Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2023 року Справа №200/1311/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, через свого представника, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області”№33/25-340 від 27.01.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області” №33/25-340 від 27.01.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказано, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019. Судом встановлено, що із заявою про проведення перерахунку пенсії представник позивача звернулась до Управління ПФУ 17.06.2022. Відповідь із відмовою відповідачем надана 22.06.2022.
До суду із зазначеним адміністративним позовом представник позивача звернулась лише 29.03.2023 року.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка вмотивована тим, що обов'язок відповідача на перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 був визначений на підставі рішення Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 від 17 грудня 2019 року, залишеним без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду 24.06.2020 року, а відтак визначення дати перебігу процесуального строку з 01.04.2019 року свідчить про об'єктивну неможливість пенсіонера звертатися до суду за захистом свого порушеного права.
Позивач отримав право на судовий захист і саме з цього моменту виник спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації права особи на соціальний захист, зумовлений протиправними діями Пенсійного фонду. Представник позивача вважає, що застосування шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, має наслідком неможливість реалізувати позивачем, передбаченого ст. 51 Закону 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв'язку з зі зміною видів грошового забезпечення (постанова Верховного Суду у справі №520/11178/2020 від 26.01.2021 року).
Крім вказаного представник позивача посилається на об'єктивну неможливість пенсіонера звернутися раніше до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з відсутністю розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду. Право позивача на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Одночасно в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду представник позивача про зазначила запровадження воєнного стану на території України, з 24 лютого 2022 року.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав пропуску строку звернення до суду та поважності причин його пропуску, суд враховує наступне.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на подані разом із позовом докази, датою обізнаності позивача про порушення своїх прав є лист-відповідь відповідача від 22.06.2022.
Відтак початком перебігу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є 22.06.2022.
При цьому, з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 29.03.2023 тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк звернення до суду.
Слід наголосити, що посилання позивача на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку звернення до суду без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на своєчасне подання позову.
З урахуванням викладеного, на думку суду, представником позивача не наведено переконливих доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений КАС України строк.
Зі змісту наведених у позові та клопотанні обставин не вбачається, що позивач не мала реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо своєчасного звернення до суду із даним позовом, з моменту отримання відмови у проведенні перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду із позовною заявою.
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк