Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 квітня 2023 року Справа№200/269/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
19 січня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання витребуваних документів згідно рапорту ОСОБА_1 за вх. № 2768 від 09.02.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати витребувані документи згідно рапорту ОСОБА_1 за вх. № 2768 від 09.02.2022;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення в наказах командира військової частини НОМЕР_1 № 425 від 29.11.2021 та № 481 від 27.12.2021 невірного періоду з 29.11.2021 по 28.12.2021 залучення ОСОБА_1 до складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
- скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 № 425 від 29.11.2021 та № 481 від 27.12.2021, а саме в частині залучення ОСОБА_1 з 29.11.2021 до складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та виключення мене 28.12.2021 зі складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, як такі, що не відповідають дійсності.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 383 від 08.11.2021, а саме включити ОСОБА_1 , як таку, що залучена з 08.11.2021 до складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 85 від 10.02.2022, а саме включити ОСОБА_1 , як таку, що виключена з 11.02.2022 зі складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення із зазначенням вірного періоду участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а саме з 08.11.2021 по 11.02.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення з 08.11.2021 по 11.02.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення з 08.11.2021 по 11.02.2022.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 , зазначила, що була призначена наказом Міністра оборони України № 97 від 28.02.2020 на посаду офіцера юридичної групи військової частини НОМЕР_1 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 109 від 03.03.2020 з 03 березня 2020 року справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків за посадою.
Вказала, що в подальшому згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 127 від 25.05.2020 призначена на посаду офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 .
Також вказує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 85 від 10.02.2022 з 11 лютого 2022 року вона справи та посаду офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 здала та вибула до нового місця служби.
Звертає увагу суду на те, що відповідно до вказаного наказу командира військової частини НОМЕР_1 , в частині розрахунку її вислуги в Збройних Силах України зазначено: “Вислуга років у Збройних Силах становить: календарна - 03 роки 05 місяців 21 день, пільгова - 03 роки 05 місяців 01 день, загальна - 06 років 10 місяців 22 дні”.
Крім того позивач вказала, що її особову справу отримано за новим місцем її служби 03.06.2022 разом з довідкою про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення за вих. № 644 від 01.06.2022. Згідно вказаної довідки зазначено періоди, коли вона брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а саме, поряд з іншими, з 29 листопада 2021 року по 28 грудня 2021 року з яким вона не погоджується, з тих підстав, що відповідно до наказу Генерального штабу Збройних Сил України № 166/ДСК від 10.11.2021 її офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта юстиції з 08 листопада 2021 року залучено до складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (далі - здійснення заходів ЗНБО). Відповідно до наказу Генерального штабу Збройних Сил України № 24/ДСК від 22.02.2022 її офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта юстиції з 11 лютого 2022 року виключено зі складу сил і засобів об'єднаних сил здійснення заходів ЗНБО. В період з 08 листопада 2021 по 11 лютого 2022 року вона перебувала за місцем проходження своєї служби, яке було пунктом постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , а саме: АДРЕСА_1 , та належно виконувала визначені обов'язки за посадою. Підстави для виключення або незалучення її із/до складу сил і засобів об'єднаних сил здійснення заходів ЗНБО відсутні, так як у щорічну основну відпустку вона не вибувала у вказаний період.
Так, вказує позивач, з незрозумілих для неї підстав її залучено до здійснення заходів ЗНБО наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 425 від 29.11.2021 тільки з 29 листопада 2021 року по 28 грудня 2021 року, хоча, на її переконання, виконувала службові обов'язки за місцем проходження своєї служби ( АДРЕСА_1 ).
Тобто, рахує позивач, за період з 08 листопада 2021 року по 11 лютого 2022 року їй не виплачена винагорода за безпосередню участь у здійсненні заходів ЗНБО та винагорода за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я військовослужбовцям, які беруть участь в заходах ЗНБО, а також не вказано в п. 9 Послужного списку її особової справи період участі у бойових діях під час проходження військової служби, який дає право для пільгового обчислення вислуги років.
09.02.2022 за вх. № 2768 позивач подала рапорт з метою ознайомлення з виплатою їй вищезазначених винагород у відповідних розмірах або їх відсутності, проте витребувані нею в рапорті документи їй надані не були.
07 липня 2022 року позивач подала запит до Генерального штабу Збройних Сил України з метою отримання витягів із наказів Генерального штабу ЗС України, про залучення/виключення її до/зі складу сил і засобів об'єднаних сил здійснення заходів ЗНБО, 14.09.2022 за вих. № 134/2/56/2394 на вказаний запит рекомендовано позивачу звернутися для вирішення порушеного нею питання до військової частини НОМЕР_1 або до військової частини НОМЕР_2 .
05 жовтня 2022 року позивач надіслала повторний запит до Генерального штабу ЗС України, на якій 11.11.2022 за вх. № 2016 їй надано відповідь за вих. № 313/8/6792 від 07.11.2022 разом з додатками (витягами з наказів Генерального штабу ЗС України № 166/ДСК від 10.11.2021 та № 24/ДСК від 22.02.2022 про залучення/виключення її до/зі складу сил і засобів об'єднаних сил здійснення заходів ЗНБО).
05 жовтня 2022 року позивач скерувала запити до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 , станом на 20 грудня 2022 року відповіді від військової частини НОМЕР_2 не надійшло. Військовою частиною НОМЕР_1 за вих. № 2207 від 29.10.2022 надано відповідь на її запит.
Позивач звертає увагу суду на те, що при проходженні нею військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , залученої до складу сил і засобів об'єднаних сил здійснення заходів ЗНБО, її було залучено (згідно довідки за вих. № 644 від 01.06.2022) тільки з 29.11.2021 по 28.12.2021, а насправді (згідно наказів Генерального штабу ЗС України наданих в додатках) вона була залучена до складу сил і засобів об'єднаних сил здійснення заходів ЗНБО з 08.11.2021 по 11.02.2022.
Внаслідок чого, зазначає позивач, за вказаний період військова частина НОМЕР_1 не виплатила їй винагороду за безпосередню участь військовослужбовців в заходах ЗНБО в інших місцях дислокації в межах визначеного району заходів ЗНБО з розрахунку 6500 грн на місяць. За вказаний період військова частина НОМЕР_1 не виплатила їй винагороду за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в заходах ЗНБО з розрахунку 5000 грн на місяць. При заповненні Послужного списку її особової справи військовою частиною НОМЕР_1 , а саме п.9 “Участь в бойових діях” вказано невірний період здійснення заходів ЗНБО. Надано Довідку про участь в заходах ЗНБО за вих. № 644 від 01.06.2022 з вказаним невірно періоду здійснення заходів ЗНБО.
У зв'язку з наведеним позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Відповідач, не погодившись з позовними вимогами, надав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідно до Наказу Генерального штабу Збройних Сил України №166/ДСК від 10.11.2021 року позивач була залучена разом з усіма військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 до сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №425 від 29.11.2021 року позивач вважається, що прибула до складу сил і засобів здійснення заходів із ЗНБО з 29.11.2021 року з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » після того як позивач фактично прибула в район виконання завдання за призначенням, після перебування її в ППД м. Маріуполь.
Відповідач вказав, що відповідно до наказу командира оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №315 від 04.12.2021 року позивач вважається, що прибула до складу сил і засобів здійснення заходів із ЗНБО з 29.11.2021 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №481 від 27.12.2021 року позивачу надано додаткові дні відпочинку у зв'язку із виконанням службових обов'язків у вихідні, святкові та неробочі дні в районі виконання завдань, операції Об'єднаних сил з наданням права на виїзд до місця проживання родини з 29 грудня 2021 року.
Відповідно до наказу командира оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №2 від 04.01.2022 року позивач вважається такою, що вибула зі складу сил і засобів здійснення заходів із ЗНБО з 28.12.2021 року. І після повернення з вихідних днів з 09.01.2022 по 11.02.2022 рік позивач перебувала в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 м. Маріуполь., що підтверджується в позовній заяві.
Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно Директиви №6дск від 19.07.2019 військовій частині НОМЕР_1 визначено пункт постійної дислокації в м. Маріуполь, Донецька область, за адресою: АДРЕСА_2 . У відповідності до Розпорядження Кабінету міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Місто Маріуполь в даному переліку відсутній.
Крім того вказав, що на підставі Наказу Командира ОТУ “Схід“ №315 від 04.12.2021 позивач була залучена до виконання завдань в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». На підставі Наказу Командира ОТУ “Схід“ №2 від 04.01.2021 позивач вибула зі складу виконання завдань в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
При цьому, зазначає, певна кількість військовослужбовців на підставі рішень відповідних командирів була залишена у м. Маріуполь для забезпечення життєдіяльності військової частини НОМЕР_1 .
Крім того відповідач зазначає, що винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів. При цьому, військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО, якщо вони одночасно: залучені до проведення заходів ЗНБО чи в АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України); перебувають у районі проведення заходів ЗНБО чи АТО.
Окрім того, однією з умов того, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО залучені до проведення заходів ЗНБО чи в АТО є те, що військовослужбовець повинен перебувати у підпорядкуванні (виконувати завдання) керівництва штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України), що відноситься до виключної компетенції (дискреційних повноважень) органу військового управління (штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання).
Тобто, вказує відповідач, бути включеним до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО не є достатньою умовою для отримання винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
Передумовою для виплати такої винагороди, рахує відповідач, є одночасне дотримання певних умов.
У зв'язку з наведеним відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивач, спростовуючи доводи відповідача, що викладені ним у відзиві на її позов, надала до суду відповідь на відзив, в якій виклала правову позицію аналогічну зазначеній у позові, позов підтримала та просила його задовольнити.
Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу, суд своєю ухвалою від 30 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, залишив без руху та надав позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду нового тексту позовної заяви із уточненим викладом позовних вимог.
Ухвалою суду від 03 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою від 28 лютого 2023 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 17 березня 2023 року суд, задовольнивши клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів в цій адміністративній справі, зобов'язав Військову частину НОМЕР_3 (Командування об'єднаних сил Збройних Сил України) надати суду інформацію стосовно перебування м. Маріуполь в зоні проведення Операції об'єднаних сил та зобов'язав Генеральний штаб Збройних Сил України надати суду інформацію стосовно перебування м. Маріуполь в зоні проведення Операції об'єднаних сил. Встановив Військовій частині НОМЕР_3 та Генеральному штабу Збройних Сил України п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для її виконання шляхом надання (надіслання) суду витребуваних доказів (пояснень) засобами електронного зв'язку (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua).
Станом на дату розгляду справи витребуваної судом інформації від Військової частини НОМЕР_3 (Командування об'єднаних сил Збройних Сил України) та від Генерального штабу Збройних Сил України на адресу суду не надійшло. Про причини не надання такої інформації суд не повідомлено.
Ухвалою від 03 квітня 2022 року суд відмовив позивачу в задоволенні її клопотання про залучення до участі у цій справі співвідповідача - Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 № 341 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Також, на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.11.2022 № 2738-IX “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 на 90 діб.
Законом України від 07.02.2023 року № 2915-ІХ затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , що виданий 20 квітня 2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Позивач є учасником бойових дій, відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_6 від 22.12.2020.
Відповідно до Наказу Генерального штабу Збройних Сил України №166/ДСК від 10.11.2021 року, поряд з іншими, позивач була залучена до сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №425 від 29.11.2021 року позивач вважається такою, що прибула до складу сил і засобів здійснення заходів із ЗНБО з 29.11.2021 року з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно до наказу командира оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №315 від 04.12.2021 року позивач вважається такою, що прибула до складу сил і засобів здійснення заходів із ЗНБО з 29.11.2021 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №481 від 27.12.2021 року позивачу надано додаткові дні відпочинку у зв'язку із виконанням службових обов'язків у вихідні, святкові та неробочі дні в районі виконання завдань, операції Об'єднаних сил з наданням права на виїзд до місця проживання родини з 29 грудня 2021 року строком на 12 діб.
Відповідно до наказу командира оперативно - тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №2 від 04.01.2022 року позивач вважається такою, що вибула зі складу сил і засобів здійснення заходів із ЗНБО з 28.12.2021 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 85 від 10.02.2022 позивача з 11 лютого 2022 року виключено зі списків особового складу та усих видів забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу від 22.02.2022 № 24/ДСК Генерального штабу Збройних Сил України позивача з 11.02.2022 виключено зі складу сил і засобів об'єднаних сил здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у донецькій та луганській областях.
У довідці, що видана Військовою частиною НОМЕР_1 01.06.2022 № 644 вказано, що позивач , зокрема, в період з 29.11.2021 по 28.12.2021 брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
На запит позивача щодо правильності внесення пункту 9 Послужного списку про здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що надійшов 19.10.2022 та був зареєстрований за вх. № 1696, Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про те, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.11.2021 № 425 та згідно рапорту в ньому капітана юстиції ОСОБА_2 вх. 17877 від 29.11.2021, старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 , офіцер юридичної служби військової частини НОМЕР_1 прибула до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 29.11.2021. Також повідомлено про те, що з 28.12.2021 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.12.2021 № 481 та згідно рапорту в ньому старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 від 15.12.2021, остання вибула зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та більш не залучалась до складу ООС.
Спірним питанням у даній справі є наявність підстав визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання витребуваних документів згідно рапорту ОСОБА_1 за вх. № 2768 від 09.02.2022, наявність підстав для залучення до сил і засобів позивача з 08.11.2021 та виключення позивача з сил та засобів 11.02.2021року, а також наявність підстав нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду та винагороди військовослужбовцям за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за період її перебування в ППД м. Маріуполь.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях».
На офіційному інтернет-представництві Президента України розміщено інформацію, що Президент України, як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, підписав Указ «Про рішення РНБО від 30.03.2018 № 116/2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей», яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заміну формату широкомасштабної антитерористичної операції, яка була запроваджена у 2014 році.
Також, Президентом України підписано Наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей».
Згідно з цим Наказом з 14.00 30 квітня 2018 року розпочалась операція Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил.
Статтею 8 Закону України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях:
1) Генеральним штабом Збройних Сил України за погодженням з відповідними керівниками залучаються та використовуються сили і засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку та телекомунікацій, інші матеріально-технічні засоби) Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту), правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, розвідувальних органів України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а також працівники закладів охорони здоров'я;
2) у зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій діє особливий порядок, що передбачає надання органам сектору безпеки і оборони, іншим державним органам України спеціальних повноважень, необхідних для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Межі зон безпеки, прилеглих до району бойових дій, визначаються начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Командувача об'єднаних сил.
Забезпечення Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту), правоохоронних органів спеціального призначення, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, розвідувальних органів України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, працівників закладів охорони здоров'я необхідними засобами і ресурсами здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Початок та завершення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях визначаються окремими рішеннями Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
Статтею 9 Закону України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»(у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що:
Стратегічне керівництво силами та засобами Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.
Керівництво силами та засобами Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо у Донецькій та Луганській областях, здійснює Командувач об'єднаних сил, який призначається Президентом України за поданням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України.
Командувач об'єднаних сил реалізує свої повноваження через Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України. Повноваження Командувача об'єднаних сил визначаються положенням про Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, яке розробляється Генеральним штабом Збройних Сил України та затверджується Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Міністра оборони України.
Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України через відповідні органи військового управління здійснює планування, організацію та контроль виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, спрямування, координацію і контроль за діяльністю військово-цивільних чи військових адміністрацій (у разі їх утворення) у Донецькій та Луганській областях з питань національної безпеки і оборони.
Військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та інші особи, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час проведення таких заходів підпорядковуються Командувачу об'єднаних сил, рішення якого є обов'язковими до виконання.
Втручання будь-яких осіб незалежно від посади в управління заходами із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не допускається.
Наказом Міністерства Оборони України від 10.02.2016 № 67 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 1 розділу I «Загальні положення» Інструкції №67 ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі - заходи ЗНБО) чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.
Пунктом 3 розділу I «Загальні положення» Інструкції № 67 визначено, що виплата винагороди військовослужбовцям здійснюється за місцем проходження служби на підставі наказів командирів органів військового управління та військових частин. Командирам військових частин - на підставі наказів вищих командирів (начальників, керівників). Розміри винагород у наказах зазначаються в гривнях.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 67 розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у граничних розмірах на місяць визначено у додатку 1 до цієї Інструкції. Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
Розділом ІІ Інструкції № 67 передбачено наступне.
Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у граничних розмірах на місяць визначено у додатку 1до цієї Інструкції.
Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.
Розмір винагороди визначається залежно від місць виконання завдань на підставі:
даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО;
переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;
документів органів військового управління (штабу операції ОС чи штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту, заходів ЗНБО чи АТО (пункт 2).
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, які в одиночному порядку (або у складі зведеного підрозділу, групи) виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), бойові завдання в акваторії Азовського моря, беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, органи військового управління (штаб операції ОС чи штаб АТО, штаби оперативно-тактичних угруповань), військові частини видають документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань (пункт 3).
Військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО, якщо вони одночасно:
залучені до проведення заходів ЗНБО чи в АТО;
перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);
перебувають у районі проведення заходів ЗНБО чи АТО (пункт 4).
Відповідно до п.5 розділу 2 Інструкції 67 вбачається, що підтвердженням залучення до участі в заходах ЗНБО чи в АТО є витяг із наказу органу військового управління (штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про включення військовослужбовця до складу (виключення зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва штабу операції ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).
Підтвердженням залучення до участі в заходах ЗНБО чи в АТО є витяг із наказу органу військового управління (штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про включення військовослужбовця до складу (виключення зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва штабу операції ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо) (пункт 5).
Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО здійснюється на підставі розпорядчих документів органів військового управління.
До здійснення заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні можуть залучатися військові частини та підрозділи Збройних Сил України за рішенням Генерального штабу Збройних Сил України.
Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ штабу операції ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення.
Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження військової служби військовослужбовцями (пункт 6).
Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується:
журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);
бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання.
Крім того, підтвердними документами є:
бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об'єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об'єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;
постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися (пунтк 7).
Винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних та за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів.
При цьому винагорода виплачується в розмірах, встановлених військовослужбовцю на день отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), виявлення психічних та поведінкових розладів (пункт 8).
Наказом Міністерства оборони України від 18.09.2020 №340 затверджено Порядок виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі Порядок), який визначає розміри та умови виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі - заходи ЗНБО) чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду (далі - винагорода).
Відповідно до п.п.4, 5, 6 розділу 2 Порядку військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО, якщо вони одночасно:
виконують завдання у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України);
перебувають у районі проведення заходів із ЗНБО чи АТО.
Підтвердженням виконання завдань у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО чи в АТО є витяг із наказу органу військового управління (ОКП ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про прибуття військовослужбовця до складу (вибуття зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України, які ведуть оперативну (військову, спеціальну) розвідку на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) та не перебувають у підпорядкуванні керівництва ОКП ОС чи штабу АТО, облік яких здійснюється окремо).
Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО здійснюється на підставі розпорядчих документів органів військового управління.
Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення заходів ЗНБО чи в АТО є наказ ОКП ОС чи штабу АТО (штабів оперативно-тактичних угруповань) про їх залучення.
Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження військової служби військовослужбовцями.
З викладеного слідує, що винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів. При цьому, військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО, якщо вони одночасно: залучені до проведення заходів ЗНБО чи в АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України); перебувають у районі проведення заходів ЗНБО чи АТО.
Окрім того, однією з умов того, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО залучені до проведення заходів ЗНБО чи в АТО є те, що військовослужбовець повинен перебувати у підпорядкуванні (виконувати завдання) керівництва штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України), що відноситься до виключної компетенції (дискреційних повноважень) органу військового управління (штабу операції ОС чи штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання).
Тобто, на переконання суду, бути включеним до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО не є достатньою умовою для отримання винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду. Передумовою для виплати такої винагороди є одночасне дотримання певних умов.
Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (втратило чинність), від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція не включено, м. Маріуполь Донецької області.
Таким чином, оскільки позивача було включено до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО, проте у період з 08.11.2021 по 28.11.2021 та у період з 29.12.2021 по 11.02.2022 відсутні докази, що б підтверджували її участь у районі проведення заходів ЗНБО чи АТО, оскільки місто Маріуполь не входить в перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, у суду відсутні підстави для скасування наказів командира військової частини НОМЕР_1 № 425 від 29.11.2021 та № 481 від 27.12.2021 адже включення до складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь в заходах ЗНБО чи в АТО не є достатньою підставою для виплати винагороди.
Відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині: визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення в наказах командира військової частини НОМЕР_1 № 425 від 29.11.2021 та № 481 від 27.12.2021 невірного періоду з 29.11.2021 по 28.12.2021 залучення ОСОБА_1 до складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 383 від 08.11.2021, а саме включити ОСОБА_1 , як таку, що залучена з 08.11.2021 до складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 85 від 10.02.2022, а саме включити ОСОБА_1 , як таку, що виключена з 11.02.2022 зі складу сил і засобів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення із зазначенням вірного періоду участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій області та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а саме з 08.11.2021 по 11.02.2022; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення з 08.11.2021 по 11.02.2022; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за створення безпечних умов виконання бойових завдань та збереження життя і здоров'я під час участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення з 08.11.2021 по 11.02.2022.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання витребуваних документів згідно рапорту ОСОБА_1 за вх. № 2768 від 09.02.2022 суд зазначає наступне.
Так, як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи, 09.02.2022 позивач подала Командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт, в якому просила надати вказівку помічнику командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 про надання їй: довідки про виплату компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень за період проходження нею військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; довідки-розрахунку про розмір виплаченої їй індексації грошового забезпечення за період її проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 із зазначенням місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) та щомісячно фіксованої індексації; надати копії карток особового рахунку про нараховане та виплачене їй грошове забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 .
Доказів надання відповіді або вказаних у рапорті документів позивачу відповідачем до суду не надано.
Відповідно до частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Разом з тим, частиною 4 вказаної статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив свою обізнаність з позовної вимогою в частині, зокрема, про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання витребуваних документів згідно рапорту позивача за вх. № 2768 від 09.02.2022, проте жодних пояснень з цього приводу суду не надав. Також надано не було і доказів стосовно визнання або заперечення вказаної позовної вимоги.
За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 № 548-XIV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі Інструкція з діловодства у Збройних Силах України), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення,- звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Наведені вище положення передбачають право військовослужбовця на проходження військово-лікарської комісії за наявності достатніх підстав, а також ініціювання цих питань та подання рапортів з питань, що виникають під час проходження військової служби.
Згідно з пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
Відтак, командир військової частини за результатами розгляду рапорту (заяви) військовослужбовця, зобов'язаний протягом місяця розглянути рапорт (заяву) військовослужбовця та надати відповідь по суті порушених питань. При цьому суд не ставить під сумнів право командира діяти на власний розсуд одноосібно приймаючи відповідні рішення з цього приводу.
Виходячи з спрямованості завдань адміністративного судочинства, положення ч. 2 ст. 77 КАС України регламентують, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. При цьому, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами ( ч. 9 ст. 80 КАС України ).
Зважаючи на ту обставину, що під час розгляду адміністративної справи не установлений факт надання відповідачем інформації або витребуваних документів позивачу на її рапорт за вх. № 2768 від 09.02.2022, а командир військової частини зобов'язаний його розглянути і вирішити всі поставленні у ньому питання стосовно проходження військовослужбовцем військової служби, а також надати такому військовослужбовцю відповідну відповідь, тому суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, а відповідача слід зобов'язати розглянути питання щодо надання позивачу витребуваних нею документів згідно її рапорту за вх. № 2768 від 09.02.2022, оскільки питання щодо надання позивачу таких документів по суті відповідачем не вирішувалось, а у суду відсутні факти вважати, що витребувані позивачем документи не містять секретну інформацію.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнена.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_5 ; фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_6 ; код ЄДРПОУ: 26615223) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання витребуваних документів згідно рапорту ОСОБА_1 за вх. № 2768 від 09.02.2022.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_5 ; фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_6 ; код ЄДРПОУ: 26615223) розглянути питання щодо надання/ненадання ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) витребувані нею документи згідно її рапорту за вх. № 2768 від 09.02.2022.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 03 квітня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров