04 квітня 2023 року м. Житомир справа № 240/4124/22
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати з 03.08.2021 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області поновити з 03.08.2021 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
В обґрунтування позову зазначає, що вона має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони посиленого радіологічного контролю та перебуває на обліку у відповідача. У зв'язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17.07.2018 №6-р/2018 відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чого зроблено не було.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що бюджетною програмою КПКВК 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надання пільг, нарахування та виплата компенсацій, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" буде відновлено.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з матеріалами справи позивач має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
З 01.01.2015 на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ виплата зазначеної допомоги припинена.
Водночас, зміну ст.37 зазначеного закону Законом №107-VI від 28.12.2007 визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008.
На звернення до відповідача із заявою про виплату їй щомісячної грошової допомоги з 03.08.2021, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від прожиткового мінімуму, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, позивачем отримано лист, в якому повідомлено що бюджетною програмою КПКВК 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надання пільг, нарахування та виплата компенсацій, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" буде відновлено.
Позивач вважає, що їй протиправно не нараховувалась та не виплачувалась, починаючи з 03.08.2021 щомісячна грошова допомога, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановлена ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після прийняття Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 №6-р/2018, тому звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до положень статті 37 цього Закону (в редакції, чинній з 9 липня 2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №107-VI) текст ст.37 Закону №796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.
У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст.37 Закону №796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон №76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, ст.37 Закону №796-XII.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону №796-XII, яка із 17.07.2018 є чинною.
В той же час, суд звертає увагу, що у провадженні судді Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В. перебувала адміністративна справа №240/5188/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, в якій позивач просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в ненарахуванні та невиплаті щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.07.2018;
- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі, що дорівнює 40% мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік щомісячно за період з 17.07.2018.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 29.02.2020.
27.04.2020 на адресу позивача надіслано виконавчий лист для примусового виконання рішення суду.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання або неналежне виконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана позивачем бездіяльність пов'язана із виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №240/5188/19, та не є самостійним предметом спору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що предмет позову у справі, що розглядається, фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №240/5188/19).
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправною бездіяльності Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - поглинається способом захисту порушеного права позивача, визначеним у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2020.
Отже, спір у справі є тотожним, предмет спору охоплюється предметом спору у справі №240/5188/19, заявлений з тих самих підстав, але вже на стадії виконання судового рішення.
Виконавчий лист у справі №240/5188/19 не визнавався таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивач мала звернутись до суду із заявою про заміну відповідача (боржника) в порядку статей 52, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: про заміну Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на його правонаступника - Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Ухвалення судом рішення про задоволення позову у цій справі призведе до появи двох судових рішень з одних і тих самих правовідносин щодо виплати позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, а позивачу звернутись до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №240/5188/19.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат про сплату судового збору у даній адміністративній справі та на відмову у задоволенні позову, питання про їх розподіл відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (с.Словечне, Коростенський район, Житомирська область, 11122, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації (вул.Франка, 5, м.Коростень, Житомирська область, 11501, код ЄДРПОУ 03192690) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін