Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2023 року Справа №200/10024/20-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 інспектора прав хворих споживачів “ВО захисту прав хворих споживачів” в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації, заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Клюшникова Д. Г. про визнання бездіяльності протиправною відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) до Донецької обласної державної адміністрації, заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Клюшникова Д. Г., відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації щодо не виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 № 727; відповідно до ст. 56 Конституції України призначити за рахунок держави чи обласного бюджету органу місцевого самоврядування відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1 167 827,45 грн. ФОП ОСОБА_2 , завданою бездіяльністю органів державної влади - Донецькою ОДА.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у відкритті провадження у справі № 200/10024/20-а відмовлено. Роз'яснено заявнику, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 200/10024/20-а залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 16.03.2023 касаційну скаргу задоволено частково.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 200/10024/20-а скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду.
29.03.2023 справу передано для продовження розгляду судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон України № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Пунктом 13 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Частиною 5 ст. 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 02.05.2019 (справа № 9901/167/19) та Верховного Суду від 13.03.2018 (справа № 820/5268/17), постанові Верховного Суду від 29.05.2020 справа № 640/511/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано: фізичною особою підприємцем 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз. 4 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 гривень.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом в ухвалах від 10.05.2019 року у справі №9901/166/19, від 20.01.2021 року у справі №160/5843/20, від 21.01.2021 у справі №9901/396/20.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16.11.2020 суду надані документи про доходи позивача, але з поданих документів не можливо встановити що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Оскільки вказані документи не містять інформації щодо доходів позивача за повний календарний рік (2019).
Отже позивачем не надано належного документального підтвердження стосовно підстав для звільнення/відстрочення чи розстрочення від сплати судового збору (якщо такі є), з огляду на що суд констатує невідповідність позовної заяви вимогам частини восьмої статті 160, частини третьої статті 161 КАС.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору, у визначеному судом розмірі, або для відстрочення від сплати судового збору відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» позивач має право надати довідку органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №9901/77/20.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 інспектора прав хворих споживачів “ВО захисту прав хворих споживачів” в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації, заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Клюшникова Д. Г. про визнання бездіяльності протиправною відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору, у визначеному судом розмірі, або для відстрочення від сплати судового збору довідку органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх: через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк