20 березня 2023 року Справа № 215/123/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради (вул.Ухтомського,23, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область,50083) про встановлення наявності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради, в якій просить:
1. визнати протиправним та скасувати рішення від 16.09 2022р без реєстраційного номеру, без зазначення установи, в частині розгляду Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОЇ районної у м.Кривий Ріг ради заяви від 15.09.22р вх 1074;
2. визнати діяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради протиправною за результатом розгляду заяви від 15.09.22р вх 1074, яка виявилася у відмові дати направлення до організацій, які здійснюють навчання для надання соціальної послуги з догляду на професійній основі під час війни згідно із правовою позицією Постанови Кабінету Міністрів України від 06.10.21 р №1040, 07.05.22р №591 та зобов'язати виконати таку процедуру до правового порядку ст. 13 Закону України "Про соціальні послуги".
Позовні вимоги вмотивовані безпідставністю та необґрунтованістю прийняття управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради відмови у наданні направлення ОСОБА_2 до організацій, які здійснюють навчання для надання соціальної послуги з догляду на професійній основі під час війни згідно із правовою позицією Постанови Кабінету Міністрів України від 06.10.21 р №1040, 07.05.22р №591.
23.01.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Вказана правова позиція обґрунтована тим, що надавати послуги з догляду без проходження навчання, але склавши в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, іспит з основ догляду, може: непрацююча фізична особа, яка протягом не менше ніж три місяці до дня звернення із заявою постійно надавала соціальні послуги і якій призначалася щомісячна компенсація.
Особа яка бажає надавати соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі повинна особисто звернутися до управління із заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, надавши копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
04.01.2022 гр. ОСОБА_2 звернувся до начальника управління з заявою в довільній формі про включення його до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі без здійснення підприємницької діяльності. Разом із заявою він надав копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків.
У заяві гр. ОСОБА_2 зазначив адресу проживання: АДРЕСА_2 , а в паспорті зазначена реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 .
При перевірці відомостей реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу про зареєстроване місце проживання встановлено, що по АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання 08.11.2013 року. За адресою АДРЕСА_2 не зареєстрований. ОСОБА_2 рекомендовано надати документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання для можливості отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, проте останнім не надано документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання для можливості направлення для проходження навчання або складання іспиту.
На думку відповідача, що управлінням виконано всі дії у межах наданих повноважень, спрямовані на забезпечення права позивача на соціальний захист відповідно до чинного законодавства та ст.46 Конституції України.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2023 року справу № 215/213/23 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвала від 10 лютого 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 215/123/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами..
Дослідив всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких підстав.
15.09.2022 гр. ОСОБА_1 звернулась до виконавчого комітету Тернівської районної ум. Кривий Ріг ради з заявою в довільній формі, у тому числі, про надання ОСОБА_2 направлення до центру соціальних служб під час війни.
З результатами розгляду звернення від 15.09.2022 року, у рішенні від 16.09.2022 року про відмову у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі № 3363 зазначено, що станом на 16.09.2022 ОСОБА_2 не надав до управління інформації чи копію довідки щодо проходження підготовки та перепідготовки з основ догляду, не включений до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, тому ОСОБА_1 не може обрати ОСОБА_2 , так як він не включений до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Станом на 16.09.2022 до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі включено 1 особу, проте ОСОБА_2 не має законних підстав надавати заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на професійній основі, так як не включений до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Листом від 22.09.2022 року № 3447 ОСОБА_1 надано відповідь, що при перевірці при перевірці відомостей реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу про зареєстроване місце проживання встановлено, що по АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання 08.11.2013 року. За адресою АДРЕСА_2 не зареєстрований.
У відповіді зазначено, що 11.01.2022 року управлінням за вих. 102 гр. ОСОБА_2 підготовлено письмову відповідь та направлено за адресою: АДРЕСА_2 , де рекомендовано надати документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання для можливості отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги на професійній основі.
Лист від 22.09.2022 року направлено на адресу ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи.
Вважаючи дії відповідача та рішення протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон №2671) визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
У відповідності до пункту 17 статті 1 Закону № 2671 соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.
На виконання Закону № 2671 постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 (далі - Постанова № 859) затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно допереліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 9, ст. 306).
Пункт 2 Порядку 859 визначає категорії осіб, яким компенсація не призначається. Компенсація не призначається: 1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи); 2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»; 3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.
Відповідно до п.3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Згідно із п.5 Порядку № 859 до складу сім'ї фізичної особи, яка звертається за призначенням компенсації, включаються чоловік, дружина, діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю. При цьому діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім'ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. До складу сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, що звертається за призначенням компенсації, не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні, та непрацездатні особи.
Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно із абз. 5 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17 та від 23.04.2020 у справі №686/8440/16-ц.
Відповідно до абзаців 1,2 п.6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.
За змістом п.7 Порядку № 859 призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів: 1) у паперовій формі: заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; заяви про згоду отримувати соціальні послуги; копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі); декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім'ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги; копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю); висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ; висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ; копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена); копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників). Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги.
Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.
Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров'я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.
За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.
Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.
Згідно із п.14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Стосовно відмови надати направлення до організації, які здійснюють навчання для надання соціальних послуг з догляду на професійній основі та включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі сина позивача гр. ОСОБА_2 повідомляємо наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 430 «Про затвердження Порядку підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності» затверджено Порядок підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності (далі - Порядок ).
Цей Порядок визначає процедуру підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду окремим категоріям громадян відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” без здійснення підприємницької діяльності.
У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
організації, які здійснюють навчання фізичних осіб, - республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб; громадські об'єднання, міжнародні неурядові організації, благодійні, релігійні організації, установи та організації, що мають досвід роботи з відповідними вразливими групами населення;
навчання фізичних осіб основ догляду - процес формування у фізичних осіб знань, умінь і навичок догляду за окремими категоріями громадян.
Навчання фізичних осіб основ догляду здійснюється відповідними організаціями за типовою програмою для подальшого надання соціальних послуг з догляду вдома особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, які є:
громадянами похилого віку;
особами з інвалідністю;
невиліковно хворими, а також хворими, що потребують тривалого лікування;
дітьми з інвалідністю;
дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.
Типова програма навчання фізичних осіб основ догляду затверджується Мінсоцполітики і передбачає теоретичну, практичну підготовку та складення іспиту.
Організації, які планують здійснювати навчання фізичних осіб, звертаються до управління з питань соціального захисту населення із заявою в довільній формі про можливість здійснення навчання. Управління ведуть облік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб.
Фізичні особи звертаються за місцем проживання/перебування до управління з заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік). Разом із заявою фізична особа, яка планує надавати послуги з догляду, повинна подати копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
Управління приймає документи та надає фізичній особі перелік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб. Фізичні особи вибирають організацію з наданого переліку та отримують направлення на навчання.
Фізичні особи, які мають документ про медичну освіту, вважаються такими, що пройшли навчання і можуть надавати соціальні послуги з догляду. Такі особи додатково подають копію документа про медичну освіту.
Надавати послуги з догляду без проходження навчання, але склавши в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, іспит з основ догляду, може: непрацююча фізична особа, яка протягом не менше ніж три місяці до дня звернення із заявою постійно надавала соціальні послуги і якій призначалася щомісячна компенсація.
Після проходження навчання та/або складення іспиту в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, фізичні особи отримують довідку.
Після отримання довідки про проходження навчання/перенавчання фізичні особи протягом п'яти робочих днів надсилають копію такої довідки до управління для включення такої особи до переліку.
Управління веде облік фізичних осіб, які надають послуги з догляду та мають довідку про проходження навчання та/або складення іспиту, для подальшого залучення їх до надання послуг з догляду.
Враховуючи вищезазначене, особа яка бажає надавати соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі повинна особисто звернутися до управління із заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, надавши копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
Як встановлено судом, 04.01.2022 гр. ОСОБА_2 звернувся до начальника управління з заявою в довільній формі про включення його до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі без здійснення підприємницької діяльності. Разом із заявою він надав копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків.
У заяві гр. ОСОБА_2 зазначив адресу проживання: АДРЕСА_2 , а в паспорті зазначена реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 .
З 1 грудня 2021 року набрав чинності Закон України №1871 - IX від 05.11.2021 «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі Закон), який встановив новий порядок реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб.
Серед основних змін є відміна поставлення штампу про реєстрацію місця проживання фізичної особи до документів.
Відповідно до розділу VI Закону для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до:
1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки;
2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон;
3) витягу з реєстру територіальної громади.
У разі необхідності підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання органи державної влади, органи місцевого самоврядування з дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи зобов'язані здійснювати перевірку таких відомостей, що внесені до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки. Управління має можливість отримувати інформацію щодо місця реєстрації безпосередньо з інформаційної системи «Реєстр територіальної громади міста Кривого Рогу».
При перевірці відомостей реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу про зареєстроване місце проживання було встановлено, що по АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання 08.11.2013, за адресою АДРЕСА_2 не зареєстрований.
Згідно із п.6 Порядку фізичні особи звертаються за місцем проживання/перебування до управління із заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі. Разом із заявою фізична особа, яка планує надавати послуги з догляду, повинна подати копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
З матеріалів справи видно, що 11.01.2022 управління за вих. № 102 гр. ОСОБА_2 підготував письмову відповідь та направило поштою за адресою: АДРЕСА_2 в якій рекомендовано надати документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання для можливості отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Доказів, що ОСОБА_2 надано документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання, що дає право видати направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі для подальшого залучення до надання послуг з догляду, суду не надано.
У даному випадку суд вважає, що гр. ОСОБА_2 відповідачем обґрунтовано не включено до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі оскільки позивач не виконав вимоги закону стосовно подання необхідного переліку документів для включення його до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки доказів протиправної бездіяльності відповідача позивачем суду не надано, а судом в ході розгляду справи її наявність не встановлена.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд зробив висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та через відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради (вул.Ухтомського,23, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область,50083) про встановлення наявності компетенції та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 04.04.2023 року.
Суддя С.В. Ніколайчук