Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
04 квітня 2023 року Справа №200/978/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_3; код НОМЕР_6) про зобов'язання вчинити певні дії, -
08 березня 2023 року (27 лютого 2023 року направлено засобами поштового зв'язку) до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати дії командування військової частини НОМЕР_2 неправомірними, щодо недопуску ОСОБА_1 проходити службу в військовій частині НОМЕР_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 направлення на проходження військово-лікарської комісії;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов?язаної з проходженням військової служби;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов?язаної з проходженням військової служби;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та здійснити виплати, а саме - додаткову винагороду за наказом № 168 від 28.02.2023 р. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 грн.;
- зобов?язати нарахувати Міністерство оборони України та виплатити щомісячну премію; надбавку за особливості проходження служби; грошову допомогу на оздоровлення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань; грошову компенсацію за невикористані відпустки;
- зобов?язати Міністерство оборони України розірвати контракт від 14.05.2021 р. з ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
15.03.2023 року позивачем через систему «Електронний суд» було подано уточнену позовну заяву в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:
- визнати дії командування військової частини НОМЕР_2 неправомірними, щодо недопуску ОСОБА_1 проходити службу в військовій частини НОМЕР_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 направлення на проходження військово-лікарської комісії;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов'язаної з проходженням військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 медичну документацію, щодо направлення до лікарні та отримання травми пов'язаної з проходженням військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати (період 24.02.2023 р. по день винесення рішення окружним адміністративним судом) та здійснити виплати, а саме - додаткову винагороду за наказом № 168 від 28.02.2023 р. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 грн.;
- зобов'язати нарахувати (період 24.02.2023 р. по день винесення рішення окружним адміністративним судом) Міністерство оборони України та виплатити щомісячну премію; надбавку за особливості проходження служби; грошову допомогу на оздоровлення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-бутових питань; грошову компенсацію за невикористані відпустки;
- зобов'язати Міністерство оборони України розірвати контракт від 14.05.2021 р. із ОСОБА_1
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
21.03.2023 року судом було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання/перебування ОСОБА_1 .
22.03.2023 року через систему «Електронний суд» позивачем було подано уточнену позовну заяву на виконання вимог ухвали від 20.03.2023 року в якій склад відповідачів по справі та зміст позовних вимог змінено не було.
31.03.2023 року засобами електронного зв'язку надійшла відповідь, згідно якої адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року роз'єднано позовні вимоги у адміністративній справі №200/978/23 виділивши з неї три самостійні провадження.
В провадженні адміністративної справи №200/978/23 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання військової частини НОМЕР_3 нарахувати (період 24.02.2023 року по день винесення рішення окружним адміністративним судом) та здійснити виплати, а саме - додаткову винагороду за наказом № 168 від 28.02.2023 року Постанова Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 грн. та зобов'язання нарахувати (період 24.02.2023 року по день винесення рішення окружним адміністративним судом) Міністерство оборони України та виплатити щомісячну премію; надбавку за особливості проходження служби; грошову допомогу на оздоровлення; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань; грошову компенсацію за невикористані відпустки.
Згідно частини 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
За приписами частини 4 статті 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Зі змісту позовних вимог відомо, що позивач просить, зокрема, зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та здійснити йому виплату, а саме - додаткову винагороду за наказом № 168 від 28.02.2023 року Постанова Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 грн. Адже, як відомо з позовної заяви, ОСОБА_1 проходив у військовій частині НОМЕР_3 службу, щонайменше з 16.08.2022 року (точну дату позивачем не зазначено) коли його було призначено на посаду сержанта резерву взводу запасної роти наказом командира ВЧ НОМЕР_3 від 16.08.2022 року № 459.
Тобто одна з позовних вимог звернена саме до військової частини НОМЕР_3 , однак, в якості відповідача в позові її не зазначено. Отже, для належного, справедливого та повного розгляду справи, а також для дотримання усіх основних засад та принципів судочинства, її слід залучити до участі у справі в якості другого відповідача по справі.
Крім того, в позовних вимогах до позовної заяви позивачем заявлено клопотання про призначення судового засідання.
Розглядаючи дане клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 5 статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частини 3 статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу, що предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України, а тому дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 «Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження» КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі № 826/7244/18.
Відповідно до частин 5, 6 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що на даному етапі розгляду справи обсяг доказів не є надмірним, дана категорія справ не відноситься до категорії справ значної складності для об'єктивного, всестороннього розгляду якої необхідне призначення судового засідання.
На переконання суду, розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує право позивача надати свої пояснення по суті спору, обґрунтування, заперечення проти доводів відповідачів. Доводів, пояснень або обґрунтувань разом з відповідними доказами, які б обґрунтовували неможливість надання позивачем пояснень в письмовій формі, а надання яких потребувало б виходу в судове засідання не надано. Крім того, саме клопотання позивач жодним чином не обґрунтовує.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами до статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про призначення судового засідання та вважає його таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частинами першою, другою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Суд вважає за необхідне розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керуючись статтями 5, 12, 44, 48, 72, 73, 75 - 78, 90, 160, 168, 169, 171, 174, 175, 257, 260-262 КАС України, суддя, -
Залучити до участі у справі № 200/978/23 у якості відповідача - 2: військову частину НОМЕР_3 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача - 1: Міністерства оборони України та відповідача - 2: військової частини НОМЕР_3 про зобов'язання вчинити певні дії.
Клопотання ОСОБА_1 про призначення судового засідання у справі - залишити без задоволення.
Справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Духневичем О.С. одноособово.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_3 подати до суду:
- засвідчену належним чином копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 ;
- письмові пояснення та докази (копії наказів, розпоряджень, доручень, тощо) щодо нарахування (не нарахування) та виплати (невиплати) ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн.;
- всі інші докази, які стали підставою виникнення спору.
Зобов'язати Міністерство оборони України подати до суду:
- письмові пояснення та докази щодо виплатити щомісячної премії; надбавки за особливості проходження служби; грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; грошової компенсації за невикористані відпустки.
Витребувані судом докази слід подати до Донецького окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду (inbox@adm.dn.court.gov.ua) в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, з документом, що підтверджує його надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив до суду, з направленням її копії іншим учасникам справи, а також доказів його направлення (надіслання) вручення.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до суду, з направленням її копії іншим учасникам справи, а також доказів його направлення (надіслання) вручення.
Попередити відповідачів, що відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачам ухвала надсилається разом із копією позовної заяви з додатками.
Роз'яснити відповідачам положення частини 8 статті 80 КАС України, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає, за винятком оскарження відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Суддя О.С. Духневич