03 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/8655/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 18 від 12.10.2020 про зняття з квартирного обліку прапорщика ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням контракту та зобов'язання поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 з часу подання ним рапорту про постановку на квартирний облік, з 28.03.1997 у загальній черзі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України в період з 16.01.1996 по 11.09.2020 і має вислугу 26 років 08 місяців 11 днів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2020 №590 з 12.10.2020 його було виключено зі списків частини у зв'язку зі звільненням у запас за підпунктом “к” (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час дії особливого періоду) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу”.
Постійним або службовим житлом від Міністерства оборони України не забезпечувався, перебував на житловій черзі при військовій частині та у гарнізонній черзі.
Під час проходження служби за контрактом рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 19.09.2018 позивача разом із сім'єю було постановлено на квартирний облік у вказаній частині в м. Луцьк.
В подальшому, рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2020 згідно пунктів 19, 21 наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 “Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями” позивача та членів його родини знято з квартирного обліку в м. Луцьк у зв'язку зі звільненням з лав Збройних Сил України. Рішення оформлено протоколом від 12.10.2020 № 18 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2020 № 590.
Позивач зазначає, що на час звільнення у запас мав стаж військової служби понад 20 років, отримує пенсію за вислугу років, тому відсутні підстави для зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку відповідно до пунктів 19, 21 Інструкції, а тому рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2020, оформлене протоколом № 18 є незаконним та підлягає скасуванню.
З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач позову не визнав та зазначив, що позивач був звільнений з військової служби у запас за підпунктом “к” (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час дії особливого періоду) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу”, тобто не за підставами зазначеними у пункті 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737, а тому не має права перебувати на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 .
З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити.
16.03.2023 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 28.03.2023 продовжено розгляд справи та ухвалою суду від 03.04.2023 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України в період з 16.01.1996 по 11.09.2020 і має вислугу 26 років 08 місяці 11 днів, що підтверджується витягом з особової справи.
ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», про що свідчить довідка ГУ ПФУ у Волинській області від 14.04.2021 № 527 (а.с. 11).
Відповідно до витягу з протоколу № 18 житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2018 прапорщика ОСОБА_1 складом сім'ї 3 особи: дружина ОСОБА_2 , 1977 р.н., донька ОСОБА_3 , 1998 р.н., зараховано з 28.03.1997 до загальної черги для отримання житла в м. Луцьку (а.с. 7).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.09.2020 № 193 прапорщика ОСОБА_1 , начальника групи секретного документального забезпечення служби державної таємниці в/ч НОМЕР_1 , ВОС-901425А, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 37-РС від 10.09.2020 за підпунктом “к” (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час дії особливого періоду) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” з 11.09.2020 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Постійним або службовим житлом від Міністерства оборони України не забезпечувався (а.с. 8).
Відповідно до витягу із протоколу № 18 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2020 згідно пунктів 19, 21 наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 “Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями” та у зв'язку із звільненням з військової служби за підпунктом “к” (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час дії особливого періоду) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” прапорщика ОСОБА_1 та членів його родини з 12.10.2020 знято з квартирного обліку в м. Луцьку (а.с. 9).
Про зняття позивача з квартирного обліку в м. Луцьку також видано наказ від 12.10.2020 № 590 (а.с 10).
Позивач вважає, що на час звільнення у запас він мав стаж військової служби понад 20 років, відсутні підстави для зняття його та членів його сім'ї з квартирного обліку відповідно до пунктів 19, 21 Інструкції, а тому звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Спірні правовідносин регулюються Житловим кодексом України (далі - ЖК України), Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII), Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 (далі - Порядок №1081) та Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 (далі - Інструкція №380).
Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Відповідно до положень статті 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон №2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1-2 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Питання щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульоване положеннями статті 12 Закону №2011-ХІІ.
Пунктом 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону №2011-ХІІ).
На виконання приписів вказаної статті постановою КМ України від 03.08.2006 № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 24 Порядку №1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 12 Закону №2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Пунктом 30 Порядку №1081 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція № 380).
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу І Інструкції №380 забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок: новозбудованого, вивільненого або придбаного житла; надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця); переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами).
Військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Військовослужбовці мають право здати отримане за рахунок Міноборони постійне житло або рівнозначне житло, яке відповідає санітарно-технічним вимогам, у населених пунктах, регіонах, в яких воно було отримане, та за умови потреби Міноборони в такому житлі із подальшим правом на забезпечення житлом від Міноборони у встановленому законодавством порядку.
За приписами пунктів 1, 2 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР.
Потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються: військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім'ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та члени їх сімей; члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, - із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.
У той же час, на облік не беруться військовослужбовці та члени їх сімей, які: забезпечувалися під час проходження військової служби житловою площею для постійного проживання від Міноборони; мають житлову площу на праві власності, що відповідає нормам та вимогам законодавства для забезпечення громадян житлом, крім випадків забезпечення житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження,- із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій; в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 7 розділу VІ Інструкції №380).
Пунктом 21 розділу VI Інструкції № 380 визначено, що зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу років на військовій службі 20 років і більше, а також, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і залишення на обліку до отримання ними житла, у тому числі в разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24.02.2021 у справі №460/6032/18.
Як слідує з матеріалів справи, позивача ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.09.2020 № 37-РС звільнено з військової служби за підпунктом “к” (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час дії особливого періоду) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу”.
На момент звільнення позивача з військової служби (10.09.2020) його календарна вислуга років у Збройних Силах України становить 26 років 08 місяців 11 днів, пільгової немає (а.с. 8), тобто більше 20 років та він набув право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом №18 від 12.10.2020 позивача та членів його сім'ї знято з квартирного обліку в м. Луцьку у зв'язку із звільненням з військової служби (а.с. 9).
Таким чином, оскільки вислуга позивача на військовій службі складає більше ніж 20 років, при цьому він звільнений з військової служби за підпунктом “к” (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час дії особливого періоду) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу”, набув право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 позивача безпідставно знято з квартирного обліку, а відтак, рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом від 12.10.2020 №18 щодо зняття прапорщика ОСОБА_1 та членів його родини з квартирного обліку в м. Луцьку слід визнати протиправним та скасувати.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві щодо законності підстав зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, оскільки в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на Інструкцію №737 від 30.11.2011, яка втратила чинність.
Щодо позовних вимог про поновлення позивача на квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 з 28.03.1997 у загальній черзі, то суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, оскільки на думку суду зняття позивача з квартирного обліку відбулось протиправно.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 992,40 грн., сплаченого за подання позову немайнового характеру квитанцією від 14.12.2022 (а. с. 4).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 18 від 12.10.2020 року про зняття з квартирного обліку прапорщика ОСОБА_1 .
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів його родини у загальній черзі на квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 м. Луцьк з 28.03.1997.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Р.С. Денисюк