03 квітня 2023 року Справа №530вр-23/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» про заміну стягувача,-
29.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», в якій заявник просить постановити ухвалу, якою замінити стягувача у виконавчому написі №l180 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. від 17 січня 2020 року з АТ «ОТП БАНК» на ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у зв?язку з переходом до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» прав Кредитора за Договором №2017281846 від 10.12.2017 року укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 .
Стаття 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
За приписами ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
За умовами ч. 8 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Тобто, у разі підписання заяви представником, до матеріалів скарги має бути долучений оригінал документа, що посвідчує його право на вчинення такої дії, або належним чином завірена копія зазначеного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
За умовами ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За приписами ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі №640/3246/20.
В ухвалах Верховного Суду у справах №820/4389/17 від 19.02.2018 року, №822/2974/17 від 02.05.2018 року викладена наступна правова позиція, що «звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво».
Подана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заява про заміну стягувача підписана його представником - Вадимом Шрамовичем.
На підтвердження своїх повноважень представником надано довіреність № 11 від 01.03.2023 року, яка підписана директором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» - Тетяною Жабченко.
При цьому, доказів того, що Тетяна Жабченко є директором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та уповноважена на видачу відповідної довіреності законом та/або установчими документами, суду не надано.
Також до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували, що Вадим Шрамович може здійснювати самопредставництво юридичної особи відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі закону, положення, посадової інструкції, витягу з ЄДР.
Враховуючи викладене суд вважає, що заяву про заміну стягувача підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, суд встановив, що заяву подано особою, повноваження якої не підтверджено у відповідності до процесуального законодавства, отже заяву подано без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, що є підставою для повернення заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 55, 59, 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» про заміну стягувача - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна