04 квітня 2023 року м. Житомир справа № 240/33567/22
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області у якому просить:
- визнати неправомірними дії Управління соціальної політики Коростенської районної дерясавної адміністрації Житомирської області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 , довідки згідно додатку 6 до порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 липня 2018 року №551;
- зобов'язати Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області моє звернення ОСОБА_1 про видачу довідки згідно додатку 6 до порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 липня 2018 року №551 передати на розгляд за належністю до Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області.
В обґрунтування позову вказує, що станом на 1 січня 1993 року має більше 3 років прожитих в зоні гарантованого добровільного відселення, а тому, вважає, що має право на отримання довідки згідно додатку 6 до порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551. Відповідно до Постанови КМУ РСР №106 від 23.07.1991 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» с. Топільня Коростенського (Лугинського) району Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення згідно з Постановами Ради Міністрів УРСР. Проживаючи на території с. Топільня Коростенського (Лугинського) району Житомирської області позивач звернулась із заявою до УСП Коростенської РВА по видачу мені довідки додатку 6 для підтвердження статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи та відповідно видачі мені посвідчення категорії 3. Однак отримала відмову, яку вважає протиправною. Зазначає, що прийняття рішення про видачу або відмову у видачі довідок згідно Додатку 6 до Порядку №551 віднесено до повноважень відповідної військової (державної) адміністрації, а не органів соціальної політики, до яких відноситься позивач. Вказує, що відповідач діяв не у порядку та не в межах чинного законодавства України. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 25.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 13.03.2023. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що Довідка-додаток №6 видається лише за наявності підтвердження факту проживання (реєстрації) в населеному пункті, а саме, довідки про час проживання сільської або селищної ради, підставою для видачі якої є погосподарська книга. Згідно довідки виконавчого комітету Топільнянського старостинського округу Лугинської селищної ради, в якій надана інформація щодо проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з 17.07.1990 по даний час, підстав для видачі довідки-додатка №6 для підтвердження статусу потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії не має. Просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідачем визнається, що у серпні 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки встановленого зразка (додаток №6), яка є підставою для видачі посвідчення потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Листом від 19.08.2022 №14/361 відповідач зазначив, що: " Згідно пункту 3 статті 11 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно абзацу 9 п. 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2018 р. №551, довідка - додаток № 6 видається тим особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше відселення - не менше трьох років. Також слід зазначити, що довідка - додаток № 6 видається лише за наявності підтвердження факту проживання (реєстрації) в населеному пункті, а саме, довідки про час проживання сільської або селищної ради, підставою для видачі якої є погосподарська книга. Враховуючи довідку виконавчого комітету Топільнянського старостинського округу Лугинської селищної ради, в якій надана інформація щодо Вашого проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з 17.07.1990 року по даний час, підстав для видачі довідки - додатка № 6 для підтвердження статусу потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 3 не має" (а.с.8).
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до статті 9 Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
При цьому, пунктами 2 та 3 статті 11 Закону №796-ХІІ передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема:
- особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
- особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
Відповідно до статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 65 Закону №796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими нормами Закону №796-ХІІ, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Процедура видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульована Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок №551).
Згідно з пунктом 2 Порядку №551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 6 Порядку №551, потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) серії Б зеленого кольору.
Пунктом 11 Порядку №551 визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - посвідчення видаються на підставі довідки встановленого зразка (додаток 6).
Для отримання посвідчення особи подають заяви разом з необхідними документами, зазначеними у пункті 11 цього Порядку, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг (пункт 11-1 Порядку №551).
Таким чином, довідка за формою, встановленою додатком 6, є документом, необхідним для вирішення питання щодо встановлення особі, яка постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та видачі їй відповідного посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, нормами Порядку №551 не врегульовано питання про те, до компетенції якого органу віднесені повноваження на видачу вищезазначеної довідки. Однак, дослідивши під час розгляду справи форму довідки про проживання на території радіоактивного забруднення, суд встановив, що форма цієї довідки передбачає, що її видає відповідна державна адміністрація, а посадовою особою, яка її підписує таку довідку - є заступник голови цієї державної адміністрації.
З наведеного вбачається, що органом, який уповноважений видавати довідку, передбачену Додатком 6, є державна адміністрація.
Таким чином, прийняття рішення про видачу або відмову у видачі позивачу довідки згідно додатку 6 до Порядку №551 віднесено до повноважень відповідної державної адміністрації, а не органів соціального захисту населення, до яких відноситься відповідач.
Суд зауважує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022, на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити, зокрема, Житомирську обласну військову адміністрацію.
Пунктом 2 зазначеного указу утворено на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації.
Отже, на період дії воєнного стану, Коростенська районна військова адміністрація Житомирської області є уповноваженим органом видавати довідку, передбачену Додатком 6 .
Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що саме Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області прийняло на себе повноваження та повідомило про відсутність підстав для видачі позивачу спірної довідки .
Відтак, відмовляючи позивачу у видачі вищевказаної довідки про проживання на території радіоактивного забруднення, Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області перебрало на себе повноваження іншого державного органу, адже згідно з формою такої довідки, затвердженою Додатком 6 до Порядку №551, повноваженням на її видачу наділена виключно відповідна військова (державна) адміністрація.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відмова Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області у видачі позивачу довідки за формою, затвердженою Додатком 6 до Порядку №551, оформлена листом від 19.08.2022, є протиправною, оскільки в порушення п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України вона прийнята відповідачем не в межах повноважень, визначених законом, а тому вона підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому суд враховує, що в розумінні вимог ч.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян" якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що вирішення питання про видачу довідки за формою, затвердженою Додатком 6 до Порядку №551, не входить до повноважень відповідача, а відтак, з огляду на положення статті 7 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян", отримавши заяву позивача про видачу йому такої довідки, відповідач зобов'язаний був направити вказану заяву за належністю до відповідного органу, який наділений повноваженнями на її видачу, однак не здійснив вказаних дій.
Як вже було зазначено вище, органом, який уповноважений видавати довідку, передбачену Додатком 6 до Порядку №551, є відповідна військова (державна) адміністрація.
Таким чином, позов підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача направити заяву позивача про видачу довідки, що передбачена Додатком 6 до Порядку №551, для розгляду за належністю до Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області (вул. Франка, 5, м.Коростень, Коростенський район, Житомирська область,11501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 03192690) про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області, оформлену листом від 19.08.2022 №14/361, у видачі ОСОБА_1 довідки за формою, передбаченою Додатком 6 до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551.
Зобов'язати Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області направити заяву ОСОБА_1 про видачу довідки, передбаченої Додатком 6 до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551, для розгляду за належністю до Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві ) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук