судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21.07.2017 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.10.2017 р., позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано недійсним іпотечний договір № 11-47/1-10/4 від 22.12.2011 року, укладений між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «КУА АПФ «ДС-Фінанс» в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 ; зобов'язано ТОВ «Форум-Інвест» надати ОСОБА_1 , документи необхідні для оформлення права власності на вказані квартири.
Позивач вказує, що він на підставі актів приймання-передачі майнових прав, які було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Форум-Інвест», на підставі договорів резервування квартир, а саме: № П115/1-20/В та № П115/2-16/Н від 07.08.2007 року де були зазначені номінальні вартості майнових прав у розмірі 478504,00 грн. та 305188,00 грн., а також мотивувальної частини рішення суду є власником майнових прав на спірні квартири, однак, варто відзначити, що зазначені докази безспірно це не доводять, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.07.2017 року у справі № 752/17419/15-ц, на яке посилається позивач не встановлює відповідних прав за позивачем, а лише зобов'язує відповідача надати позивачу відповідні документи для оформлення відповідних прав, що не є тотожним.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відкриті електронні торги з продажу майна банку були проведені із порушенням законодавства України, наявні підстави для визнання їх результатів недійсними, із застосуванням наслідків недійсності, а також витребування майна від відповідачів та визнання за позивачем права власності на спірні квартири.
Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку про відсутність у позивача юридичного інтересу, тобто відсутність в нього права на позов у матеріально-правовому значенні, що має наслідком прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд вважав, що в ході розгляду справи було встановлено, що за результатами аукціону, який відбувся 12.09.2018 року у формі електронних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1 , права та інтереси позивача не порушено, учасники торгів діяли у відповідності до вимог закону та встановлених правил, мали достатній обсяг цивільної дієздатності, а наведені стороною позивача твердження в обґрунтування цієї позовної вимоги не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи та не є такими, з якими закон пов'язує можливість визнання цих торгів недійсними.
Суд прийняв до уваги те, що ПАТ «КБ «Хрещатик» на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року у справі № 910/21122/15, правомірно набув право власності на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , зазначене рішення суду позивачем не оскаржувалось, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в законний спосіб було ініційовано та відчужено зазначене майно банку, договори купівлі-продажу спірних квартир оформлені у відповідності до вимог закону, та пред'явлені позовні вимоги до відповідачів ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення його прав та законних інтересів в результаті проведення спірного аукціону.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.
Встановлено, що дійсно рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21.07.2017 року, що 25.10.2017 року набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», товариство з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «ДС-Фінанс», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «АСД-Менеджмент» про визнання недійсним договору іпотеки, зобов'язання вчинити дії, було встановлено наступні обставини, що 07.08.2007 року між ТОВ «Форум-Інвест» (виконавцем) з однієї сторони та ОСОБА_1 (власником облігацій) з другої сторони було укладено договори № П115/1-20/В та № П115/2-16/Н резервування квартир (а.с. 8-13 т. № 1, а.с. 8-13 т. № 2).
Відповідно до умов зазначених договорів, за ОСОБА_1 , який є власником облігацій, було зарезервовано квартири за адресою: АДРЕСА_9 загальною площею 58,69 кв.м та 92, 20 кв.м., а також визначено порядок погашення облігацій і передачі квартир у власність. Пунктами 1.3., 1.4., 1.5. договорів резервування передбачено: з метою придбання у власність конкретної квартири, визначеної у Додатку №1 до Договору резервування, власник облігацій повинен придбати облігації за договором купівлі-продажу цінних паперів; загальна проектна площа квартири підлягає уточненню за даними інвентаризації БТІ; запланований термін введення будинку в експлуатацію - I квартал 2009 року.
27.08. та 28.09.2007 року на виконання умов договорів № П115/1-20/В та № П115/2-16/Н резервування квартир між ОСОБА_1 та ТОВ «КУА АПФ «АСД-Менеджмент» було укладено договори купівлі-продажу цінних паперів (облігацій) № Б73-1/07 та № Б93-1/07, відповідно до яких ОСОБА_1 викупив у ТОВ «КУА АПФ «АСД-Менеджмент» іменні безпроцентні (цільові) облігації в кількості: 9 202 штук з № 217832 по № 227033, загальною номінальною вартістю 478 504, 00 грн., вартість пакету облігацій на день укладення договору склала 754 564, 00 грн.; 5 869 штук з № 355311 по № 361179, загальною номінальною вартістю 305 188, 00 грн., вартість пакету облігацій на день укладення договору склала 393 223, 00 грн. (а.с. 17-22 т. № 1, а.с. 17-22 т. № 2).
На виконання умов п. 5.7. договорів купівлі-продажу цінних паперів (облігацій) № Б73-1/07 та № Б93-1/07 від 27.08. та 28.09.2007 року, ОСОБА_1 згідно платіжних доручень було сплачено: № 575397 від 28.08.2007 року - 85 915, 00 грн.; № 576673 від 30.08.2007 року - 106 400, 00 грн.; № 593593 від 12.09.2007 року - 100 000, 00 грн.; № 598254 від 18.09.2007 року - 462 249, 00 грн., всього сплачено 754 564, 00 грн.; № 637882 від 23.10.2007 року - 117 967, 00 грн.; 06.11.2007 року - 275 256, 00 грн., всього сплачено 393 223, 00 грн. (а.с. 23, 24 т. № 1, а.с. 23 т. № 2).
На виконання умов п. 5.2. договорів купівлі-продажу цінних паперів (облігацій) № Б73-1/07 та № Б93-1/07 від 27.08. та 28.09.2007 року, ОСОБА_1 було придбано Пакет облігацій та сплачено всю суму за зазначеними договорами, про що 30.08., 25.10., 06.11.2007 року було складено акти прийому-передачі цінних паперів № 1 та № 1, 2 до договорів купівлі-продажу № Б73-1/07 від 27.08.2007 року та № Б93-1/07 від 28.09.2007 року та акти виконаних зобов'язань до договорів купівлі-продажу цінних паперів № Б73-1/07 від 27.08.2007 року № Б93-1/07 від 28.09.2007 року (а.с. 26, 27 т. № 1, а.с. 26, 27. т. № 2).
Відповідно до Розпоряджень на виконання облікових операцій (зарахування, списання, переказ, переміщення, блокування) виданих 31.08., 01. та 07.11.2007 року ТОВ «Фінком капітал», придбані іменні безпроцентні цільові облігації було зараховано на рахунок ОСОБА_1 № 1206, відкритий у зберігача ТОВ «Фінком капітал» (а.с. 25 т. № 1, а.с. 24, 25 т. № 2).
22.12.2009 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Форум-Інвест» було укладено додаткові угоди за № 1 до договорів № П115/1-20/В та № П115/2-16/Н резервування квартир від 07.08.2007 року, відповідно до умов п. 1 яких було передбачено, що виконавець приймає від власника облігацій сплачений ним пакет облігацій шляхом передачі власнику облігацій майнових прав на об'єкт нерухомості для подальшого оформлення свідоцтва про власність у порядку передбаченому чинним законодавством та договором (а.с. 30 т. № 1, а.с. 31 т. № 2).
Пунктами 2.2., 3., 4, 5 зазначених вище додаткових угод, було встановлено: новий термін завершення будівництва, а саме до кінця IV кварталу 2011 року; порядок погашення пакету облігацій відповідно до якого протягом терміну погашення облігацій власник облігацій звертається до виконавця з заявою про погашення облігацій, після чого сторони укладають акт пред'явлення облігацій до погашення у терміни, згідно акту пред'явлення облігацій до погашення. Власник облігацій перераховує пакет облігацій на рахунок в цінних паперах виконавця. За фактом перерахування пакету облігацій на рахунок виконавця, власник облігацій та виконавець підписують акт прийому-передачі об'єкта нерухомості, як сукупності майнових прав та акт погашення пакету облігацій; реєстрація квартир у власність власнику здійснюється після введення в експлуатацію завершеного будівництвом житлового будинку в установленому чинним законодавством порядку; виконавець забезпечує формування необхідного пакету документів, що надається до головного управління житлового забезпечення при КМДА для оформлення свідоцтва про право власності та виготовлення технічної документації на об'єкт нерухомості протягом 60 днів від дня введення житлового будинку до експлуатації.
22.12.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Форум-Інвест» було складено акти пред'явлення облігацій до погашення, на підставі яких іменні безпроцентні (цільові) облігації у загальній кількості 9 202 штуки та 5 869 штук, загальною номінальною вартістю 478 504, 00 грн. та 305 188, 00 грн. були перераховані емітенту ТОВ «КУА АПФ «ДС-Фінанс» (а.с. 28-29 т. № 1, а.с. 29-30 т. № 2).
Як видно зі змісту умов п. 3 зазначених актів, сторони дійшли згоди щодо здійснення погашення облігацій протягом двох днів із дня переказу облігацій на рахунок емітента шляхом укладення акту прийому-передачі майнових прав на квартири, визначені в договорах про резервування квартир.
22.12.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Форум-Інвест» були складені акти прийому-передачі за якими емітент ТОВ «Форум-Інвест» передало йому майнові права на квартири з наступними характеристиками: житловий будинок за адресою АДРЕСА_9 , номер квартири - АДРЕСА_6, АДРЕСА_5 , поверх будинку - 11, кількість кімнат - 2, загальна площа - 92, 02 кв.м., 58, 69 кв.м.; житлова площа - 47, 73 кв.м., 29, 53 кв.м. (а.с. 33-34 т. № 1, а.с. 34-35 т. № 2).
14.02.2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Форум-Інвест» було укладено договори про внесення змін до Договорів резервування квартир № П115/2-16/Н та № П115/1-20/Н від 07.08.2007 року, відповідно до яких було встановлено новий термін введення будинку АДРЕСА_4 в експлуатацію, а саме ІІ квартал 2012 року та збільшена загальна площа квартир за результатами фактичних обмірів БТІ на 0, 28 кв.м. та 39, 91 кв.м. у зв'язку з чим ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання сплатити ТОВ «Форум-Інвест» різницю площі, у сумі 145, 06 грн. та 20 753, 20 грн. (а.с. 16 т. № 1, а.с. 16 т. № 2).
14.02.2012 року у зв'язку зі зміною нумерації квартир у будинку, між ОСОБА_1 та ТОВ «Форум-Інвест» було укладено договори про внесення змін до додатків № 1 до договорів резервування квартир № П115/2-16/Н та № П115/1-20/Н від 07.08.2007 року, відповідно до яких номери квартир було змінено з № АДРЕСА_6 на № НОМЕР_7 та з АДРЕСА_5 на № НОМЕР_8 (а.с. 15 т. № 1, а.с. 15 т. № 2).
За даними сертифікату серії КВ №16411024005 виданого 03.08.2011 року на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 01.08.2011 року - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта - будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземною автостоянкою на АДРЕСА_4 проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації. Замовник об'єкта будівництва: Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України; генпроектувальник ЗАТ «Гіпроцивільпромбуд»; генпідрядник ТОВ «ВІП Будтехніка» (а.с.236 т. №2).
Розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 190 від 28.03.2012 року, будинку, в якому знаходяться спірні квартири, було присвоєно поштову адресу, а розпорядженням № 310 від 10.05.2012 року виправлено описку в адресі, внаслідок чого правильна адреса - АДРЕСА_8 .
30.09.2015 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Форум-Інвест» з вимогами щодо надання йому відповідного пакету документів для оформлення за ним права власності на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_10 , а саме: копії списків інвесторів будинку за адресою АДРЕСА_4 ; копії договорів оренди землі за адресою АДРЕСА_4 та додатків до них; копії сертифікатів про введення будинку в експлуатацію; копії розпоряджень про присвоєння поштової адреси; оригінали довідок про повну сплату вартості квартир; технічні паспорти на квартири. (а.с. 35 т. № 1, а.с. 36 т. № 2).
Зазначені листи отримані ТОВ «Форум-Інвест» 02.10.2015 року (а.с.36 т.№1, а.с. 37 т. №2).
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує про те, що ТОВ «Форум-Інвест» відповіді на його звернення не надало.
Будучи належним чином повідомленим, про заявлений ОСОБА_1 до ТОВ «Форум-Інвест» спір, а також дати призначених судових засідань ТОВ «Форум-Інвест» будь-яких заперечень та доказів на спростування зазначених позивачем підстав для позову суду не подало.
Крім того, ТОВ «Форум-Інвест» і не було виконано ухвалу суду про витребування доказів, а саме копії сертифікату про введення в експлуатацію будинку за адресою - АДРЕСА_8 .
Встановлені судом обставини стали підставою для висновку суду про те, що ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за договорами № П115/2-16/Н та № П115/1-20/Н від 07.08.2007 року резервування квартир, додаткових угод до цих договорів, а також договорів купівлі-продажу цінних паперів (облігацій) № Б73-1/07 та № Б93-1/07 від 27.08. та 28.09.2007 року і з моменту складання 22.12.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Форум-Інвест» актів прийому-передачі майнових прав, набув майнових прав на квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_11 , номери яких у подальшому були змінені на НОМЕР_7 та НОМЕР_8, а ТОВ «Форум-Інвест» не виконало умови пункту 5 додаткових угод №1 до договорів резервування квартир № П115/2-16/Н та № П115/1-20/Н від 07.08.2007 року, що були укладені 22.12.2009 року між ТОВ «Форум-Інвест» та ОСОБА_1 у частині щодо надання ОСОБА_1 відповідного пакету документів для оформлення за ним права власності на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_12 .
Судом також встановлено, що 22.12.2011 року було укладено договір іпотеки №11-47/1-10\4 сторонами якого є - ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», яке значиться у договорі, як іпотекодержатель та ТОВ «Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів «ДС-ФІНАНС», яке у договорі значиться стороною іпотекодавець (а.с.84-101 т.№2).
Як видно зі змісту предмету зазначеного вище договору іпотеки №11-47/1-10\4 від 22.12.2011 року іпотекодавець з метою забезпечення: власних зобов'язань, що випливають з кредитного договору №11-47/1-10 від 22.06.2010 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодавець зобов'язаний повернути іпотекодержателю в термін до 25.09.2012 року кредитні кошти в сумі 139 600 000,00 грн. сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 18% річних, а також комісій, можливих штрафних санкцій та пені відповідно до умов кредитного договору; зобов'язань ТОВ «Проект В», що випливають із кредитного договору №03-47\1-11 від 19.04.2011 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного позичальником - 1 та іпотекодержателем, за умовами якого позичальник - 1 зобов'язаний повернути іпотекодержателю в термін до 31.05.2012 року кредитні кошти в сумі 98 868 000, 00 грн., сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 18% річних; зобов'язань ТОВ «Укрконтролтех», що випливають з кредитного договору №7-47\1-11 від 30.06.2011 року з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між іпотекодержателем та позичальником - 2, за умовами якого позичальник - 2 зобов'язаний повернути іпотекодержателю в термін до 30.09.2012 року кредитні кошти в сумі 159 933 790, 00 грн. сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 18% річних, а також комісії, можливих штрафних санкцій та пені відповідно до умов кредитного договору №7-47\1-11 від 30.06.2011 року.
Предметом іпотеки за укладеним 22.12.2011 року договором іпотеки №11-47\1-10\4 є майнові права на 48 квартир загальною площею 4 098,01 кв.м. за угодою відступлення майнових прав №В31\101-К від 22.06.2010 року, укладеною з ДП «Житлоінбуд» та ТОВ «Форум-Інвест», яка є невід'ємною частиною договору №3-02/03 від 17.02.2003 року, укладеного між ДП «Житлоінбуд» та ТОВ «Форум-Інвест» на будівництво житла по АДРЕСА_4 в порядку пайової участі, та яке стане власністю іпотекодавця у майбутньому, серед яких і квартири АДРЕСА_13 . Після реєстрації іпотекодавцем у встановленому законодавством порядку прав власності на квартири, майнові права на які є предметом іпотеки за цим договором іпотекодержатель упродовж 30 календарних днів вносить зміни до цього договору та реєструє у встановленому законодавством порядку обтяження прав іпотекодавця на квартири, які продовжують бути предметом іпотеки відповідно до умов цього договору з накладенням заборони щодо їх відчуження за заявою іпотекодержателя.
До укладеного 22.12.2011 року договору іпотеки №11-47/1-10\4 сторонами цього ж договору вносилися зміни, останні з яких були внесені договором про внесення змін №18 до договору іпотеки №11-47\1-10\4 від 22.12.2011 року, посвідченого Мельником Р.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №3576 пунктом 1.2. якого встановлено, що предметом іпотеки за цим договором є: майнові права на нерухоме майно 2 квартири площею, 177, 04 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 згідно з угодою відступлення майнових прав №В31\101-К від 22.06.2010 року (з усіма змінами та доповненнями), укладеною між ТОВ «КУА АПФ «ДС-ФІНАНС», ДП «Житлоінбуд» та ТОВ «Форум-Інвест», яка є невід'ємною частиною договору №3-02/03 від 17.02.2003 року, укладеного між ДП «Житлоінбуд» та ТОВ «Форум-Інвест» на будівництво житла за адресою: АДРЕСА_4 , та яке стане власністю іпотекодавця в майбутньому, а саме секція №8, квартири АДРЕСА_14 , загальною площею 177,04 кв.м., житловою 95,46 кв.м.. Після реєстрації іпотекодавцем у встановленому законодавством порядку прав власності на нерухоме майно, майнові права на яке є предметом іпотеки за цим договором іпотекодержатель упродовж 30 календарних днів вносить зміни до цього договору та реєструє у встановленому законодавством порядку обтяження прав іпотекодавця на нерухоме майно, яке продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов цього договору з накладенням заборони щодо їх відчуження за заявою іпотекодержателя. (а.с.150-152 т. №2).
Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що позивач є власником майнових прав на квартири АДРЕСА_15 , нумерацію яких у подальшому було змінено на НОМЕР_8,НОМЕР_7, а будівельну адресу будинку на поштову адресу - АДРЕСА_8 , однак відповідач ТОВ «КУА АПФ «ДС-Фінанс» не будучи власником зазначеного нерухомого майна, або ж майнових прав на це ж майно, не отримавши від нього згоди на передачу в іпотеку спірних квартир у порушення правил ч. 2 ст. 583 ЦК України уклав оспорюваний ним договір іпотеки.
З цих підстав було ухвалено судом вказане рішення та визнано недійсним договір іпотеки №11-47/1-10/4 укладений 22 грудня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами-Адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс» та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» у частині передачі в іпотеку майнових прав ОСОБА_1 на: квартири АДРЕСА_16 .
Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Форум - Інвест» надати ОСОБА_1 документи необхідні для оформлення права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_17 , а саме: копію списку інвесторів будинку за адресою - АДРЕСА_8 ; копію договору оренди землі за адресою - АДРЕСА_8 та додатків до нього; копію сертифікату про введення будинку АДРЕСА_8 в експлуатацію; копію розпорядження про присвоєння поштової адреси; оригінали довідок про повну сплату ОСОБА_1 вартості квартир АДРЕСА_16 ; оригінали технічних паспортів БТІ на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 .
Отже, з викладеного випливає, що ОСОБА_1 на момент укладення спірного договору іпотеки був власником майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_17 , на підставі: копії списку інвесторів будинку за адресою - АДРЕСА_8 ; копії договору оренди землі за адресою - АДРЕСА_8 та додатків до нього; копії сертифікату про введення будинку АДРЕСА_8 в експлуатацію; копії розпорядження про присвоєння поштової адреси; оригіналів довідок про повну сплату ОСОБА_1 вартості квартир АДРЕСА_16 ; оригіналів технічних паспортів БТІ на квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 .
Ця обставина була підставою для задоволення вимог, проте в резолютивній частині рішення суд цих майнових прав за позивачем не визнавав. Самі майнові права, у встановленому законом порядку, позивач не оформлював. Право власності на квартири не набув.
У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.
Тобто, майнове право - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.
Відповідно до правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, де Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 робить висновок, що можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).
Отже, у цій справі судом встановлено, що позивач право власності на спірні квартири, у встановленому порядку, не набув, оскільки їх не оформив, у з зв'язку з чим положення ст. 388 ЦК України до виниклих правовідносин застосовуватися у даній справі не можуть, і ці вимоги не можуть вважатися ефективним способом захисту.
Крім цього, судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року у справі № 910/21122/15, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Укрконтролтех» перед ПАТ «КБ «Хрещатик» за кредитним договором від 30.06.2011 № 7-47/1-11 в сумі 3341200,00 грн. було звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22.12.2011 року № 11-47/1-10/4, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Мельником Р.П. за номером 3576, майнові права на квартиру АДРЕСА_2 та на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності на майнові права на вказані квартири за ПАТ «КБ «Хрещатик».
Зазначене рішення суду набрало законної сили, та на підставі зазначеного рішення суду ПАТ «КБ «Хрещатик» було оформлено право власності на зазначені квартири.
Постановою Правління НБУ № 234 від 05.04.2016 року, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 463 від 05.04.2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно зазначеного рішення було розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку, в ході якої була введена тимчасова адміністрація та продовжувались її строки про що свідчать наявні у справі докази.
Крім того, 02.06.2016 року Правління Національного банку України прийняло рішення № 46-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик». На підставі зазначеного рішення Правління НБУ Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 03.06.2016 р. прийнято рішення № 913 про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Хрещатик» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» із 06.06.2016 р. по 05.06.2018 р. включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2018 р. № 944 «Про делегування повноважень ліквідатор банку», звільнено від виконання обов'язків ліквідатора банку ОСОБА_4 та делеговано повноваження ліквідатора Славкіній М.А.
У відповідності до вимог закону, за рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2018 року № 1788 на сайті ФГФВО було повідомлено про те, що 12.09.2018 року відбудуться відкриті торги з продажу активів, що обліковуються на балансі ПАТ «КБ «Хрещатик», а саме: квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1 .
За результатами аукціону 12.09.2018 році переможцем стала ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом електронних торгів № UA-EA-2018-09-03-000042-b.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 17.12.2018 року, укладеного між ПАТ "КБ «Хрещатик» від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Славкіна М.А. та ОСОБА_2 , остання набула у власність квартиру АДРЕСА_1 , а також у відповідності до акту приймання-передачі майна від 17.12.2018 року, зазначена квартира була передана банком покупцю.
Крім того, судом встановлено, що за результатами аукціону в 2019 році переможцем став ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-09-09-000107-b.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 30.10.2019 року, укладеного між ПАТ "КБ «Хрещатик» та ОСОБА_5 , останній набув у власність квартиру АДРЕСА_2 .
На даний час спірні квартири не перебувають у власності ПАТ «КБ «Хрещатик» та 02.10.2020 року до ЄДР було внесено запис № 100074111012000175 про припинення юридичної особи банку ПАТ «КБ «Хрещатик».
З викладеного вбачається, що право на спірні квартири, а саме первинне право власності на них, виникло на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Тому за своєю специфікою ця обставина не може свідчити про те, що права позивача вибули без законної правової підстави.
Це право власності ПАТ «КБ «Хрещатик» на спірні квартири позивачем не оспорювалось. Рішення господарського суду, на підставі якого було набуто право не скасовано.
Таким чином, на спірному аукціоні здійснилась реалізація не предмета іпотеки, а власного майна банку, право власності якого не оспорювалось.
Відповідно до ст. 319 ЦК України Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За таких обставин і в цій частині позивач звернувся до суду в неефективний спосіб, в зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог з підстав наявності у позивача майнових прав на спірне майно для оскарження результатів проведеного аукціону (публічні електронні торги) реалізації майна власника, власність якого набута у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
За ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Стаття 388 ЦК України визначає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Але оскільки вказана стаття стосується правомочностей власника, а ОСОБА_1 не набував право власності на квартири, тому майно не може бути витребуване на користь позивача з володіння третіх осіб.
Щодо того, що судом не досліджено та не надано правової оцінки обставинам справи стосовно, визнання протиправною та скасування судами постанови НБУ від 05.04.2016 року №234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних.
Апелянт вважає, що суд помилково прийняв до уваги скасування вказаного у позові Позивачем рішення Окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року справа №826/6665/16 виходячи з наступного.
Посилається на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року та Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017, у справі № 826/6665/16 визнано протиправною та скасовано постанову НБУ від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».
Постановою Верховного Суду в:д 16.05.2019 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017. Справу № 826/6665/16 передано на розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2021, в задоволенні позову відмовлено.
Підставою для відмови у задоволенні позову стала відсутність підстав для захисту та відновлення прав позивачів, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2С20 року у справі №640/18835/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «УКРФІНКОМ» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Шевченко Олександр Володимирович, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Хрещатик» Луньо Ілля Вікторович про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зокрема визнано протиправною та скасовано Постанову Правління Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».
Отже рішенням суду у справі № 640/18835/19, яке набрало законної сили 13.10.2020, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».
Окрім того, звертає увагу на постанову Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі № 826/3021/18, адміністративне провадження К/9901 /8946/19, К/9901/9039/19, К/9901/10325/19, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ "УКРФІНКОМ"' до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Людмили Миколаївни, Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» Костенко Ігор Іванович, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» Славкіна Марина Анатоліївна, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Вказаною Постановою Верховного Суду касаційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни, Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до касаційної скарги якого приєднались Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 скасувати в частині задоволення позовних вимог про:
- визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»;
- визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 № 560 «Про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик»;
- визнання протиправним та скасування рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»;
- визнання протиправним та м рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку»;
- визнання протиправним та м рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.01.2018 №71, залишено без змін.
Проте вказані обставини не мають правового значення для вирішення цієї справи, оскільки рішення судів, на які посилається позивач, як на підставу неповноважності уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та які набрали законної сили було скасовано Верховним Судом, в зв'язку з чим вважається, що ці рішення не створюють юридичних наслідків (не можуть бути підставою виникнення цивільних прав і обов'язків) , а якщо ці наслідки до постановлення рішення касаційною інстанцією відбулись, вони можуть підлягати повороту їх виконання.
За вказаних вище обставин, ці доводи апеляційної скарги не є підставами для скасування рішення суду.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що скасування постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року у справі № 826/6665/16 постанови Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» до категорії неплатоспроможних», а тому не було повноважень на продаж спірного майна банку.
За положеннями ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: 16) тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; 6) ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
За ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та
ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
За положеннями ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття
рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.
З наведеного у сукупності вбачається те, що щодо неплатоспроможного банку
Національним банком України приймаються рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних та відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
На час проведення електронних торгів та укладення договорів купівлі-продажу спірних
квартир була чинна постанова Національного банку України від 02.06.2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «ХРЕЩАТИК» та рішення виконавчої дирекції Фонду про запровадження процедури ліквідації у банку, які були прийняті на виконання постанови НБУ.
Відповідно до положень статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану
врегулювання, можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення їх законності.
Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.
Особливості оскарження рішень (індивідуальних актів) Фонду про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших рішень (індивідуальних актів), прийнятих на його виконання, а також рішень (індивідуальних актів) щодо призначення уповноважених осіб Фонду, делегування їм повноважень, рішень (індивідуальних актів) Національного банку України про затвердження пропозиції
Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку та рішень (індивідуальних актів) Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, а також рішень (індивідуальних актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, встановлюються КАС України.
Розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду, що були підставою для її початку.
Розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду, що були підставою для її початку.
Визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень (індивідуальних актів) визначених частиною третьою цієї статті, не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку та відновлення прав акціонерів на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення банку з ринку та ліквідації; не породжує будь-яких прав у осіб, які були учасниками банку на прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.
У разі визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення (індивідуального акта), зазначеного у частині третій цієї статті, особа має право вимагати відшкодування шкоди, завданої рішенням (індивідуальним актом), у порядку, передбаченому законом. У разі прийняття Національним Банком України рішення (індивідуального акта) про віднесення банку до неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку або Фондом - рішення, що розпочинає процедуру виведення банку з ринку або ліквідацію банку, а також індивідуальних рішень Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо виконання заходів плану врегулювання, що припинили право власності на акції, право учасників банку або осіб, які були учасниками банку на дату прийняття такого рішення (індивідуального акта) на відшкодування шкоди, завданої таким рішенням (індивідуальним актом), повинно застосовуватися з урахуванням особливостей, встановлених статтею 79-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
З наведеного у сукупності вбачається, що у разі скасування в судовому порядку індивідуальних рішень НБУ, Фонду, прийнятих щодо неплатоспроможного банку в частині його виведення з ринку та ліквідації, процедура ліквідації для банку є невідворотною та банк підлягає подальшій ліквідації з повним продажем його майна, що також спростовує доводи позивача про неповноважність особи фонду гарантування вкладів.
При цьому позивачем одночасно вимоги заявлено як з підстав ст. 388, так і з підстав ст.. 1212 ЦК України, відносно чого необхідно зазначити, що у постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 року у справі №6-2723цс16 зроблено правовий висновок про неможливість одночасного застосування судами ст.ст. 216. 388 та 1212 ТТК України.
Положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Одночасне пред'явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосування реституції та одночасне застосування статей 216 і 338 ЦК України є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.
Крім того, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
ВСУ зазначено, що одночасне застосування до спірних правовідносин статей 216, 388 та 1212 ЦК України не допускається.
Крім того, ОСОБА_1 безпідставно просить визнати право власності на квартири на підставі ст. 392 ЦК України
Відповідно до статей 526, 527, 530 - 532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина 1 статті 190 ЦК України).
Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника : тримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Разом з тим, частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення зазначеними нормами та нормою статті 331 ЦК України не передбачено.
Враховуючи те, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14.
У даному випадку у ОСОБА_1 не виникало право власності на спірні квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_7 , оскільки позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на квартири, а тому відсутні правові підстави для визнання права власності за позивачем.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 року у справі №761/23860/15-н.
Також, ОСОБА_1 безпідставно просить витребувати у ПАТ КБ «Хрещатик» квартири на підставі ст. 1212 ЦК України.
За положеннями ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року у справі №910/21122/15 позовні вимоги ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" задоволені. В рахунок часткового погашення УКРКОНТРОЛТЕХ" за кредитним договором від 30.06.2011 року № 7-47/1-11 звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22.12.2011 року № 11-47/1-10/4, - майнові права на: квартиру АДРЕСА_18 ; квартиру АДРЕСА_7 , загальною площею 92,3 кв. м., житловою площею 50,2 кв. м., яка складається з двох кімнат та знаходиться на 11 поверсі по АДРЕСА_8 , шляхом визнання права власності на майнові права на вказані квартири за ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК".
Вказане рішення суду є чинним та нескасованим. На підставі вказаного судового рішення та відповідно до свідоцтв про право власності, Банк набув у власність спірні об'єкти.
За таких умов, ОСОБА_1 необгрунтовано посилається на положення вказаної статті,оскільки він не є власником майна та підстава, на якій набуто право власності на майно Банку, не відпала.
Також слід вказати на те, що станом на цей час ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» не володіє спірними квартирами, а право власності на квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_7 перейшли до нових власників ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а сама юридична особа ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» (код ЄДРПОУ 19364259) припинена, а банк ліквідований, що свідчить про безпідставність вимог до цього банку.
Крім того, за результатами аукціону в 2019 році переможцем став ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-09-09-000107-b.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 30.10.2019 року, укладеного між ПАТ "КБ «Хрещатик» та ОСОБА_5 , останній набув у власність квартиру АДРЕСА_2 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
ОСОБА_5 не залучений до участі в справі в якості відповідача, що свідчить про те, що в частині вимог щодо квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві власності, позов пред'явлений до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні даних вимог з цих підстав.
Наведеним у сукупності повністю спростовуються доводи апеляційної скарги,як такі, що є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин вимоги до ПАТ КБ
«Хрещатик» та ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лиштви Юрія Васильовича залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник