Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 квітня 2023 року Справа№200/5242/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення,
22 грудня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , виражене у формі листа від 11.10.2022 року №2230, про призупинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, додаткових та інших видів грошового забезпечення належне, але не отримане його сином ОСОБА_5 , який зник безвісти
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 19 жовтня 2022 року на його адресу надійшов лист від Покровського районного ТЦК та СП вих. № 02/5837 про доведення змісту листа від командира військової частини НОМЕР_1 до якого було долучено лист командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2022 року вих. № 2230 в якому повідомлялось про призупинення йому виплати грошового забезпечення, як батькові зниклого без вісти військовослужбовця - ОСОБА_5 з підстав відсутності довідки про склад сім'ї та як наслідок приховання батьками факту, що їх син має малолітню дитину.
Позивач зазначає, що нормами чинного законодавства України в тому числі і п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручникам, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» не дають права командиру військової частини призупиняти виплату грошового забезпечення, а тому просить суд задовольнити його позов.
Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу, суд своєю ухвалою від 27 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, залишив без руху та надав позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням підстав такого залучення.
Ухвалою від 03 лютого 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Задовольнивши клопотання позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи № 200/5242/22 відомостей щодо офіційної адреси електронної пошти та відомих телефонних номерів відповідача, а офіційна юридична адреса розташована на тимчасово непідконтрольній українській владі території, резолютивна частина вищевказаної ухвали була розміщена на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 21 березня 2023 року зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати суду: належним чином засвідчену копію спірного рішення, що виражене у формі листа від 11.10.2022 № 2230 про призупинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення належне, але не отримане його сином військовослужбовцем ОСОБА_5 , який зник безвісти; пояснення з приводу підстав припинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення належне, але не отримане його сином військовослужбовцем ОСОБА_5 , який зник безвісті, з відповідними доказами на предмет спростування або підтвердження зазначеного. Встановив Військовій частині НОМЕР_1 п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для її виконання шляхом надання (надіслання) суду витребуваних доказів (пояснень) засобами електронного зв'язку (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua).
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи № 200/5242/22 відомостей щодо офіційної адреси електронної пошти та відомих телефонних номерів відповідача, а офіційна юридична адреса розташована на тимчасово непідконтрольній українській владі території, резолютивна частина вищевказаної ухвали була розміщена на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.
27 березня на офіційну електронну пошту суду надійшли пояснення ОСОБА_3 , яка підтримала правову позицію відповідача, зазначила, що погоджується з призупиненням позивачу виплати грошового забезпечення, як батькові зниклого без вісти військовослужбовця - ОСОБА_5 з підстав відсутності довідки про склад сім'ї та як наслідок приховання батьками факту, що їх син має малолітню дитину.
У задоволенні позову просила відмовити.
Станом на день розгляду цієї справи відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_1 , а також витребувані ухвалою від 21.03.2023 докази, на адресу суду не надійшли.
Також на адресу суду не надійшли пояснення від ОСОБА_2 .
Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 № 341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Також, на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.11.2022 № 2738-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 на 90 діб.
Законом України від 07.02.2023 року № 2915-ІХ затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , що виданий Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 02 липня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьком та відповідно матір'ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 27 липня 2011 року підтверджується факт того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (натепер - ОСОБА_7 (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 12 лютого 2021 року) ОСОБА_8 є батьком та відповідно матір'ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 14 серпня 2017 року у справі № 226/1158/17 (провадження 2/226/467/2017) шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 розірвано.
Листом від 11 травня 2022 року № 02/2886 ІНФОРМАЦІЯ_6 сповістив ОСОБА_1 про те, що його син, солдат ОСОБА_5 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_7 , зник безвісти під час бойового зіткнення у складі батальонно-тактичної групи з російсько-окупаційними військами.
Листом від 19 жовтня 2022 року № 02/5837 ІНФОРМАЦІЯ_6 довів до відома позивача зміст листа командира в/ч НОМЕР_1 щодо припинення виплати грошового забезпечення його сина - зниклого безвісті військовослужбовця ЗС України ОСОБА_11 та рекомендував після ознайомлення з ним вжити заходи для досудового врегулювання можливого спору, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову від законного представника його онука ОСОБА_9 - ОСОБА_3 .
Так, додатком до вищевказаного листа від 19 жовтня 2022 року № 02/5837 був лист Військової частини НОМЕР_1 № 2230 від 11 жовтня 2022 року, в якому Командир військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_12 повідомляв Начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що на адресу Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » 11 вересня 2022 року надійшов запит колишньої дружини ОСОБА_3 , законного представника малолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина зниклого безвісти ОСОБА_5 щодо виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000, 00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168. Повідомлялось також про те, що солдат ОСОБА_5 , призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_6 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01 березня 2022 року № 103 зарахований у списки військової частини на посаду номер обслуги мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти групи військової частини НОМЕР_1 , згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 58дск від 10 березня 2022 року. Під час відбиття російської агресії номер обслуги мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти солдат ОСОБА_5 зник безвісти в районі населеного пункту Кирилівка Волноваського р-ну Донецької області.
Крім того зазначалось у вказаному листі про те, що відповідно до п. 7.5 наказу Міністерства Оборони України від 26.05.2014 № 333 Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2014 за № 611/25388 на адресу ОСОБА_1 надіслано сповіщення від 13 квітня 2022 року № 543. У відповідності до п. 8.2. вищенаведеного наказу комісаріати зобов'язані проводити роз'яснювальну роботу з членами сімей і родичами військо службовців, якщо у разі втрати зв'язку з військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі, вони повинні звертатися до військового комісаріату за місцем свого постійного проживання або за місцем призову (прийняття) цього військовослужбовця на військову службу. Якщо районний (міський) військовий комісар на має відомостей про місце перебування військовослужбовця, він зобов'язаний направити запит безпосередньо до військової частини за місцем служби військовослужбовця або до відповідного кадрового органу, в якому ведеться облік особового складу. Відповідно, командир Військової частини НОМЕР_1 повідомляв про те, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 була проведена роз'яснювальна робота з родичами зниклого безвісти ОСОБА_5 та сформований пакет документів від 04 серпня 2022 року вих. № 02/4284.
Крім того, командир військової частини НОМЕР_1 сповіщав начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 у листі про те, що повторно, на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 надійшла заява щодо виплати грошового забезпечення від батька зниклого безвісти військовослужбовця, громадянина ОСОБА_1 вх. № 257 від 05.08.2022.
У листі командир Військової частини НОМЕР_1 повідомляв також про те, що вказаний ним пакет документів за вих. № 02/4284 від 04.08.2022 наданий з порушенням вимог Постанови КМУ від 30 листопада 2016 року № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», а саме, інформаційна довідка Міністерства Юстиції України про сімейний стан безвісти зниклого відсутня та батьки зниклого безвісти, приховали факт, що їх син має малолітню дитину. Вказував, що командуванням військової частини НОМЕР_1 21.08.2022 за вих. № 1720 відправлений запит до ІНФОРМАЦІЯ_6 про надання особової справи на солдата ОСОБА_5 , з отриманої відповіді стало відомо, що особова справа знищена, на адресу військової частини надіслана копія Акту знищення від 25.02.2022 № 1863.
Крім того у вищевказаному листі командир військової частини НОМЕР_1 сповіщав про те, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), у а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представником (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Також звернув увагу, що згідно статті 3 Сімейного кодексу України «Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає».
Зазначав, що з моменту подання заяви батькові ОСОБА_1 перераховано грошове забезпечення та винагорода у збільшеному розмірі до 100 000 грн, належне, але не отримане його сином за період серпень-вересень 2022 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення від 04 серпня 2022 року № 163; від 02 вересня 2022 року № 217, на виплату винагороди від 04 серпня 2022 року № 325, від 02 вересня 2022 року № 377.
Командир військової частини НОМЕР_1 також вказав, що керуючись п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» виплати грошового забезпечення, додаткових та інших видів грошового забезпечення належне, але не отримане військовослужбовцем, призупиняється.
Також командир військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_12 у вказаному листі просив начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомити батька зниклого безвісти військовослужбовця про призупинення виплати йому грошового забезпечення.
Поряд з цим, зважаючи на те, що права і законні інтереси колишньої дружини ОСОБА_3 , законного представника малолітньої дитини ОСОБА_9 , порушені, в листі також містилось прохання рекомендувати батькові ОСОБА_1 вжити заходи для досудового врегулювання спору за домовленістю, не чекаючи пред 'явлення претензії чи позову.
Не погоджуючись з рішенням командира військової частини НОМЕР_1 , яким призупинено йому виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі
Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частин 2-4 статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації.
Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
07.06.2018 наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділ ХХХ Порядку № 260).
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок № 884).
Під терміном «безвісно відсутній військовослужбовець» слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку № 884).
Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими та не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Так, зі змісту спірного рішення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , що виражене у формі листа від 11.10.2022 № 2230 про призупинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, додаткових та інших видів грошового забезпечення належне, але не отримане його сином військовослужбовцем ОСОБА_5 , який зник безвісті судом встановлено наступне.
04.08.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_6 Донецької області, після проведення роз'яснювальної роботи з родичами зниклого безвісті ОСОБА_5 , сформований пакет документів.
05.08.2022 року за вх. № 257 на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 надійшла заява від ОСОБА_1 щодо виплати грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_5 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення від 04.08.2022 № 163 та від 02.09.2022 № 217, а також на виплату винагороди від 04.08.2022 № 325, від 02.09.2022 № 377, ОСОБА_1 перераховане грошове забезпечення та винагорода у збільшеному розмірі до 100 000 грн, належне, але не отримане його сином за період серпень-вересень 2022 року.
Як встановлено також судом зі змісту спірного рішення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , що виражене у формі листа від 11.10.2022 № 2230 про призупинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, додаткових та інших видів грошового забезпечення належне, але не отримане його сином військовослужбовцем ОСОБА_5 , який зник безвісті, командуванням військової частини НОМЕР_1 21.08.2022 за вих. № 1720 відправлений запит до ІНФОРМАЦІЯ_6 про надання особової справи на солдата ОСОБА_5 та з отриманої відповіді встановлено, що особова справа знищена, про що на адресу військової частини надіслана копія акту знищення від 25.02.2022 № 1863.
Як вже зазначалось судом до заяви про виплату грошового забезпечення, додаткових та інших видів грошового забезпечення належне, але не отримане військовослужбовцем, який зник безвісті додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Суд відхиляє таку підставу припинення виплати як не надання заявником інформаційної довідки Міністерства Юстиції України про сімейний стан безвісті зниклого, оскільки надання такої довідки не передбачено Порядком № 884.
Суд звертає увагу відповідача на той факт, що відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Натомість, розглянувши заяву позивача від 05.08.2022 № 257 щодо виплати грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця, командир військової частини НОМЕР_1 прийняв накази про виплату грошового забезпечення від 04.08.2022 № 163 та від 02.09.2022 № 217, а також про виплату винагороди від 04.08.2022 № 325, від 02.09.2022 № 377, внаслідок чого ОСОБА_1 перераховане грошове забезпечення та винагорода у збільшеному розмірі до 100 000 грн, належне, але не отримане його сином за період серпень-вересень 2022 року.
На підставі вищевказаного суд робить висновок що пунктами 5, 6 Порядку № 884 обов'язок щодо з'ясування всіх обставин та вирішення питання щодо призначення або не призначення виплати грошового забезпечення, додаткових та інших видів грошового забезпечення належне, але не отримане військовослужбовцем, який зник безвісти, покладається саме на командира військової частини, натомість при прийнятті наказів щодо виплати позивачу вказаної виплати зауважень щодо надання позивачем неповного пакету документів не виникало.
Крім того, відповідач, отримавши відповідь на свій запит від 21.08.2022 за вих. № 1720 від ІНФОРМАЦІЯ_6 про надання особової справи на солдата ОСОБА_5 та копії акту знищення особової справи ОСОБА_5 від 25.02.2022 № 1863, не вчинив жодної дії для додаткового з'ясування всіх обставин справи з метою прийняття обґрунтованого та правомірного рішення, а в подальшому переклав цей обов'язок на позивача.
Суд погоджується з твердженням позивача з приводу того, що Порядок № 884 не надає повноважень командиру військової частини призупиняти виплату грошового забезпечення, додаткових та інших видів грошового забезпечення належне, але не отримане військовослужбовцем, який зник безвісті.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією № 9 від 07.12.2022 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_10 ), про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , що виражене у формі листа від 11.10.2022 року №2230, про призупинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, додаткових та інших видів грошового забезпечення належне, але не отримане його сином ОСОБА_5 , який зник безвісти.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 03 квітня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров